Як найбільша федеральна земля Німеччини стала осередком салафізму | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.10.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Як найбільша федеральна земля Німеччини стала осередком салафізму

У землі Північний Рейн-Вестфалія значно більше прихильників фундаменталістської течії ісламу, ніж у будь-якій іншій землі ФРН. Спецслужби та правоохоронці застерігають від небезпечних тенденцій, що уже простежуються.

Салафізм у Німеччині

До 2016 року салафіти могли вільно пропагувати своє розуміння ісламу

- Повторюй за мною, - вигукує в мікрофон П'єр Фоґель (Pierre Vogel). Він - німець, що навернувся в іслам та став проповідником салафізму. Саме те, що він каже, і робить молода жінка в одній з пішохідних зон міста Оффенбах у землі Гессен. Захват, що охопив натовп людей, котрі тут зібралися, передався й жінці, тож вона з запалом повторює слова, якими засвідчує своє мусульманське віровизнання. Це було 2010 року. Але ще й досі на відеоплатформі Youtube можна знайти чимало таких кадрів, як ця весільна сцена, що недвозначно свідчать про місіонерські досягнення салафізму в Німеччині.

До 2016 року салафіти досить впевнено й агресивно виступали на публіці. Нерідко такі бородаті чоловіки як П'єр Фоґель, стоячи у широких штанах та традиційному східному білому чоловічому вбранні, безкоштовно роздавали примірники німецькомовного видання Корану. Таке можна було побачити переважно на Заході Німеччини на ринках і в пішохідних зонах. Приміром, в рамках одіозної кампанії під назвою "ЧИТАЙ!" всі охочі отримували безкоштовно примірник Корану. Свою радикальну версію ісламу салафіти могли цілком публічно пропагувати в центральній частині німецьких міст.

Заборона й зникнення

Та зараз ніде не побачиш розкладок та стендів кампанії "ЧИТАЙ!". 2016 року МВС ФРН заборонило спілку "Істинна релігія", що стояла за проведенням цієї акції безкоштовної роздачі Корану. Тоді ж Федеральне відомство з охорони конституції, до завдань якого входить нагляд за прихильниками радикальних течій, застерігало, що ця релігійна спілка "представляє ідеологію, що має на меті витіснення конституційного ладу, не пропонуючи нічого взамін, схвалює озброєний джихад та перетворилася по всій країні на своєрідний осередок для найму та набору джихадистських ісламістів".

Салафіти в Берліні

Кампанія "ЧИТАЙ!" у Берліні, 2012 рік

Радикальні салафіти навряд чи показуються на публіці. Утім, вони не зникли. "Здебільшого заходи залишаються непоміченими більшістю громадян", - констатує Каан Оргон (Kaan Orhon). Він - консультант у загальнонімецькій організації з питань дерадикалізації, що називається Hayat. Оргон працює у західнонімецькому Бонні з людьми, які колись набули радикальних салафітських або джихадистських поглядів, але згодом вирішили відмовитися від них. Серед його клієнтів і ті, хто повернувся з зони конфлікту в Сирії та Іраку. Назви Hayat не побачиш на дверях офісу, де працює Оргон. Шукати адресу чи номер телефону представництва Hayat в інтернеті теж марна справа, адже для клієнтів Hayat анонімність - понад усе.

"Дедалі частіше намагаються зацікавити молодь, звертаючись до кожного особисто через системи обміну повідомленнями. З ними спілкуються через WhatsApp або Telegram", - каже Оргон. Така тактика дуже ускладнює роботу поліції та спецслужб, котрі намагаються постійно пильно наглядати за діяльністю салафітів. "Салафізм зосереджений на місіонерській діяльності та на пошуку нових адептів", - сказав в інтерв'ю DW керівник Відомства з охорони конституції федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Буркгард Фраєр (Burkhard Freier). Хоча відкритої місіонерської активності тепер значно поменшало, але місіонери свою справу роблять і далі. Щоправда, Фраєр у розмові з Deutsche Welle визнає: "Зростання вже не таке потужне".

