Чи готова Україна стати експортером ″зеленого″ водню до Німеччини? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 29.01.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Чи готова Україна стати експортером "зеленого" водню до Німеччини?

Німеччина робить ставку на водень. Які можливості в зв'язку з цим відкриваються для України й наскільки країна готова для виробництва, транспортування і зберігання "зеленого" водню.

У такій густонаселеній промисловій країні, як Німеччина, площі для будівництва вітрових електростанцій та фотоелектричних систем для отримання водню обмежені. Німецький уряд затвердив національну водневу стратегію, яка передбачає збільшення потужностей виробництва на 5 ГВт до 2030 року і на 10 ГВт до 2040 року. З огляду на це Німеччина нині шукає партнерів, у яких достатньо незаселеної території, сонця та вітру для виробництва водню.

Однією з таких можливих країн-експортерів водню може стати Україна. DW поспілкувалася з експертами, щоб оцінити, якими є шанси України, аби стати партнером Німеччини в цьому питанні.

Вигідне партнерство

Влітку 2020 Україна та Німеччина започаткували енергетичне партнерство між двома країнами, в межах якого країни планують співпрацювати, зокрема, в розвитку водневої енергетики та її інтеграції в мережу.

Німецький професор Вищої технічної школи в Регенсбурзі Міхаель Штернер (Michael Sterner), переконаний, обидві країни від такого енергетичного партнерства лише виграють. "Переваги для обох країн очевидні: Німеччині легше буде досягти своїх кліматичних цілей, вона отримає ще одного партнера для постачання "зеленої" енергії, а Україна збільшить національну додану вартість та створить нові робочі місця на місцевому рівні. Крім того, з точки зору зовнішньої політики, це гарна противага Північному потоку 1 та 2", - каже професор.

Причина такої зацікавленості у водні зі сторони Німеччини - амбітні плани країни до 2050 року мати повністю вуглецево-нейтральне виробництво. Досягнути цієї цілі у країні хочуть також шляхом використання "зеленого" водню, адже він може замінити природний газ у промисловості та опаленні житла.

"Зеленим" водень називають, якщо молекулу H2 отримують зі звичайної води методом електролізу, використовуючи електроенергію з суто відновлюваних джерел. До цього часу в країні виробляли так званий сірий водень із природного газу, результатом чого є високі викиди шкідливого діоксиду вуглецю в атмосферу.

Читайте також: Водень замість нафти, газу і вугілля - новий тренд в Європі

Виробництво водню можливо на півдні України

Аби виробляти "зелений" водень, Україна має установити відновлювальні джерела енергії. У міністерстві економіки і енергетики Німеччини бачать величезний природний потенціал України, а саме можливість отримання 2173 тВт-год від енергії вітру і 99тВт-год від енергії сонця щорічно.

Згідно з дослідження, проведеним енергетичною асоціацією "Українська Воднева Рада", Україна зможе виробляти "зелену" енергію у чотирьох областях. "Якщо мова йде про сонячну енергію - це має бути лише південь України. Жоден інший регіон для сонячної енергетики не розглядається. Тільки Одеську, Херсонську, Миколаївську й Запорізьку області з точки зору наявності й інтенсивності сонця можна порівняти з центром Італії", - каже президент асоціації Олександр Рєпкін. На його думку, південні області України підходять ще й тому, що там наявна система опріснення води, з якої отримуватимуть водень.

Газотранспортна система для транспортування водню

Перевагою України є наявність розбудованої газотранспортної системи. Труба, яка слугує для транзиту природного газу, може бути використана для транспортування водню до країн ЄС. Але оскільки водень за своїми характеристиками відрізняється від метану - основного компонента природного газу, - його можна транспортувати за наявними газопроводами лише в обмежених обсягах, не викликаючи технічних проблем.

Наразі у Німеччині бачать два можливих шляхи, яким чином можна транспортувати водень по українській трубі. Перший спосіб: додавання водню до природного газу за фіксованими квотами, наприклад, близько 10%. Для цього не потрібні технічні зміни в інфраструктурі.

Другий спосіб - транспортування водню через спеціальну мережу трубопроводів. Для цього доведеться провести реконструкцію інфраструктури для транспортування природного газу, яка вже існує, пояснюють у міністерстві, відповідаючи на запит DW.

Олександр Рєпкін вважає, що модернізація труби могла б бути здійснена у декілька способів. "Є низка технологій, які можуть бути використані для цього - це й прокладання труби в трубі. Є спеціальні полікарбонові труби, які дозволяють транспортувати стовідсотково водень й уникати його втрат. Або напилення зсередини існуючої труби певного шару такого ж самого матеріалу, це дозволяє не прокладати нових труб, і не робити жодних дуже великих і необхідних інвестицій, а адаптувати ту систему, яка вже існує", - переконаний голова водневої асоціації.

Читайте також: Водневий поїзд Siemens і Deutsche Bahn: ставка на електроліз і зелений H2

 Дунай

На додаток до транспортування трубопроводом, існує також можливість перевезення водню через Дунай. Однак у випадку України для цього потрібно було б створити відповідний транспортний флот та наземну інфраструктуру, йдеться у відповіді міністерства економіки і енергетики Німеччини на запит DW.

Опитані DW німецькі експерти погоджуються, що перевага України саме в розбудованій газотранспортній системі. "Якщо взяти морський шлях, то виникає конкуренція з тими регіонами в світі, котрі не підключені до трубопроводу в Німеччині, але можуть мати значно більше сонячних годин, значно кращі умови щодо вітру, і таким чином виробництво (водню. - Ред.) там буде значно дешевшим. Тоді ви вступаєте в глобальну конкуренцію", - вважає голова правління Німецької асоціації водню та паливних елементів Вернер Дівальд.

Домашнє завдання для України

Водневий сектор в Україні ще перебуває в зародковому стані, втім і Німеччині ще потрібно зробити багато кроків. Чимало проєктів із "зеленим" воднем поки перебувають на стадії будівництва, а нормативна база щодо виробництва, зберігання та транспортування "зеленого" водню ще розробляється. Водневої стратегії в Україні нема, але український уряд оголосив про готовність її розробити.

У міністерстві економіки та енергетики Німеччини в якості наступних кроків у роботі з Україною бачать створення можливостей для фінансування пілотних проєктів, розробку української водневої стратегії та з'ясування технічних та нормативних питань щодо транспорту водню як домішку.

"Рішення про те, що Україна може стати партнером, ми вже отримали. Тобто для нас зробили величезний аванс. Ми маємо зробити наше домашнє завдання. Я думаю, що ми з цим впораємося", - впевнений Рєпкін.

DW.COM