Криза довколо України: як відбулися дебати в Бундестазі

Загроза, що походить для Росії від НАТО - міф. Насправді Кремль боїться перетворення України на успішну, вільну, демократичну європейську країну, що може стати заразним прикладом для росіян. Таким був головний мотив дебатів у Бундестазі 27 січня, на яких ішлося про ескалацію російсько-українського конфлікту та загострення відносин Росії із країнами Заходу. З думкою, що відрізнялася від слів переважної більшості німецьких депутатів, виступили лише представники правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). 

Анналена Бербок: Готові запровадити санкції проти "Північного потоку - 2"

Дебати відкрила міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), яка представляє партію "Союз-90/Зелені". Нещодавно вона побувала з візитами в Україні та Росії, а за два тижні разом зі своїм французьким колегою знову збирається до Києва та на лінію зіткнення на Донбасі, щоб продемонструвати солідарність Берліна та Парижа з Україною.

Крапки над "і" Бербок розставила від самого початку: "Важко не бачити загрози, коли понад 100 тисяч солдатів з танками та озброєнням без пояснення причин концентруються поблизу України, а до Білорусі стягуються додаткові війська". Російські вимоги про так звані гарантії безпеки вона назвала "несумісними з європейською системою забезпечення безпеки".

Повторні військові дії Росії проти України матимуть, за її словами, "масштабні наслідки", до яких Бербок - перша з міністрів уряду соціал-демократичного канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - відкрито віднесла і санкції щодо добудованого, але не введеного в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2".

Говорячи про різні підходи країн НАТО та Євросоюзу, наприклад, до питання щодо постачання Україні західних озброєнь, Бербок вказала на розподіл ролей та провела порівняння з футбольною командою. Мовляв, команді не потрібні 11 центральних нападників, а потрібні 11 гравців, які добре взаємодіють та прагнуть однієї мети. При цьому вона нагадала: Німеччина надає найбільшу економічну допомогу Україні з усіх країн світу.

Фрідріх Мерц: Загроза походить винятково від Путіна

"Європі загрожує нова війна. Війна, пані Бербок, а не гра у футбол", - відповів новий голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Багато хто в Німеччині вважає, що саме він був би зараз канцлером, якби консерватори на виборах у вересні 2021 висунули його, а не Арміна Лашета (Armin Laschet) своїм кандидатом на посаду глави уряду.

Цього ж дня Мерц вперше виступав із докладним поясненням своїх поглядів на Росію, її відносини із Заходом та конфлікт навколо України. Він нагадав про виступ Володимира Путіна з трибуни Бундестагу за кілька днів після терактів 11 вересня 2001 року.

"Я дуже шкодую, що тодішній уряд канцлера Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder) не пристав на ті пропозиції, які зробив тоді Путін, - заявив Мерц. - Але це був Путін 2001 року. Ті ж з вас, хто брав участь у Мюнхенській конференції з безпеки 2007 року, знають, що з 2007 року ми маємо справу з іншим Путіним".

За словами лідера ХДС, Росія під керівництвом "такого" Путіна вже 15 років "систематично дестабілізує політичний порядок у Європі". Прикладами такої дестабілізації він назвав кібератаки на Бундестаг, замовні вбивства та замахи із застосуванням отрути, а головною метою такої дестабілізації є Україна. "Я сподіваюся, що ми всі у Бундестазі згодні з тим, що загроза миру в Європі походить виключно від Російської Федерації і виключно від Володимира Путіна", - заявив Мерц.

Депутати від АдН: Санкції - це підступи американців

Сподівання Мерца виявилися марними. Двоє депутатів з фракції АдН, що виступали на дебатах, - Штефан Койтер (Stefan Keuter) і Петр Бістрон (Petr Bystron) - багато в чому відтворювали тези, які постійно лунають у російських державних ЗМІ: про розширення НАТО на Схід, про історичну приналежність Криму до РФ та референдум, на якому, за словами Койтера, "майже 97 відсотків населення Криму висловилися за приєднання до Росії".

В ескалації ситуації на Сході України та посиленні конфронтації у відносинах Росії із Заходом представники німецьких правих популістів звинувачують щонайменше усі сторони, жодних спроб дестабілізації з боку РФ вони не бачать, а санкції вважають підступами американців.

Бістрон назвав США "рожевим слоном у порцеляновій крамниці". За його словами, саме США хочуть відключити Росію від системи фінансових розрахунків SWIFT, запровадити ембарго та зупинити постачання російського газу до Європи для того, щоб "продавати нам під виглядом надання допомоги свій зріджений природний газ за завищеними цінами".

НАТО не тримає своїх солдатів у країнах всупереч їхній волі

Із твердженням про загрозу Росії, що походить від НАТО, більшість німецьких парламентаріїв не погодилися.

"Не НАТО загрожує Росії. І не Україна. Не блок НАТО порушив європейський мирний порядок перекиданням 100 тисяч солдатів до кордонів іншої країни, - говорив Александер Ламбсдорф (Alexander Lambsdorff) із Вільної демократичної партії (ВДП), що входить до правлячої коаліції. "Не НАТО тримає своїх солдатів в країнах всупереч волі їхніх урядів. Ані в Грузії, ані в Молдові, ані в Україні немає солдатів НАТО. Це все солдати Російської Федерації", - наголосив він. 

Читайте також: Конфлікт навколо України: Німеччина як ідеальний посередник

З думкою, що НАТО не має агресивних планів щодо Росії, погодився навіть Ґрегор Ґізі (Gregor Gysi) з посткомуністичної Лівої партії, яка традиційно критично ставиться до Північноатлантичного альянсу і наполягає на виході Німеччини з нього. "Це, можливо, справді так, - зауважив він. - Але від цього жодного сенсу, оскільки російське керівництво в це не вірить".

"Успіх України став би жахом для Путіна"

З точки зору соціал-демократа Йоганнеса Шрапса (Johannes Schraps), у Москві чудово розуміють, що розширення НАТО не становить жодної загрози для Росії. "Оскільки Путіну це потрібно заради його внутрішньополітичного наративу, він не хоче визнавати, що членство сусідніх (з Росією. - Ред.) країн не є для Росії небезпекою чи загрозою", - заявив депутат.

"Я не вірю, що Росія боїться Україну чи НАТО, - зазначив у зв'язку з цим Біджан Джір-Сарай (Bijan Djir-Sarai) з фракції ВДП. За його словами, Росія боїться демократії та свободи. "Для президента Путіна було б жахіттям, якби Україна була європейською, демократичною і економічно успішною країною, і саме тому Росія намагається ось уже багато років дестабілізувати Україну та всю Європу", - заявив він.

Такої точки зору дотримується і Флоріан Ган (Florian Hahn) із Християнсько-соціального союзу: "У Москві побоюються успіху сусідньої України, оскільки він є загрозою власній внутрішній стабільності. Нічого там так не бояться, як свободи - свободи думок, свободи виборів, свободи віросповідання, свободи друку та свободи зібрань".