Відмінності між салафітами

Салафізм - надзвичайно фундаменталістська, тобто вкрай консервативна течія в ісламі. Його послідовники буквально тлумачать Коран і орієнтуються виключно на те, як жили в ісламі пророк Мохаммед та його безпосередні послідовники. Саме ісламістська ідеологія неабияк підживлює крайню контркультуру, що націлена насамперед на відмежування.

Утім, тут варто зауважити, що прихильники салафізму - люди досить різні й неоднорідні. Одні віряни просто тихо сповідують цю форму ісламу в своїй родині й для них це просто духовне питання. Але є ще одна, досить численна група салафітів, котрі представляють політичний салафізм. Їхня мета - створення фундаменталістської теократичної держави й в ім'я свого бачення такої заснованої на законах шаріату теократії вони готові навіть вдатися до насильства. Натомість світські закони для них - порожній звук і вони любісінько нехтують ними. І межа, за якою вже наражаєшся на салафітів-джихадистів, досить нечітка.

"Звісно, не кожен салафіт автоматично стає терористом, але кожен ісламістський терорист був раніше салафітом", - неодноразово запевняли під час розмови з DW абсолютно різні люди, які стикаються з салафізмом. Серед них представники спецслужб, шкільні вчителі, консультанти організації з питань дерадикалізації або в центрі інтеграції, розташованому у Бонні.

Практично всі атаки і спроби терактів, скоєні за минулі роки ісламістами в Німеччині, вчиняли особи, які набралися радикальних поглядів саме у салафізмі. Це стосується й Аніса Амрі, який 19 грудня 2016 року скоїв наїзд вантажівкою на різдвяний ярмарок у Берліні. Тоді унаслідок атаки загинуло 12 осіб. А сам цей напад став найкривавішим ісламістським терактом у ФРН.

Салафіти в Німеччині

Демонстрація салафітів у Франкфурті-на-Майні, квітень 2011 року

Порохова діжка у землі Північний Рейн-Вестфалія

Більше салафітів, ніж у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, не зустрінеш у жодній іншій землі Німеччині. Згідно з даними Відомства з охорони конституції землі Північний Рейн-Вестфалія, тут налічується близько 3000 послідовників салафізму. Майже 800 з них вважають такими, що не зупиняться навіть перед насильством.

Так само в жодній іншій землі ФРН не побачиш більше членів цього релігійного вчення, настільки радикалізованих, щоб податися на територію, підконтрольну вже практично розбитій "Ісламській державі" (ІД). Таких у землі Північний Рейн-Вестфалія налічується майже 300, а загалом по Німеччині близько 1000 таких радикалізованих ісламістів.

Крім того, 12 відсотків прихильників салафізму у землі Північний Рейн-Вестфалія - жінки. А серед тих салафітів, котрі подалися воювати за ІД в Сирію та Ірак, частка жінок становить 28 відсотків, тобто більш ніж удвічі більше. Тож тепер як жінки-салафіти, так і їхні діти, перебувають під особливо пильним наглядом з боку державних органів.

Особливо це стосується тих, хто повернувся з Близького Сходу після розвалу "халіфату". Адже вже зараз у Бонні до дитсадків та шкіл пішли діти тих ісламістів, хто повернувся у ФРН. Саме для них, на думку Каана Оргона, ініціатива з дерадикалізації Hayat має створити "інфраструктуру допомоги, куди входили б і дитячі психологи, які можуть впоратися з психологічними травмами, але котрі водночас розуміються на релігійних аспектах".

З тими членами ІД, котрі повернулися з Близького Сходу, та їхніми дітьми також постійно має справу Колетта Манеманн (Coletta Manemann). Вона - фахівець з питань інтеграції міста Бонна. "З одного боку ми повинні дати шанс тим, хто повернувся, знайти у нас своє місце в суспільстві. Але з іншого боку, нам слід бути пильними, щоб тут ці особи надалі не намагалися радикалізувати дітей і підлітків", - каже Манеманн.

Настрої серед жінок, що повертаються із зони військового конфлікту в Сирії та Іраку, дуже індивідуальні, зазначає Каан Оргон. Дехто з таких жінок відійшли від вчення салафізму, зазнали краху ілюзій та розчарувань. Водночас трапляються й такі, що й надалі виступали в якості носіїв салафітської ідеології ІД, каже він. "Часом досить непросто з'ясувати, з ким маєш справу. Чи це розчарована колишня прихильниця салафізму, чи особа, котра й надалі становить небезпеку через свої радикальні погляди", - наголошує Оргон.

Труднощі це створює передовсім німецьким правоохоронцям, котрі не мають достатньо доказів, щоб притягати таких осіб до кримінальної відповідальності згідно зі статтями та пунктами Кримінального кодексу ФРН. А серед них є й стаття 129, один з пунктів якої передбачає кримінальне переслідування за "підтримку іноземного терористичного угруповання". Але якщо доказів катма, то в такому разі ніщо не заважає особам, котрі повернулися з конфліктного регіону, звертатися до таких консультантів як Оргон. 

Вербування у в'язницях

На відміну від жінок, набагато простіше роздобути необхідні докази щодо багатьох чоловіків, котрі повернулися з Близького Сходу. Адже ті брали активну участь у боях, "засвітилися" на пропагандистських відеозаписах ісламістів, та й самі вони не раз залюбки вихвалялися у соціальних мережах своїми "звитягами". Як наслідок, у німецьких в'язницях побільшало членів ісламістсько-екстремістських кіл. Починаючи з 2013 року, генпрокуратура ФРН відкрила провадження щодо 24 осіб, котрі повернулися з підконтрольних ІД районів у Іраку й Сирії.

Але салафіти примудрилися й тут поширювати свої погляди. Їхньою відповіддю стала так звана "салафітська допомога ув'язненим". Вже зараз правоохоронці й спецслужби дійшли висновку, що ця "допомога" насправді "становить значну небезпеку". На практиці це означає, що ув'язнених відвідують їхні мусульманські "брати та сестри".

Через інтернет проводяться кампанії збору пожертв та подарунків для того, хто відсиджує за ґратами. На перший погляд, йдеться лише про любов до ближнього, турботу та комфорт у релігійному плані. Але все це переслідує ту саму мету. "Людей прагнуть не випускати зі свого кола та не давати їм можливості знову соціалізуватися під час ув'язнення", - вважає Буркгард Фраєр. Натомість, на думку Каана Оргона, така "турбота" за в'язнями взагалі вважається "найважливішою сферою зростання" салафітських кіл.

Бонн - осередок салафізму

У землі Північний Рейн-Вестфалія чимало міст, що вже встигли стати осередками салафізму. Серед них Вупперталь, Дортмунд, Дінслакен, Менхенгладбах та колишня столиця ФРН Бонн, де салафіти час від часу добряче дають про себе знати. Приміром, під час подій 2012 року, коли демонстрація ісламістів не обійшлася без насильства. Причиною цього стало те, що на антиісламській акції, влаштованій однією з маргінальних праворадикальних партій, несли карикатури на пророка Моххамеда. Тоді під час акції у відповідь, що проводили радикальні салафіти, один з її молодих учасників напав з ножем на двох поліцейських і завдав їм тяжких поранень.

Так само ще 2008 року двоє братів Яссін та Мунір Чука подалися з Бонна на афгансько-пакистанський кордон та позували там на відео з погрозами, в яких вони серед іншого закликали до терактів у Німеччині. Крім того, в Бонні проживає також і проповідник Абу Дуяна, якого вважали однією з двох ключових фігур під час кампанії "ЧИТАЙ!", коли безкоштовно роздавали примірники Корану. А ще в Бонні замешкали й "зірки" цього руху, як уже згаданий на початку колишній боксер П'єр Фоґель, якого вважають чи не найвпливовішим з німецьких новонавернених у іслам.

Битва за молодь

Утім, тепер П'єр Фоґель дещо заспокоївся. Він хоч і далі проповідує регулярно на своєму Youtube-каналі та пописує на власній Facebook-сторінці, проте перед школами вже його не побачиш. А раніше, якщо вірити вчителям, він часто стовбичив перед центральним входом однієї зі шкіл Бонна. Фоґель чекав, поки пролунає останній щоденний дзвоник, а потім підходив до школярів і намагався порозмовляти з ними.

