Як нова військова стратегія Німеччини змінює Бундесвер

У Німеччини вперше в її новітній історії з'явилася концепція військової стратегії. Вона передбачає, що в майбутньому чисельність Бундесверу становитиме 260 тисяч військовослужбовців дійсної служби. Разом із резервістами чисельність військ має зрости щонайменше до 460 тисяч осіб, заявив федеральний міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) 22 квітня 2026 року в Берліні під час спільного виступу з генеральним інспектором Бундесверу Карстеном Броєром (Carsten Breuer).

Нова стратегія Бундесверу передусім спрямована на стримування. Центральною темою є протидія загрозам з боку Росії. У стратегії аналізується, як Бундесвер має реагувати на можливі воєнні сценарії - зокрема у разі російського нападу на територію НАТО. Однак ця інформація є засекреченою. "Цілком зрозуміло, що ми не можемо оприлюднювати ці сценарії. Інакше нам довелося б включити Володимира Путіна до нашої розсилки", - підкреслив Борис Пісторіус.

"Росія готується до нападу"

Центральною темою військової стратегії є протидія загрозам з боку Росії. "Росія шляхом переозброєння готується до воєнного протистояння з НАТО і розглядає застосування військової сили як законний інструмент просування своїх інтересів", - зазначив Пісторіус. За його словами, шпигунство, диверсії, кібератаки та дезінформаційні кампанії перестали бути винятком і стали постійною загрозою. Протидія їм перетворилася на безперервне завдання.

Згідно з документом, Москва "створює передумови для воєнного нападу на країни НАТО" і вже зараз веде проти них гібридні операції, зокрема й проти Німеччини. "Росія сприймає Захід як принципово ворожий, прагне підірвати єдність Альянсу, відокремити США від Європи, призвести до краху НАТО та розширити свою сферу впливу", - сказав Борис Пісторіус. За оцінками Пісторіуса та Броєра, до 2029 року Росія може бути готовою до нападу на територію НАТО.

У листопаді 2025 року заступниця голови Федерального відомства з охорони конституції (BfV) Зільке Віллемс (Silke Willems) констатувала: "Ми спостерігаємо різке загострення ситуації". Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) назвав гібридні атаки Росії "стрес-тестом" для демократії.

"Зміна епох" у Німеччині відбувається повним ходом

У своїй промові в Бундестазі невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав нову еру у відносинах із Росією "зміною епох". Тоді Росія остаточно перестала сприйматися як стратегічний партнер Німеччини, яким її вважали до анексії Криму.

Бригадний генерал Бундесверу у відставці Клаус Віттман (Klaus Wittmann) у розмові з DW змалював етапи розробки нової військової стратегії Німеччини, в якій Росія вважається головною загрозою безпеці в Європі: "Понад чотири роки тому канцлер Шольц виступив з історичною промовою про "зміну епох" - російська кампанія проти України перекреслила низку принципів німецької політики безпеки. Зокрема той, що Німеччина не постачає зброю в зони конфліктів. Потім майже три роки тому в Німеччина з'явилася стратегія національної безпеки. Але в ній не було чітко сказано, що це означає для нашої оборонної політики на практиці. І лише тепер, більш ніж через чотири роки після "зміни епох", міністр Пісторіус нарешті оприлюднив так звану нову стратегію Бундесверу". 

Крім того, наприкінці серпня 2025 року уряд Німеччини заснував Національну раду безпеки. Вона має зробити федеральний уряд більш підготовленим і розробляти сценарії дій у кризових ситуаціях. Очолив раду федеральний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Окрім нього, постійними членами ради є вісім міністрів: глава зовнішньополітичного відомства, міністри внутрішніх справ, оборони, фінансів, економіки, юстиції, економічного співробітництва та цифровізації.

"Коли держава заради власних інтересів безпеки застосовує воєнну силу і переходить до повномасштабної війни, це неминуче викликає відчуття загрози в сусідів, адже вони починають побоюватися, що наступною ціллю можуть стати вже вони", - сказав у розмові з DW полковник у відставці та асоційований науковий співробітник Женевського центру з питань політики безпеки Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter).

Він пояснив, що до загроз належать і цілком традиційні засоби, насамперед шпигунство, а також саботаж і дії в інтернеті. Якщо порушується робота інтернету, відбувається проникнення в чужі системи або поширюється неправдива інформація, усе це підпадає під те, що зазвичай називають гібридними діями, каже експерт.

П'ять ключових пунктів військової стратегії

У документі, доступному на сайті міністерства оборони Німеччини, зазначено такі п'ять ключових пунктів, на яких ґрунтується нова стратегія:

• Стирання меж війни: під загрозою перебуває не лише військова інфраструктура Німеччини. Загроза нависає над усіма сферами німецького суспільства. Тому Бундесвер має взаємодіяти з усіма структурами державної влади.
• Перелом у веденні війни: стримування та підготовка до війни здійснюються з використанням сучасних технологій. Бундесвер має прискорювати інновації, зокрема у сфері безпілотників.
• Інформаційне поле бою: дані стають зброєю. Бундесвер розвиватиме спроможності в космосі, а також у кібер- та інформаційному просторі.
• Війна на великих відстанях: далекобійні озброєння значно посилюють загрозу. Безпечних зон для відступу більше не існує. Бундесвер має отримати більше високоточної далекобійної зброї, а також потребує стійкої системи протиповітряної оборони.
• Виробництво озброєнь: системи озброєння виробляються дедалі швидше і дешевше. Кількість автоматично переходить у якість. Потрібен баланс між високими технологіями та масовим виробництвом.

Крім того, міністр оборони оголосив про пакет заходів зі скорочення бюрократії в армії. Для цього планується використання й штучного інтелекту.

Голова Об'єднання резервістів Німеччини та член комітету Бундестагу з питань оборони від ХДС Бастіан Ернст (Bastian Ernst) в інтерв'ю виданням редакційної мережі Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) запропонував підвищити граничний вік для резервістів - із 65 до 70 років до 2035 року.

Чому плани Пісторіуса є надто оптимістичними

Станом на 31 січня 2026 року чисельність діючого особового складу Бундесверу становить близько 186 400 військовослужбовців. Зростання є, проте навіть за допомогою активної рекламної кампанії за рік вдалося збільшити штат лише на 3600 військових.

До оголошення нової стратегії метою було довести чисельність особового складу приблизно до 203 тисяч військовослужбовців до 2031 року. Уряд відмовився від повернення обов'язкової військової служби, призупиненої у 2011 році, і натомість вирішив спочатку запровадити добровільну службу. Однак експерти сумніваються, що збільшення до 260 тисяч діючих військовослужбовців можливе без повернення обов'язкового військового обов'язку.