Чи стане словак Роберт Фіцо "новим Орбаном" в ЄС?

Відхід зі сцени Брюсселя угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана, чия партія програла парламентські вибори, не означає, що запроваджена ним практика блокування рішень ЄС заради власних внутрішньополітичних інтересах відійде у минуле. Естафету з рук Орбана може підхопити, зокрема, словацький прем'єр Роберт Фіцо.

Фіцо вже заявив, що має намір використовувати всі правові та політичні важелі, щоб захисти інтереси Словаччини, пообіцяв блокувати 20-ий пакет санкцій проти Росії доти, поки Україна не відремонтує нафтопровід "Дружба" і знову зібрався 9 травня летіти на парад Перемоги до Москви.

Існує і ймовірність того, що до Фіцо у ЄС приєднається болгарський політик Румен Радев. Його партія здобула впевнену перемогу на парламентських виборах, що пройшли у країні 19 квітня, і саме йому пророкують прем'єрське крісло. Радев, експрезидент Болгарії, не приховує своїх симпатій до Росії, критикує ЄС і виступає проти військової допомоги Україні. Дехто прогнозує, що до Фіцо та Радева може приєднатися і глава уряду Чехії, політик-популіст Андрей Бабіш, якому теж приписують проросійську позицію.

Наскільки реальними є перспективи того, що Роберт Фіцо продовжить блокувати українські інтереси у ЄС, і чи спроможний він об'єднати довкола себе табір лідерів-євроскептиків? Про це DW поспілкувалася з експертами.

Фіцо втрачає вплив у Словаччині та не має популярності у Москві та США

Шантажувати ЄС за допомогою права вето Роберут Фіцо буде значно важче, переконаний старший науковий співробітник аналітичного брюссельського центру Friends of Europe, колишній високопосадовець НАТО Джеймі Ши. Експерт наголошує, що Фіцо не перебуває при владі так довго, як Віктор Орбан в Угорщині, не має залізного контролю над усіма державними механізмами у Словаччині, а також такого рівня міжнародної підтримки і захоплення у Вашингтоні, Москві, Пекіні та Тель-Авіві, як його чинний угорський колега.

"У Фіцо немає Орбана, за спиною якого можна було б сховатися і який би слугував громовідводом для неминучої критики від інших столиць ЄС. Фіцо буде більш вразливим", - відзначає аналітик.

Програмний директор Коледжу Східної Європи Адам Бальцер вказує на слабкість політичних позицій Фіцо та його популістського уряду, сформованого з трьох партій,  всередині самої Словаччини. За його словами, підтримка серед словаків уряду загалом і кожної з партій, які його формують, "становить менше 30 відсотків".

Бальцер прогнозує, що під час регіональних та комунальних виборів, які мають пройти у Словаччині восени цього року, "Фіцо та його союзники програють, тож його позиції в країні ще більше послабляться".

Доля Орбана - стримувальний фактор для Фіцо

Тож з огляду це сам Фіцо усвідомлює, що "від обструкціонізму в стилі Орбана він матиме більше втрат, ніж здобутків", каже Джемі Ши.  Він вказує, що досі гра Фіцо проти ЄС "носила менш ультраправий ідеологічний характер і була радше прагматичною", бо її головною метою був доступ до російських енергоресурсів, про відмову від яких оголосив ЄС. 

До того ж, словацький прем'єр розуміє, що за 16 років спілкування з Орбаном Євросоюз засвоїв кілька уроків, особливо коли йдеться про використання антикорупційних інструментів та утримання фінансової допомоги, каже Ши. "Фіцо бачить, що економічний спад (через заморожування фондів для Будапешта. - Ред.) коштував Орбану підтримки в Угорщині. Тож хоча і складно передбачити, що тепер робитиме Фіцо, але, як на мене, доля Орбана для нього слугуватиме радше стримуючим фактором, ніж заохоченням", - вважає аналітик.

Фіцо, Бабіш та Радев можуть сповільнити рішення щодо України

Ризики того, що у Брюсселі Роберт Фіцо об'єднає свої зусилля з іншими лідерами, наприклад, чеським прем'єром Андреєм Бабішем чи ймовірним майбутнім главою уряду Болгарії Руменом Радевим існують, погоджуються експерти.

Якщо говорити про інтереси України, то "найбільше, що зможуть зробити Братислава, Прага чи Софія - це уповільнити вирішення важливих для України питань": надання військової та фінансової підтримки, переговори про вступ до ЄС та ухвалення санкцій проти Росії, каже Адам Бальцер. Але, за його словами, Словаччина, Чехія та Болгарія - невеликі країни і "занадто слабкі, щоб повністю зірвати весь процес".

А Джемі Ши з Friends of Europe додає, що Чехія взагалі навряд чи захоче увійти до  "коаліції незгодних", "бо у Бабіша є президент, який рішуче виступає за ЄС та НАТО, а сам прем'єр має тісні зв'язки з Францією і навіть підтримує європейську ініціативу Макрона щодо ядерного стримування і не скасував чеську програму підтримки України боєприпасами, як спочатку погрожував". "Тому незрозуміло, хто зараз буде готовий перебрати на себе роль, яку досі із задоволенням відігравав у ЄС Віктор Орбан", - констатує експерт.

Впливові країни ЄС не допустять зриву євроінтеграції України

Для Києва сповільнення процесу ухвалення рішень щодо важливих для неї питань є проблемою, бо "для українців було б значно краще, якби ЄС схвалював їх без розмивання, затримок та перешкод", визнає  Адам Бальцер з Колледжу Східної Європи. "Тим не менш, досі Віктор Орбан не зміг зупинити цей процес попри всі його намагання", - наголошує експерт, додаючи, що навряд чи це вдасться Словаччині чи Болгарії.

Бальцер також нагадує, що "Віктор Орбан часто здавався під тиском Німеччини". "Тому в найгіршому випадку держави-члени ЄС, які підтримують Україну і які становлять переважну більшість, зможуть подолати опір (якщо його чинитимуть Словаччина чи Болгарія. - Ред.), ухвалюючи необхідні рішення без одностайності", - сказав експерт. Він припускає, що, "можливо, з юридичної точки зору, це суперечливо. "Але тим не менш, не можна допустити, щоб дві маленькі країни зірвали відносини України з Європейським Союзом", - наголосив аналітик у коментарі DW.

Окрім того, каже Джеймі Ши, війна в Ірані та напруженість на Близькому Сході створюють у ЄС "несприятливу для антиєвропейських рухів економічну ситуацію, оскільки країни-члени залежні від Брюсселя у розподілі енергоресурсів, сільського господарства та регіональних пакетів підтримки, а також оборонного потенціалу та озброєнь".

І це дає ЄС додаткові важелі впливу на країни, які захочуть зловживати своїм правом вето, зокрема і щодо українського питання. "Наразі саме час для маневрів між популістськими обіцянками та тиском всередині країни, а також правилами та вимогами Брюсселя, що вже давно добре знайомо більшості урядів ЄС", - сказав Джеймі Ши.