Коронавірус в Україні: ″Половина смертей від COVID-19 не ідентифікована″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коронавірус в Україні: "Половина смертей від COVID-19 не ідентифікована"

Влада звітує про покращення ситуації з коронавірусом в Україні, та науковці застерігають: в офіційних даних чимало прогалин. Інтерв'ю DW з Ігорем Бровченком з Інституту проблем математичних машин та систем НАН.

Офіційні дані щодо поширення коронавірусу в Україні не завжди відповідають дійсності, стверджують науковці

Офіційні дані щодо поширення коронавірусу в Україні не завжди відповідають дійсності, стверджують науковці

Ще на початку епідемії коронавірусної хвороби COVID-19, навесні 2020 року, в Україні створили робочу групу з математичного моделювання подальшого розвитку епідемії, яка не припиняє працювати й нині. До неї увійшли науковці провідних українських науково-дослідницьких установ. Про те, чи відображає офіційна статистика реальну картину захворюваності на COVID-19 в Україні, чи бере до уваги розрахунки вчених український уряд та якого розвитку ситуації варто очікувати DW поговорила з головою робочої групи, заступником директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Ігорем Бровченком.

DW: Пане Бровченко, скажіть, наскільки офіційні цифри щодо виявлених хворих і померлих від COVID-19 в Україні, на Вашу думку, відповідають дійсності?

Ігор Бровченко: Насправді кількість випадків інфікування відрізняється в рази від офіційної статистики. Важко сказати, наскільки саме, оскільки є лише непрямі методи, які можуть показати реальну картину інфікування. Один із них - (давати оцінку рівня захворюваності. - Ред.) за "надлишковою" смертністю. Щодо реальної картини - протягом чотирьох тижнів ми спостерігаємо зменшення кількості зафіксованих випадків захворювання на COVID-19. При цьому відсоток позитивності тестів не збільшується. Тобто відносна кількість тестів на кожне нове виявлення протягом цього часу приблизно стала. Виходячи з цього, не можемо стверджувати, що причиною зменшення кількості випадків стала менша кількість тестів. Скоріше навпаки: кількість звернень (громадян до закладів охорони здоров'я. - Ред.) зменшилася з якихось причин, і через це зменшилася кількість тестувань. Не збільшився також відсоток важких хворих, госпіталізованих, а також летальних випадків. Тож ми можемо стверджувати, що останній місяць кількість нових випадків реально не збільшується.

Ігор Бровченко

Ігор Бровченко

Як розвиватиметься ситуація далі? Чи можна на основі цього робити якість довгострокові прогнози?

Довгострокові прогнози ми не можемо робити. Це завдання епідеміологів. До того ж, ситуація змінюється щодня. Наприклад кілька тижнів тому нічого не вказувало на те, що у Великобританії стрімко поширюватиметься нова мутація вірусу. І ми не можемо передбачити, чи відбудеться так само в Україні. Натомість ми можемо вказати на той факт, що в Україні динаміка поширення COVID-19 не така радикальна, як ми бачимо її з офіційних цифр. Статистичні цифри надходять з затримкою кілька днів чи навіть тижнів. Для кожної категорії тривалість затримки різна. Якщо нам кажуть сьогодні, що стільки-то нових випадків зафіксовано, стільки померло, стільки одужало, то це не означає, що це відбулося вчора. Нові випадки мають затримку до двох тижнів, летальні до місяця, одужання до двох місяців. Але якщо розглядати дані не на день, коли їх офіційно оголосили, а на день настання події, то динаміка трішки інша. Коли нам повідомляли про кількість інфікованих до 16 тисяч на день, то насправді вона не перевищувала 14 тисяч. Цей пік був не такий різкий. Відповідно, і спадання не було таким різким. Якщо брати в середньому, то ми зараз насправді отримали спадання з 12 до 9,5 тисячі на день.

Читайте також: Глава МОЗ стверджує, що кількість випадків COVID-19 в Україні скорочується

Тож виходить, затримки в находженні статистичних даних суттєво спотворюють реальну картину захворюваності на COVID-19 в Україні? Але саме на основі офіційних даних ухвалюють рішення щодо подовження чи посилення карантинних обмежень.

