ЄС: наближення виборів в Україні - не виправдання уповільненню реформ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.04.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

ЄС: наближення виборів в Україні - не виправдання уповільненню реформ

Парламентський комітет асоціації Україна-ЄС похвалив зусилля у реформах, які "вражають". Водночас євродепутати очікують від Верховної Ради ухвалення закону про антикорупційний суд ще на поточній сесії.

Засідання комітету асоціації Україна-ЄС відбулося у Європарламенті у Страсбурзі

Засідання комітету асоціації Україна-ЄС відбулося у Європарламенті у Страсбурзі

Хоча до президентських виборів в Україні залишається ще рік, а до парламентських - півтора, у Євросоюзі дедалі більше зростає занепокоєння тим, що через передвиборчу боротьбу можуть уповільнитися реформи.

Зараз ключовим для відносин між ЄС і Україною є імплементація Угоди про асоціацію. Вона чинна у повному обсязі з вересня минулого року, і не може бути виправдань, аби не докладати усіх зусиль для її виконання. На цьому наголосив представник Єврокомісії Дірк Шюбель (Dirk Schuebel) під час засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, який провів своє сьоме засідання у Страсбурзі 18-19 квітня. "Ми повинні зараз зберігати інерцію та не уповільнювати процес реформ з огляду на наближення періоду виборів в Україні у 2019 році. Україна не має часу на велику передвиборчу кампанію", - зазначив Шюбель, який очолює відділ відносин з країнами "Східного партнерства".

Сьоме засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС у Страсбурзі

Сьоме засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС у Страсбурзі

Однією із "жертв" виборів може стати реформа виборчого законодавства відповідно до рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Її ухвалення у комітеті асоціації хотіли би побачити ще до літа цього року. Утім, постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) не очікує, що вдасться прийняти цю реформу до парламентських виборів. І це він вважає "втраченою нагодою".

Реформи, які вражають

У своїй підсумковій заяві Євродепутати та народні депутати України, які входять до комітету, вказали на "зусилля з реформ, які вражають". Як приклади вони навели державні закупівлі, макроекономічну стабілізацію, реформи охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, а також децентралізацію. Останню Дірк Шюбель назвав цариною, "де ми позитивно здивовані" зробленим. Комітет привітав те, що 30 відсотків сільських громад уже утворили об'єднані територіальні громади. Водночас він закликав надати і більшим містам можливість брати участь у процесі об'єднання громад.

Лунало і немало критики на адресу української влади. Так, голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі переконаний, що слід "подвоїти зусилля" у сферах транспорту, оподаткування, мита та права інтелектуальної власності, яку він назвав "жахом" для його колег, що мають стосунок до торговельних питань.

Що є першорядним для успіху?

Вже традиційно чи не найбільше критики викликало питання боротьби з корупцією, ефективність у якій, говориться у заяві, "є першорядною для успіху всього процесу реформ". І тут парламентарі шкодують про брак прогресу в перевірці е-декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), а також наголошують на важливості збереження незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Нині ж двома найважливішими питаннями з точки зору ЄС є скасування обов'язку для антикорупційних активістів подавати е-декларації та створення антикорупційного суду. Ґалер нагадав про очікування від Верховної Ради врахування усіх рекомендацій Венеціанської комісії під час другого читання законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Він сподівається, що Україна дотримається часових рамок ухвалення закону в цілому, які вона назвала стороні ЄС - а саме, "травень чи, щонайпізніше, червень". У свою чергу, заступниця голови комітету Верховної Ради з євроінтеграції Марія Іонова (БПП) пообіцяла, що всі рекомендації Венеціанської комісії будуть враховані. "Я думаю, що до кінця літньої сесії (завершиться у липні. - Ред.) ми ухвалимо цей закон", - зазначила вона.

Міхаель Ґалер представляє фракцію Європейської народної партії у Європарламенті

Міхаель Ґалер представляє фракцію Європейської народної партії у Європарламенті

"Криза розуміння"

Хоча в Євросоюзі сильно роздратовані невиконанням Україною обіцянки скасувати е-декларування для активістів, Міхаель Ґалер вказав на те, що для пересічних українських громадян це питання або не є проблемою, бо вони зайняті своїми повсякденними справами, або вони думають, що активісти також мають подавати декларації. "Але ми знаємо, що ціллю внесення їх до переліку тих, хто має декларувати, був дух помсти серед тих, хто голосував за це", - сказав євродепутат від Німеччини. За його словами, скасування цієї вимоги є потрібним для того, аби дозволити активістам "відігравати їхню роль контролерів без непотрібних перешкод".

З цього приводу народний депутат Олександр Бригинець зазначив, що поки в суспільстві буде ця "криза розуміння", Рада не зможе ухвалити це рішення. "У нас, в Україні, активісти - це ті люди, які працюють у вільний від роботи час, без грошей", - пояснив свою позицію представник фракції БПП.

На це співголова Парламентського комітету асоціації Даріуш Росаті зауважив, що політики мають "не лише представляти погляди людей, але також і формувати їх".

Народна депутатка України Вікторія Войціцька ("Самопоміч") взагалі закликала розпочати кампанію з пояснення "простими словами та прикладами", як імплементація угоди про асоціацію та кожна реформа "позитивно вплине на життя пересічних українців".

DW.COM

Дух угоди про асоціацію

Засідання комітету проходять щопівроку. Попередній раз депутати зустрічалися у вересні 2017 року в Дніпрі, відвідавши перед цим Авдіївку. У нинішній підсумковій заяві знову висловлюється "найглибше розчарування" браком прогресу в імплементації мінських домовленостей. Причому Росаті наголосив, що це стосується обох сторін. При цьому депутати висловилися за запровадження нових санкцій щодо РФ - через її дії у Криму.

Комітет також закликав підтвердити на саміті Україна-ЄС у липні цього року європейські прагнення України - питання, через яке на минулому саміті не було ухвалено підсумкової декларації. Щоправда, на думку директорки українського урядового офісу з євроінтеграції Ольги Стефанішиної, країна і так рухатиметься у напрямку членства, незалежно від формулювань. "Угода про асоціацію з Україною хоча і не містить жодної перспективи членства, однак правовий дух цього документа говорить, що це угода про членство", - переконана Стефанішина.

З огляду на те, що ЄС не хоче обіцяти перспективу членства Україні, Київ шукає інші шляхи наближення до об'єднання. Так, Єврокомісія проводить три аналізи здійсненності приєднання України - до митного союзу, енергетичного союзу та спільного цифрового ринку ЄС. Мінгареллі повідомив, що їхні результати планують представити на саміті влітку. А ось комітет асоціації у своїй заяві вперше публічно вказав на умови такого приєднання, а саме, виконання вимог "особливо у сфері верховенства права та боротьби з корупцією".

Дивитись відео 01:09

Глава МЗС Німеччини: ЄC підтримує Україну, але чекає подальших реформ (19.03.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама