Європарламент посилює захист ″викривачів″ та ″інформаторів″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.04.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Європарламент посилює захист "викривачів" та "інформаторів"

Особи, які викривають правопорушення, в майбутньому мають бути краще захищеними, вирішив Європарламент.

Досі лише 10 з 28 країн-членів Європейського Союзу надавали всебічний захист так званим "викривачам" (англ. - Whistleblower). Йдеться про тих, хто передавав журналістам або публікував сам важливу інформацію про такі правопорушення, як несанкціоноване використання особистих даних інших, ухилення від податків, шахрайства чи корупцію. Зазвичай, щоб підтвердити свої припущення, ці люди виносять на розгляд широкого загалу таємні документи з компаній чи органів влади.

У вівторок, 16 квітня, 591 з 751 членів Європарламенту проголосував за законопроект, який в майбутньому посилюватиме у ЄС захист викривачів від звільнень чи переслідувань з боку органів юстиції у разі, якщо вони викриватимуть ганебні явища, що стосуватимуться багатьох сфер європейського права. Так само в майбутньому діятиме захист від органів правосуддя помічників таких викривачів та журналістів, які публікують надану їм викривачами інформацію.

Єврокомісар Франс Тіммерманс

Єврокомісар Франс Тіммерманс: Викривати скандали - це послуга суспільству

Євродепутатка від Франції Віржині Розьєр, котра представляє фракцію Прогресивний альянс соціалістів і демократів, і яка була доповідачкою щодо нового закону, згадала такі відносно нещодавні скандали, як витік даних про масштабне ухилення від сплати податків у Люксембурзі (LuxLeaks) або розголос через публікацію так званих "Панамських документів" про офшорні махінації багатьох політиків та публічних осіб. За її словами, ці випадки свідчать про те, наскільки незначною є безпека інформаторів. "Перед проведенням європейських виборів Європарламент надіслав сильний сигнал", - зазначила Розьєр під час ухвалення цього закону в Страсбурзі. За словами євродепутатки, Європарламент "почув побоювання громадян та наполіг на більш суворих нормах для гарантування їхньої безпеки, а також безпеки тих, хто не мовчить та викриває ганебні явища".

Захист від кримінального переслідування

Викривач Антуан Дельтур, котрий 2014 року ініціював передачу важливих даних і викликав скандал навколо LuxLeaks, що кинув тінь на багато великих корпорацій у Європі, постав у Люксембурзі перед судом. Разом з ним на лаві підсудних опинилися один з його колег та журналіст. Лише Вищий суд Люксембургу скасував ухвалені попередніми інстанціями умовні покарання.

Антуан Дельтур, який викрив податкові схеми в Люксембурзі

Антуан Дельтур, який викрив податкові схеми в Люксембурзі, опинився на лаві підсудних

І досі у багатьох державах ЄС як органи влади, так і компанії можуть послатися на те, що в таких випадках йдеться про розголошення або викрадення інформації, що становить комерційну чи державну таємницю. Тож тепер навіть у Люксембурзі послатися на такий пункт вже буде неможливо.

Згідно з ухваленим законом, в залежності від обставин, може бути виправдана й публікація таких даних у ЗМІ, особливо тоді, коли існує серйозна небезпека, яку становлять, скажімо, неякісні продукти харчування чи дефектне програмне забезпечення.

"Нам треба вберегти викривачів від того, щоб їх карали, звільняли чи позивалися проти них до суду за те, що ті вчинили правильно для суспільства, - висловив своє переконання єврокомісар Франс Тіммерманс. - Саме це забезпечують нові норми. Тепер викривачі можуть повідомляти про порушення законів ЄС у різноманітних галузях". Йдеться власне про такі аспекти, як відмивання коштів, ухилення від сплати податків підприємствами, махінації з тендерами в держструктурах, порушення в сфері фінансових послуг, а ще про захист прав споживачів та захист довкілля, так само як і безпеку ядерних об'єктів.

У схваленому законі, з яким повинні тепер узгодити своє законодавство та стандарти всі 28 країн-членів ЄС, не згадуються такі галузі, як військова безпека, зовнішня політика та державні таємниці. Тож засновник платформи Wikileaks Джуліан Ассанж, якого нещодавно заарештували в Лондоні, не зможе скористатись цим європейським законом для свого захисту. Адже він оприлюднив таємні повідомлення зі скриньок електронної пошти американських дипломатів, а також показав усьому світу таємні документи Пентагону, в тому числі й неправомірні дії вояків США під час операції в Іраку.

Вбивства журналістів

Водночас німецький євродепутат Аксель Фосс (Axel Voss) нагадав про скоєні 2017 та 2018 року вбивства журналістів на Мальті та в Словаччині. Не виключено, що за обома вбивствами стояв намір не допустити публікації матеріалів про корупцію у вищих ешелонах влади обох країн. "Нові норми для так званих "викривачів" - це європейська відповідь на жахливі вбивства журналістки Дафни Каруани Галіції на Мальті та словацького журналіста Яна Куціяка. Вони розслідували випадки нецільового використання коштів ЄС", - сказав Фосс після голосування в Європарламенті. "Країни-члени (ЄС. - Ред.) будуть змушені краще захищати "викривачів" у майбутньому. Це неприпустимо, коли в багатьох країнах ЄС немаєь для цього жодних структур", - додав законодавець.

Дафна Каруана Галіція

Убита на Мальті журналістка-розслідувачка Дафна Каруана Галіція

Щоправда, країни-члени ЄС ще мають підтримати ухвалений закон у Раді ЄС, що, однак вважається звичайною формальністю. Згодом цю норму інтегрує у законодавство кожна з країн-членів. Очікується, що новий закон набуде чинності 2021 року. До речі, Мальта та Словаччина належать до тих 10 країн-членів ЄС, у яких особливий захист інформаторів вже зараз є невід'ємною складовою їхнього національного законодавства. Утім, Дафні Каруані Галіції та Янові Куціяку це не допомогло.

Дивитись відео 01:52

Знайомий сценарій: журналістку підірвали в авто на Мальті (17.10.2017)

Дивитись відео 01:15

Підозра в корупції: як під нею хитаються європейські уряди (01.06.2018)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама