1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німеччина має відверто говорити про зброю

Єнс Турау
Єнс Турау
16 лютого 2022 р.

ФРН надала Україні шоломи, але не зброю - навіть оборонного характеру. Це результат того, що в Німеччині впродовж років ухиляються від серйозної дискусії про таку делікатну тему, як експорт зброї, вважає Єнс Турау.

https://p.dw.com/p/474BS
5000 шоломів - це все, що поки що ФРН змогла надати Україні з військового матеріалу
5000 шоломів - це все, що поки що ФРН змогла надати Україні з військового матеріалуФото: Frank May/dpa/picture alliance

Це одна з найбільших суперечностей німецької зовнішньої політики вже багато років поспіль: ФРН належить до переліку найбільших експортерів зброї у світі. Наразі Німеччина перебуває на четвертому місці в цьому рейтингу після США, Росії та Франції. Німецькі виробники зброї експортували продукції минулого року майже на дев'ять мільярдів євро, насамперед, до Південної Кореї, Алжиру та Єгипту.

Водночас уряд як новий, так і старий, продовжує відстоювати позицію непостачання зброї у регіони, де тривають конфлікти. Так само і зараз, коли криза на кордонах України з Росією продовжує поглиблюватися, а російське брязкання зброєю вже давно набуло загрозливих обрисів. США вже навіть заявили про те, що напад Росії на Україну може початися найближчими днями. Однак канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) і міністерка закордонних справ Анналена Бербок (Annalena Baerbock) роблять ставку лише на дипломатію. І після кількох тижнів дивної нерішучості вони запустили динамічний переговорний процес, піком якого поки що стали візити канцлера Шольца до Києва та Москви цього тижня. 

Читайте також: Чому Німеччина відмовляється постачати Україні зброю

Стриманість, коли стає вибухонебезпечно

Є вагомі причини для німецької позиції - принципово не постачати  зброю у кризові регіони чи туди, де точиться війна. До того ж  - до регіону, що у минулому столітті постраждав від жахливої німецької окупації. Загроза того, що конфлікт ще більше розгориться внаслідок постачання зброї, є абсолютно реальною. Правильно також і те, що допоки сторони конфлікту говорять одне з одним, вони не стріляють одне в одного.

Оглядач DW Єнс Турау
Оглядач DW Єнс Турау

Проблема полягає в тому, що в Німеччині - передусім у політичних партіях, котрі перебувають при владі, - не ведеться дискусія, за яких обставин така позиція перестає бути виправданою. І це пов'язано з тим, що в повоєнній німецькій ментальності міцно закріпилось уявлення, що країна мусить демонструвати стриманість, коли ситуація стає вибухонебезпечною. Як свідчать опитування, досі кожна закордонна місія Бундесверу - від Афганістану до Малі - відхилялася більшістю населення. Політичні партії вже давно зробили для себе з цього відповідні висновки. Німеччина активно торгує з усім світом, у тому числі і зброєю. Але залишається на своїх майже пацифістських позиціях, як тільки мова заходить про конфлікти - хоча винятки час від часу траплялися й трапляються. 

У СДПН така позиція сформувалась ще в ранній період політики розрядки за часів Віллі Брандта (Willy Brandt). У Зелених вона сягає своїм корінням в часи руху за мир 1970-х та 1980-х років. При цьому серед представників обох партій уже давно лунає думка, що цього принципу не можна дотримуватися завжди й всюди. Під час останнього партійного з'їзду Зелених навіть виставили на голосування пропозицію надати Україні також більш серйозну військову підтримку. Але вона так і не знайшла підтримки з боку більшості.

Нинішньому віцеканцлеру та міністру економіки, представнику Зелених Роберту Габеку (Robert Habeck) довелося торік під час виборчої кампанії вислухати чимало критики від колег по партії після того, як він, відвідавши зону бойових дій на Сході України, закликав надати Києву оборонне озброєння. Але на цьому дискусія й закінчилася. Вона зійшла нанівець, як часто буває в Німеччині, коли йдеться про цю тему. Один з небагатьох винятків - німецька участь у війні в Косово понад 20 років тому. Це рішення тоді майже не призвело до розколу передусім Зелених, представник яких - Йошка Фішер (Joschka Fischer) - очолював тоді міністерство закордонних справ.  

Читайте також: Ішинґер: Поки що про членство України в НАТО не йдеться

Окреме рішення для кожного конфлікту

Що зараз необхідно, так це чесні дебати про те, яку роль хоче відігравати Німеччина в умовах дедалі більших геополітичних змін - також у військовому плані. Уже давно зрозуміло, що, наприклад, США дедалі більше опікуються тихоокеанським регіоном і наполягають на тому, щоб Європа сама займалася конфліктами на своєму континенті. І тут нічого не зміниться - навіть попри те, що президент США Джо Байден знову приділяє Європі більше уваги, ніж його хаотичний попередник Дональд Трамп. Але в середній та довгостроковій перспективі Німеччина більше не може розраховувати на те, що американці виконуватимуть за неї "брудну роботу", можливо, це робитимуть ще британці та французи.

Це не заклик без огляду на німецьку історію відстоювати озброєння в усьому світі або необмежений експорт зброї. Але якою б аргументованою не була нинішня позиція уряду, у випадку України було й досі є також чимало аргументів для протилежної точки зору. Якраз днями Україна звернулась з проханням до Берліна надати їй велику кількість протитанкових ракет. 

Заклик звучить так: давайте будемо чесними й ухвалюватимемо рішення стосовно кожного конфлікту окремо - завжди з урахуванням принципової німецької стриманості. З іншого боку, Німеччина мала б нарешті в принципі скоротити кількість дозволів на експорт зброї. У цьому питанні стриманість давно виправдана - особливо відносно держав, де нехтують правами людини.

Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатись з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Канцлер ФРН Олаф Шольц у Києві

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російські дрони-камікадзе іранського виробництва

Росіяни атакували дронами енергооб'єкти Одещини

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку