Що чекає на Україну у разі відмови РФ від газового транзиту? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 12.06.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Що чекає на Україну у разі відмови РФ від газового транзиту?

Відмова Росії від транзиту газу до ЄС українською територією послабила б Київ стратегічно, але суттєвих економічних втрат Україні такий сценарій не завдасть, переконані економічні оглядачі.

Поки між Україною, ЄС та Росією тривають тристоронні газові перемовини, у "Газпромі" вчергове заявили, що наміру продовжувати чинний контракт про транзит газу українською територією після 2019 року не мають. І це - попри застереження з боку єврокомісара з питань енергетики Мароша Шевчовича, який іще у травні нагадав Москві про "технічну складність" спрямування газу з Росії до ЄС за допомогою так званого "Турецького потоку", на який робить ставку РФ, а також про тривалі контракти про поставки через Україну, які "Газпром" має із європейськими споживачами.

Жодної угоди "за жодних обставин"

Все ж, у вівторок, 9 червня, заступник голови правління російського газового концерну Олександр Медведєв заявив, що європейцям варто налаштуватися на відключення українського коридору після 2019 року. Підписання нової транзитної угоди, за його словами, не буде "за жодних обставин, навіть якщо сонце поміняється місцями з місяцем". У Києві поквапилися у відповідь пригрозити Москві підвищенням тарифів на транзит газу - "не лише до закінчення терміну дії контракту, але й ретроактивно", тобто заднім числом. Про це написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко. "Ці заяви ми вже врахували в нашому позові проти "Газпрому" в Стокгольмському арбітражі", - зазначив він.

Мета подібних заяв з Москви - "перевести подію із медійної площини в практичну", сказав в розмові з DW президент київського Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Тому Україні, за його словами, сьогодні варто провести консультації з європейською стороною. "Зрештою в угоді про асоціацію між Україною та ЄС є стаття 274, яка вказує на те, що сторони мають консультуватися між собою і враховувати наявні потужності одна одної стосовно енергетичної і, зокрема, транспортної інфраструктури", - зазначає він.

Неспівставні збитки

Окрім цього, Гончар радить Києву поставити перед Росією умову відмовитися від імпорту російського газу взагалі, якщо Москва захоче відмовитися від українського транзиту. У цьому разі втрати України від скасування газового транзиту, за словами експерта, були б незначними у порівнянні із потенційними втратами "Газпрому" від недопроданого газу. Обсяг закупівель російського газу Україною в найкращі часи, за словами Гончара, становив від 12 до 14 мільярдів доларів США. Тоді як надходження від Москви за транзит газу до Європи у ті ж "найкращі часи" не перевищували 3,5 мільярда доларів, каже Гончар.

Сьогодні ж доходи Києва від транзиту газу з РФ становлять лише близько 100 мільйонів доларів на місяць. Принаймні, таку цифру в травні озвучив заступник міністра енергетики України Ігор Діденко. Підтверджує такі оцінки в розмові з DW і гендиректор Центру досліджень енергетики (EIR Center) в Києві Олександр Харченко. За його словами, "це не такі вже й суттєві гроші та такої вже й принципової ролі не відіграють". Українська газотранспортна система (ГТС) "схожа на валізу без ручки", каже експерт. Газотранспортний бізнес, за його словами, "не є визначальним для країни". "Він потребує постійних витрат, постійних інвестицій у майбутнє, коли ми закачуємо газ для підтримки транзиту взимку", - зазначає Харченко.

Олександр Харченко

Олександр Харченко

На думку експерта, ГТС не є "тією точкою, за допомогою якої Росія зможе тягнути та шантажувати Україну". Що ж до імпорту російського газу для власних потреб, то Харченко переконаний також і в тому, що Київ сьогодні має "достатньо можливостей, аби отримувати потрібну кількість газу без Росії взагалі". Ідеться, за його словами, не лише про так звані реверсні поставки з Євросоюзу, але й, у перспективі, про американський зріджений газ, який надходитиме до Східної Європи через термінали у Польщі та Литві. Але це не має бути метою Києва, вважає експерт. "Просто росіяни повинні знати: вони - один із постачальників, і боротися за український ринок прозорими зрозумілими методами. Нехай на українському ринку конкурують між собою RWE, "Газпром", Statoil, Shell - та хто завгодно", - каже Харченко.

Стратегічне послаблення України

Про можливість розширення поставок газу до України з країн ЄС, в тому числі, і з боку німецького концерну RWE, в розмові з DW каже і голова відділу енергетики, транспорту та екології Німецького інституту економічних досліджень (DIW) Клаудіа Кемферт. Утім, для цього, за її словами, мають бути модернізовані газотранспортні мережі в Словаччині та Угорщині. "Але важливо, щоби Україна сама провела успішну енергетичну реформу - передусім, що стосується заощадження енергії, підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії", - зазначає вона. Чи вдасться Києву втілити все це в життя до 2019 року, "сумнівно", каже Кемферт. А щодо можливого припинення транзиту газу до Європи через Україну німецька експертка додає: "У стратегічній перспективі це надалі послаблює роль України як транзитної держави. Утім, це розвиток не новий, а намітився ще від часу першого газового конфлікту між Москвою та Києвом".

Дивитись відео 03:30

Газове розлучення: чи обійдеться Україна без російських енергоносіїв

Утім, усе це - питання стратегічні. Поки що ж Київ, Москва і Брюссель перебувають у тактичних перемовинах щодо постачання газу на зимовий сезон 2015/2016 років. Тристоронні перемовини на рівні експертів Єврокомісії та представників українського і російського міністерств, які пройшли 2 червня в Брюсселі, в Єврокомісії назвали "дуже конструктивними". Про наявність "попередніх домовленостей" заявив днями у Києві і міністр енергетики України Володимир Демчишин. І вже протягом найближчого часу, як повідомили DW в Єврокомісії, має бути підготовлена тристороння зустріч на міністерському рівні.

Аудіо й відео до теми