DW.COM

Сама школа, поблизу якої постійно чатував Фоґель, розташована в районі Бонна Танненбуш, відомого як район мігрантів. Тут більше половини мешканців мають міграційне походження. А взагалі, згідно з останніми статистичними даними, кожен 10-й житель Бонна сповідує іслам.

Для багатьох дітей релігійне питання - проблемне, запевняють вчителі, що спеціалізуються на ісламі. Особливо для тих, чиї родини походять зі суспільства, де патріархальні традиції досить сильні, та чиї батьки не можуть похвалитися більш-менш гідною освітою. Крім того, саме на дітей зі сімей мігрантів накладається й проблема ідентичності, адже вони не знають, чи вважати їм себе німцями чи іноземцями, європейцями чи мусульманами, пояснюють освітяни.

Це досить критичний момент, який значно полегшує завдання салафітам залучити до свого вчення підлітків. Річ у тім, що, потрапляючи до лав салафітів, ці молоді люди гадають, що відтепер належать до елітної верстви. "Салафіти дають їм орієнтацію в житті", - кажуть педагоги. Насправді, ця орієнтація досить невигадлива - варто подивитися лише на сайти салафітів. Навіть побіжне знайомство з ними свідчить, що для цього вчення головне: що забороняється, а що дозволено, тобто, що "харамне", а що "халяльне".

Бернд Баукнехт (Bernd Bauknecht) - один з таких педагогів. Він викладає ісламознавство в одній із загальноосвітніх шкіл Бонна. Баукнехт добре знає, в якому середовищі виростають його учні. За його словами, на потік трапляються двоє-троє дітей, які походять з родин, де "помітна близькість до салафітських ідей". Загалом педагоги описують боротьбу за розум і душі молодих людей як завдання для всього суспільства. Якщо учні якоїсь миті "заразилися" ідеями салафізму, то потім достукатися до них досить непросто.

Приміром, Баукнехт впевнений, що вжиті заходи держорганів спільно зі зусиллями громадських ініціатив та центрів допомоги вже дають певний ефект. Особливо добре це видно в інтернеті. Якщо раніше на будь-який запит німецькою мовою щодо ісламу, кілька перших сторінок, що видавав пошуковик, були обов'язково салафітського змісту, то зараз це не так. Крім того, багато мусульманських YouTube-блогерів проводять широку кампанію, котра підриває довіру до раніше практично непохитного релігійного авторитету салафітів, пояснює педпрацівник.

Зміна поколінь

Загалом якщо говорити про салафітські кола в Німеччині, то з 2003-2004 років сталися досить сильні зміни, запевняє Буркгард Фраєр. "Спочатку ми мали справу насамперед з німецькомовними носіями", - каже він, пояснюючи, що на початковій стадії для салафітів найбільше значення мала саме місіонерська діяльність. За словами Фраєра, багато з тодішніх дійових осіб були "релігійно невігласні", не дуже добре знаючись на ісламі, навіть попри те, що їхні батьки теж сповідували іслам.

Але з плином часу щоразу більшало тих, хто був готовий вдатися до насильства. Апогеєм цієї тенденції стали поїздки радикально налаштованих ісламістів до Сирії та Іраку з метою "заснувати на Близькому Сході державу-халіфат", додає Фраєр.

Але з початком занепаду ІД спецслужби федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія помітили іншу тенденцію: зараз виникають цілі родини салафітів, які можуть поступово зміцнити салафітські кола. "Такий салафізм не потребує держави-халіфату, і йому також непотрібна ідеологія ззовні. Він дедалі більше переростає в екстремізм, що діє всередині країни", - застерігає Фраєр.

Тобто зараз осередки салафізму відмежувалися від світу, щоб жити в паралельному суспільстві. Звичних колись сцен минулого, коли салафіти стояли на ринкових площах, а новонавернені виголошували на вулиці слова, що свідчили про їхнє мусульманське віровизнання, зараз не побачиш.

Дивитись відео 03:29

Колишні бойовики ІД у серці Європи: чи можлива реінтеграція? (29.01.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама