ХАМАС: що це за радикально-ісламістський рух і хто його підтримує | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 16.05.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

ХАМАС: що це за радикально-ісламістський рух і хто його підтримує

З 2007 року ісламістська терористична організація ХАМАС контролює Сектор Гази та здійснює звідти атаки на Ізраїль. Це можливо лише завдяки іноземній допомозі, зокрема зброєю.

Бійці ХАМАС моляться під час параду у Секторі Гази у 2019 році

Бійці ХАМАС моляться під час параду у Секторі Гази у 2019 році

"Радикально-ісламістський" - так зазвичай німецькі ЗМІ характеризують рух ХАМАС, який з 2007 року має політичну владу у Секторі Гази. Однак з огляду на ескалації в регіоні ця характеристика змінюється - дедалі частіше йдеться про ісламістську терористичну організацію. Більшість західних урядів також доходять подібного висновку. Так, радикальний "Ісламський рух спротиву" ХАМАС був внесений Євросоюзом до списку терористичних організацій у 2001 році. Унаслідок цього рахунки членів руху були заморожені, їм був заборонений в'їзд до країн ЄС.  

Виключенням є Норвегія та Швейцарія, які, посилаючись на свій нейтралітет, зберігають контакти з ХАМАС.  

Читайте також: Суд ЄС не виключив ХАМАС зі списку терористичних організацій

Як ХАМАС прийшов до влади?

Радикальний рух був заснований у другій половині 1980-их років і  перебував в опозиції до "Руху за національне визволення Палестини" (ФАТХ) Ясира Арафата. Є припущення, що на початковому етапі новий рух фінансувався грошима ізраїльського уряду як противага ФАТХ. Однак зараз усі сторони відкидають такі закиди. При цьому, на відміну від "Руху за національне визволення Палестини", ХАМАС відмовляє Ізраїлю в праві на існування. Емблема ХАМАС зображає Купол Скелі - відому мусульманську святиню Єрусалима - та оточений палестинськими прапорами контур палестинської держави, що містить і міжнародно визнану територію Ізраїлю.

Прем'єр Ізраїлю Іцхак Рабін, президент США Білл Клінтон та глава ФАТХ Ясир Арафат після підписання угод в Осло

Прем'єр Ізраїлю Іцхак Рабін, президент США Білл Клінтон та глава ФАТХ Ясир Арафат після підписання угод в Осло

У 1993 році в рамках угод в Осло Арафат домовився про мир з Ізраїлем та зупинив таким чином Першу інтифаду (з арабської - "повстання"). ХАМАС не визнав цей історичний крок і продовжив здійснювати напади на ізраїльській території. У 2006 році під час виборів у Секторі Гази ХАМАС отримав абсолютну більшість, яку наступного року рух закріпив під час фактичного путчу. При цьому на Західному березі річки Йордан панує поміркований рух ФАТХ, який зараз очолює Махмуд Аббас, тому Палестинські території зараз розділені не лише географічно, але й політично.

Саме з території Сектора Гази ХАМАС продовжує здійснювати свої напади на Ізраїль, які він називає "самообороною", та вже тричі вступав у інтенсивні сутички з ізраїльською армією: у 2008-2009, 2012 та 2014 роках.

Хто підтримує ХАМАС?

Сектор Гази є одним з найбільш густонаселених регіонів світу і через закриті кордони з Ізраїлем та Єгиптом на півдні та сході та Середземним морем на Заході економічно фактично ізольований. Велика частка населення живе у жахливих злиднях та залежить від гуманітарної допомоги, яку було суттєво зменшено через тиск експрезидента США Дональда Трампа.  

Коли ХАМАС атакує, цивільне населення Гази служить руху людським щитом. Часто ракети у бік Ізраїлю запускаються з житлових кварталів, а штабні приміщення бойовиків організовуються у будинках, де мешкають цивільні. ХАМАС постійно копає тунелі для контрабанди зброї, передусім в напрямку Єгипту. Хоча уряд у Каїрі й не має власного інтересу, аби це дозволяти.

Емір Катару, шейх Хамад бін Халіфа Аль Тані під час візиту до Сектора Гази та лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія (праворуч)

Емір Катару, шейх Хамад бін Халіфа Аль Тані під час візиту до Сектора Гази та лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія (праворуч)

Один з найважливіших донорів та закордонних союзників ХАМАС - Катар. У 2012 році його емір став першим закордонним лідером, який відвідав керівництво організації у Газі. Маленький емірат у Перській затоці загалом надав ХАМАС допомоги на 1,5 мільярда євро.

В Ізраїлі сподіваються, що Катар, як і багато інших арабських держав, долучиться до так званої "угоди Авраама" та встановить дипломатичні відносини з Ізраїлем.

Ще одним важливим союзником ХАМАС є Туреччина. Незадовго до останньої ескалації з боку радикального руху турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив свою підтримку політичному лідеру ХАМАС Ісмаїлу Ханії.

Слід згадати й низку недержавних ініціатив та об'єднань. Так, навіть у Німеччини, якщо вірити журналу Der Spiegel, організації, близькі до ХАМАС, збирали мільйонні пожертви.

Ракети, запущені з території Сектора Гази у бік Ізраїлю 11 травня 2021 року

Ракети, запущені з території Сектора Гази у бік Ізраїлю 11 травня 2021 року

Звідки походять ракети?

Ракетний обстріл, який ХАМАС з 10 травня здійснює по території Ізраїлю, значно перевищує за масштабами попередні атаки. 11 травня у радикальній організації заявили, що протягом декількох хвилин випустили 130 ракет. З такою великою кількістю не змогла впоратися навіть ізраїльська протиракетна система "Залізний купол". До кінця тижня ізраїльські військові нарахували понад 1800 випущених з території Гази ракет. При цьому кожна з ракет-перехоплювачів "Залізного купола" є маневровнішою, точнішою, безпечнішою, але й дорожчою, ніж ракети нападників.

Упродовж триваолого часу ракети ХАМАС походили передусім з Ірану. Спеціаліст з розповсюдження ракетної зброї на Близькому Сході Фабіан Гінц (Fabian Hinz) в інтерв'ю німецькому суспільному мовнику ZDF заявив: "Було відомо, що різні угруповання істотно збільшили свій ракетний арсенал. І те, що кількість наявних у них ракет вимірюється тисячами, багаторазово підтверджувалося ізраїльськими джерелами". Так, цього тижня Jerusalem Post наводила слова свого джерела у спецслужбах, згідно з якими ракетний арсенал ХАМАС сягає до 6000 одиниць. Ще до 8000 ракет належить групі "Палестинський ісламський джихад", яка частково співпрацює з ХАМАС.

За словами Гінца, довгий час іранські ракети доставлялися контрабандою через Судан і зрештою - через кордон з Єгиптом. Зараз це вже не так легко зробити після того, як суданського диктатора Омара аль-Башира у 2019 році усунули від влади. Зараз ХАМАС із частковою закордонною допомогою виробляє більшу частину ракет безпосередньо на території Сектора Гази.