Високопоставленими візитами на знак солідарності - всупереч усім російським ракетам - у Києві вже стали буденністю. Наприклад, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) вже двічі відвідувала українську столицю після 24 лютого, так само як і польський президент Анджей Дуда. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) була вже навіть тричі. Та все ж візит Франка-Вальтера Штайнмаєра має особливе значення. Це давно назрілий сигнал того, що всі непорозуміння між Києвом і Берліном залишилися у минулому. Кульмінацією цих непорозумінь була принизлива відмова Зеленського прийняти Штайнмаєра у квітні, коли німецький глава держави вже був на півдороги до української столиці, аби разом у Дудою та ще трьома президентами подати сильний знак солідарності.
Оптимальний таймінг
Ще важливішим є момент візиту гостя з Берліна. У німецькій столиці у цей час проходить міжнародна конференція щодо відбудови України. Канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) у своїй промові закликав створити "план Маршалла" для України. За словами Шольца, відбудова України є "завданням на покоління вперед, за яке треба братися вже зараз". З власної історії німці знають, яку роль може відіграти міжнародна підтримка у відбудові країни для її добробуту і демократичного розвитку. Якщо у Німеччини і є шанс повернути собі провідну роль у Європі після Brexit, у часи орбанів та італійських постфашистів, то це він і є. Якщо Німеччина буде лідером, коли демократи відбудовуватимуть зруйноване диктатором і його посіпаками, які ненавидять свободу, то це дасть імпульс європейській ідеї інтеграції у мирі свободі.
Щоби в Німеччині бачили не лише банкомат, а дійсно рушійну силу Європи, потрібно відновити довіру. Будь-то в Україні, чи то у Польщі та Балтійських країнах. Щоби партнери могли покладатися на те, що свободу і безпеку більше Берлін більше не занапастить через дешевий газ. Щоби мати розуміння, що безпеку вільної Європи в разі потреби треба будувати на противагу авторитарній Росії і бути готовим принаймні після восьми місяців воєнних злочинів Росії відмовитися від характерної для німецьких соціал-демократів мантри про те, що "мир в Європі можливий лише з Росією".
Зусилля з відновлення довіри
Саме цю довіру Франк-Вальтер Штайнмаєр щосили намагається відновити. Президент Німеччини пообіцяв Києву не лише подальшу політичну і економічну підтримку, але й військову. Це аж ніяк не є очевидною даністю, якщо йдеться про політика, прізвище якого в Україні сприймається як синонім умиротворення Росії. Політика, який роками свято вірив у те, що залежність від російського газу є запорукою миру. Вірив, що конфлікт на Донбасі можна вирішити дипломатичним шляхом. Який вірив у свою мрію про безпеку і мир "від Ванкувера до Владивостока" навіть після анексії Криму.
Франк-Вальтер Штайнмаєр мав силу духу, щоби визнати свої помилки. Тепер він приїхав до Києва як друг, а німецько-українські відносини зазнають вже давно назрілої нормалізації. Настав час перегорнути сторінку емоційних непорозумінь і образ. Все інше було би несправедливим з урахуванням неймовірних зусиль Німеччини з допомоги Україні: країна не лише прийняла у себе мільйон українців, які шукають прихистку від війни, Берлін також після деяких зволікань все ж постачає Україні важливу зброю для протидії російським загарбникам. Тепер Німеччина хоче також взяти на себе ініціативу у відбудові України.
Послідовне переосмислення у СДПН?
Важливо однак, щоби переосмислення у Берліні було послідовним. Зрештою, повноцінна відбудова України можлива лише тоді, коли російську навалу буде остаточно відбито. З огляду на це міністерка закордонних справ Анналена Бербок і міністерка оборони Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) нещодавно виступили з вимогою збільшити втричі бюджет на військову допомогу Україні. Як далеко сягнуло переосмислення у Соціал-демократичній партії Німеччини *(СДПН) на чолі з канцлером Шольцом, буде зрозуміло з того, як він відреагує на ініціативу колежанок по уряду.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.