Так, через ці затримки важко зрозуміти, що є насправді. Зараз оприлюднюють, що кількість тих, хто одужав, більша за кількість тих, хто захворів. Але якщо ретельно все проаналізувати, то ми дізнаємося, що жодного дня у нас ще не було більше одужань, аніж нових інфікувань. Такі перекоси з'являються через те, що до бази даних вносять дані, зокрема, про людей, які одужали місяць чи більше тому, а насправді картина на день оприлюднення цифр зовсім інша. Святкові дні вносять додаткові похибки до статистичних даних, тому найближчими тижнями аналіз даних суттєво ускладниться. Частково зменшення (рівня захворюваності на COVID-19. - Ред.), яке ми спостерігаємо останніми днями, може бути пояснене додатковим вихідним і підготовкою до свят, а не реальною динамікою.

В Україні є три різних джерела даних щодо госпіталізації хворих на COVID, каже Ігор Бровченко

В Україні є три різних джерела даних щодо госпіталізації хворих на COVID, каже Ігор Бровченко

Чи стосуються проблеми з даними, на які Ви вказуєте, також статистики щодо смертності від COVID-19?

Щодо смертності дані також надходять нерегулярно. З офіційних даних важко зрозуміти реальну динаміку. Інша справа - "надлишкова" смертність. Якщо порівняти загальну смертність з середньою смертністю по Україні, то можна приблизно оцінити, наскільки цього року більше померло людей порівняно з іншими роками. І висновок такий: у нас щонайменше половина смертей від COVID-19 не ідентифікована. Тобто офіційну статистику щодо смертності потрібно множити на два-три.В Україні показник надлишкової смертності - 25-30 відсотків від загальної середньої смертності. У своїх звітах ми регулярно це відзначаємо, бо розуміємо, що не всі люди, які захворіли, повідомляють про це і роблять тестування. Тому вони не потрапляють у статистику смертей від COVID-19. Особливо це стосується сільської місцевості: старі люди чимось хворіють, помирають, і ніхто їм не робить тестування.

Читайте також: Коментар: І не кажіть, що вас не попереджали. Підсумки 2020 року

Епідемія в Україні триває з березня. Чи змінилося за цей час щось у тому, як і де збирають дані, як їх обробляють та аналізують?

Зараз даних стало набагато більше, до них організований регулярний доступ, але вони різної якості і їх важко аналізувати. Наприклад, найбільша проблема з даними щодо госпіталізації. Є три джерела цих даних. Перше - публікації на сайті уряду, де наведена кількість людей, яка перебуває з діагнозом COVID-19 в переліку опорних лікарень.Але цей перелік лікарень не повний. Наприклад, в цьому списку немає лікарні "Феофанія", де лікувався президент Зеленський, тож він до статистики не потрапив. Інше джерело - первинні данні, які збирає Центр громадського здоров'я міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Ці дані прив'язані до кожного окремого випадку, кожної людини, яка захворіла і лікувалася в медичних закладах. Тут є всі лікарні, але звідти надходять дані з затримкою. А третє джерело - це те, що міністр охорони здоров'я Максим Степанов оприлюднює на брифінгах. І якщо порівняти дані щодо госпіталізації з цих трьох джерел, то вони виходять суттєво різними. І ми не можемо зрозуміти, які саме дані оприлюднює міністр на  щоденних брифінгах. Три тижні тому у нас різко збільшилася офіційна статистика щодо госпіталізації з близько півтори до трьох тисяч госпіталізованих за день.

Це відбулося не тому, що люди різко стали більше потрапляти до лікарень, а тому, що було змінено джерело інформації. Раніше це були дані Центру громадського здоров'я МОЗ, а тепер, як міністр вказує, це дані Центру медичної статистики МОЗ. Але доступу до цих даних у нас поки що немає. Тож ми не знаємо, що вони означають, який регіональний розподіл і таке інше.

Тобто у Вас немає координації і взаємодії з урядом щодо даних? Але ж очолювана Вами робоча група була створена саме для того, аби допомагати урядовцям прогнозувати хід епідемії COVID-19 та відповідно реагувати на неї. Кабмін не бере до уваги Ваші прогнози?

З Кабміном у нас зараз взаємодія одностороння. Ми лише надсилаємо їм свої звіти. У нас є зв'язок з Центром громадського здоров'я МОЗ, ми увійшли до міжнародної робочої групи, яку координує Всесвітня організації охорони здоров'я (ВООЗ), і ми всі ділимося нашими даними з іноземними колегами. Останній раз на нараді в Кабміні щодо COVID-19 я, як голова робочої групи з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією COVID-19 в Україні, був ще у серпні. Можливо, вони і беруть до уваги наші дані, але в процес ухвалення рішення ми зараз не залучені.

Дивитись відео 09:22

Лікар на Донбасі: Був кардіологом - став "ковідологом" (18.12.2020)

Реклама