Шостий саміт ″Східного партнерства″: гроші від ЄС замість перспективи | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Шостий саміт "Східного партнерства": гроші від ЄС замість перспективи

Після кількох перенесень ЄС проведе шостий саміт "Східного партнерства" у Брюсселі. Чого Україні від нього очікувати та як Євросоюз намагається вдихнути життя у "Східне партнерство".

Кілька років обставини заважали країнам "Східного партнерства ЄС" зібратися на саміт, щоби сформулювати нові цілі замість давно пройдених "20 завдань до 2020 року". Проведуть шостий саміт 15 грудня у Брюсселі. На нього зберуться президенти або прем'єри 27 країн ЄС і п'яти з шести країн партнерства: України, Грузії, Молдови, Азербайджану та Вірменії. Білорусь на ньому представлена не буде.

Установчий саміт ініціативи ЄС Східне партнерство відбувся 2009 року в Празі

Установчий саміт ініціативи ЄС "Східне партнерство" відбувся 2009 року в Празі

Зближення з Євросоюзом без перспективи членства

Ціллю "Східного партнерства" (СхП) є поглиблення зв'язків України та інших п'яти країн з Євросоюзом. У логіці Брюсселя СхП є складовою політики сусідства, а не політики розширення. Тому ця ініціатива не передбачає перспективи членства у Євросоюзі.

Через це українська влада за президентства Володимира Зеленського не приховує свого скептичного ставлення до "Східного партнерства". У червні 2020 року Зеленський відкрито заявив лідерам ЄС, що ця ініціатива корисна для України лише якщо наближає її до членства. У Брюсселі Україну представлятиме саме Зеленський.

Читайте також: "Східне партнерство": трамплін чи глухий кут на шляху України до членства в ЄС

Тбілісі поділяє цю позицію. Під час візиту до Брюсселя наприкінці листопада прем'єри України та Грузії Денис Шмигаль та Іраклій Гарібашвілі заявили про бажання своїх країн рухатися до членства. Утім, у Євросоюзі поки нема консенсусу, необхідного для надання перспективи членства. Слабкий інтерес ЄС до подальшого розширення стосується не лише України чи Грузії, але й країн Західних Балкан, чия перспектива членства давно визнана.

Україну на саміті Східного партнерства у Брюсселі представлятиме Володимир Зеленський

Україну на саміті "Східного партнерства" у Брюсселі представлятиме Володимир Зеленський

Водночас саміт СхП, швидше за все, виконає програму-мінімум щодо європейської перспективи, а саме підтвердить "європейські прагнення" та "європейський вибір" України, Грузії та Молдови, як це записано у їхніх угодах про асоціацію з ЄС. Для Києва, зокрема, таке визнання є принциповим моментом. Як заявив один з високопосадовців ЄС кореспонденту DW, він очікує, що декларація саміту 15 грудня матиме таке підтвердження. "Ми визнаємо вибір партнерів і поважаємо його", - додало джерело.

Чи порушував Київ питання перспективи членства перед самітом СхП? "У рамках підготовки до саміту ми чітко комунікуємо з нашими партнерами з ЄС, що серед наших очікувань - отримати більш потужні політичні сигнали від ЄС щодо підтримки європейських прагнень України", - заявив DW представник України при ЄС Всеволод Ченцов.

Білорусь на саміті "Східного партерства"

Цього року СхП стикнулося з кількома випробуваннями. Одне з них - рішення влади Білорусі призупинити участь у "Східному партнерстві". Раніше Євросоюз практично призупинив співпрацю на політичному рівні з режимом Олександра Лукашенка. Тому запрошення на саміт до Мінська з Брюсселя не надсилали.

Читайте також: Білорусь призупиняє членство у "Східному партнерстві": які наслідки?

Утім, символічно для Білорусі на саміті залишать порожнє крісло. Крім того, 12 грудня керівництво ЄС провело зустріч з представниками демократичної білоруської опозиції. "Я сподіваюся, що на нашому наступному саміті, це крісло займатиме демократично обраний представник Білорусі", - заявив під час зустрічі президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Чи загрожує "Східному партнерству" розпад?

Після перемоги Майї Санду на президентських і її партії на парламентських виборах у Молдові, влада в усіх трьох країнах з угодами про асоціацію стала проєвропейською. Дуже швидко Україна, Грузія та Молдова сформували "Асоційоване тріо", аби прискорити інтеграцію з ЄС. У керівництві трьох країн наголошують, що новою ініціативою не намагаються розвалити СхП.

Читайте також: "Асоційоване тріо" України, Грузії та Молдови: кінець "Східного партнерства" чи прискорення євроінтеграції?

Утім, у ЄС обережно поставилися до формату "тріо", адже не хочуть, щоб воно розвалило СхП. І все ж у Брюсселі усвідомлюють кардинальну різницю між бажаннями шести країн ініціативи. "Ясно, що важливо бути в змозі відповісти на амбіції та мотивацію (країн тріо. - Ред.) йти далі та поглиблювати співпрацю", - заявив DW інший високопосадовець ЄС.

Зрештою, Брюссель обрав прагматичний підхід: співпрацювати з кожним із сусідів на тому рівні, якого він прагне. ЄС сподіваються, що Вірменія, Азербайджан і Білорусь в майбутньому захочуть співпрацювати тісніше і не бажають втрачати рамок для цього. "Ми тримаємо відчиненими двері для тих, хто може захотіти підвищити рівень співпраці та амбіцій", - зазначає високопосадовець ЄС.

У Євросоюзі переконані, що збереження "Східного партнерства" - в інтересах України. "Останнім часом Україна зацікавлена у ширшому регіональному лідерстві та бачить, що формат, який включає інших, відповідає її інтересам. Адже це також і її сусіди", - каже інший високопосадовець ЄС.

Економічний та інвестиційний план ЄС для України

Своє бажання зберегти СхП Євросоюз підкріплює одним зі своїх найдієвіших інструментів - грошима. Ідеться про економічний та інвестиційний план для "Східного партнерства", пропозицію якого Єврокомісія представила у липні. ЄС хоче профінансувати його у розмірі 2,3 мільярда євро. Це будуть грантові гроші, які виділять до 2027 року. За допомогою них у Брюсселі хочуть мобілізувати до 17 мільярдів євро інвестицій. Ідея полягає в тому, що європейська підтримка та гарантії стануть стимулом для приватних інвесторів долучатися до проєктів.

Ці 2,3 мільярда будуть розділені на дві частини. У рамках першої для кожної країни будуть передбачені чіткі обсяги фінансування. За другу ж частину країнам СхП доведеться позмагатися, адже кошти виділятимуться передусім на найкраще підготовані проєкти з найвищим рівнем якості.

Єврокомісія запропонувала по п'ять флагманських проєктів для кожної з шести країн. В Україні вона хоче підтримати 100 тисяч малих і середніх підприємств, які би розвивали кліматично нейтральну та циркулярну економіку в країні. Крім того, це підтримка 10 тисяч малих українських фермерів. Також ідеться про модернізацію українських пунктів перетину кордону, програму цифрової трансформації державного сектора та підвищення енергоефективності.

І Україна зацікавлена у цій пропозиції ЄС. Всеволод Ченцов називає деякі з цих проєктів серед пріоритетів Києва на саміті. Інше завдання - "початок змістовної дискусії" щодо лібералізації автомобільних перевезень між ЄС і асоційованими країнами. Також для України важливим є перегляд карти Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) з метою її розширення на країни СхП. "Ми очікуємо на включення внутрішніх водних шляхів України - Дніпра та Південного Бугу, а також готові працювати над включенням нових залізничних та автомобільних шляхів", - додав посол.

Читайте також: Як Єврокомісія хоче приєднати Україну до транспортної мережі ЄС

Дивитись відео 11:27

Далекобійники на експорт в ЄС: яких водіїв шукають в Україні? (26.10.2021)

DW.COM

Також за темою