1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
У Центральній і Східній Європі транскордонна інфраструктура залишається слабо розвиненою
У Центральній і Східній Європі транскордонна інфраструктура залишається слабо розвиненоюФото: picture-alliance/Joker/est&ost/M. Fejer

Чи є "Ініціатива трьох морів" троянським конем всередині ЄС?

Юрій Шейко
17 вересня 2018 р.

Саміт "Ініціативи трьох морів" уперше відвідають представники керівництва Німеччини та Єврокомісії. Завдяки ініціативі країни Центральної Європи прагнуть посилити свою економічну й енергетичну безпеку.

https://p.dw.com/p/34tYC

У Центральній та Східній Європі нестачі на регіональні об'єднання немає. "Ініціатива трьох морів", започаткована 2015 року президентами Польщі та Хорватії Анджеєм Дудою і Коліндою Грабар-Кітарович, могла би так і залишитися маловідомим починанням. Якби не президент США Дональд Трамп, який торік взяв участь у саміті цієї ініціативи у Варшаві.

Цього ж року, на саміті у Бухаресті 17-18 вересня, вперше будуть офіційні представники Берліна та Брюсселя. А саме, приїде голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. А від Німеччини буде міністр закордонних справ Гайко Маас замість федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Участь Трампа у саміті у Варшаві привернуло увагу до
Участь Трампа у саміті у Варшаві привернуло увагу до "Ініціативи трьох морів"Фото: Reuters/C. Barria

Що таке "Ініціатива трьох морів"?

Називається вона так, бо охоплює території між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями. У ній беруть участь 12 країн - усі члени Євросоюзу. Це Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Австрія, Угорщина, Словенія, Хорватія, Румунія та Болгарія. Ціль проекту - розвивати інфраструктуру як у самих країнах, так і між ними. Це стосується не лише доріг і залізниць, але і газопроводів, електропередач, інтернету.

Під час саміту відбудеться бізнес-форум, у якому візьмуть участь компанії не лише з 12 країн, але й з України, Грузії, Молдови, Туреччини та Західних Балкан.

Як розповіла DW директорка румунського аналітичного центру Global Focus Center Оана Попеску, яка ці теми обговорювала з представниками влади Румунії, вона чула про інтерес долучитися до самої ініціативи серед країн з-за меж ЄС, зокрема України. Але зараз учасники не хочуть її розширення, а зосереджені на тому, щоб показати якісь результати. У той же час ініціатива вписується у політику ЄС тісніше інтегрувати країни Західних Балкан і "Східного партнерства".

Між Німеччиною і Росією

Як розповідає радник президентки Хорватії Даріо Міхелін, від самого початку ініціатива стикалася із підозрами, що вона спрямована або проти Німеччини, або проти Росії, або є троянським конем США всередині ЄС. "Жоден з цих закидів не відповідає дійсності", - запевнив Міхелін. Для того, аби переконати в дружності ініціативи до ЄС, він разом з іншими чільними представниками її країн-учасниць приїхав до Брюсселя. Там за кілька днів до саміту Польський інститут міжнародних відносин разом з Німецьким фондом Маршалла провели велику конференцію.

Керівник апарату президента Польщі Кшиштоф Шчерський так сформулював ставлення ініціативи до Євросоюзу: "Всередині ЄС, для ЄС і з ЄС". А візит Гайко Мааса переконав Шчерського, що Німеччина "змінила позицію на 180 градусів".

Як дізналася DW з міністерства закордонних справ ФРН, Берлін поділяє ціль ініціативи покращити інфраструктуру в східній частині ЄС, особливо у сфері енергетики, транспорту та безпеки. Однак у Берліні залишаються обережними. "З огляду на виклики, які стоять перед ЄС, єдність Євросоюзу для нього (Гайко Мааса, - Ред.) є центральним прагненням, яке він буде відстоювати також і на саміті", - заявив DW співрозмовник у МЗС Німеччини.

Чому саме інфраструктура?

Шчерський звертає увагу на те, що регіон є найбільше поділеним у межах ЄС: лише частина з його країн перебуває у складі Єврозони, лише частина - входить до Шенгенської зони. Крім того, якщо після вступу країн Центральної та Східної Європи до Євросоюзу в 2004 році багато було зроблено, аби розвинути сполучення на вісі "схід-захід", то намаганням пов'язати північ з півднем приділяли надто мало уваги.

Водночас одразу кілька учасників конференції розповідали, що тоді як країни регіону на своїй території ще розвивали інфраструктуру, на кордонах і поблизу них ситуація ще гірша. Наприклад, з Берліна до Мадрида залізницею можна доїхати за добу. А подібна подорож з Таллінна до Софії розтягнеться дні на чотири.

За словами радника президентки Хорватії Міхеліна, тоді як ініціатива проти Росії не спрямована, але розвиток інфраструктури покликаний посилити стійкість Центральної Європи. Йдеться про енергетичну та економічну безпеку. Питаннями оборони ініціатива не займається, але в процесі розбудови інфраструктури учасники хочуть покращувати і військову мобільність, тобто придатність інфраструктури до перекидання військ і бронетехніки.

Конкретні проекти

Реалізувати це планують в рамках проектів. На прохання кореспондента DW, Шчерський серед пріоритетів виділив Via Baltica - дороги, які вже з'єднують Прагу з Таллінном, але це ще не швидкісна траса. Також це Rail Baltica - проект залізниці зі стандартною європейською колією від Таллінна до Варшави. Польща хотіла би поєднати термінал для прийому скрапленого газу в Свіноуйсьце з газотранспортною системою ЦСЄ, а також мати поромне сполучення між Гданськом і Латвією.

У Румунії пріоритетом називають побудови залізниці Гданськ-Констанца. Хорватія виступає за побудову терміналу для зрідженого газу в Адріатичному морі, а також розбудову Балтійсько-адріатичного коридору - залізничного й автомобільного сполучення, яке зв'язує порти на обох морях.

Йдеться й про інфраструктуру для швидкісного інтернет-сполучення. Є й проекти з розвитку річкових шляхів як для транспортування вантажів, так і для перевезення туристів.

Головним завданням саміту в Бухаресті буде визначити низку проектів, реалізація яких буде пріоритетом для всієї ініціативи. До участі допускаються лише ті проекти, які поєднають щонайменше три країни.

Оана Попеску пояснила, що обговорюються як нові проекти, так і ті, які вже виконуються. Водночас вона не знає жодного проекту, який би розпочався завдяки ініціативі. "Це одна з причин, чому я скептична", - зазначила вона.

500 мільярдів євро

Віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Гудак зазначив, що за підрахунками його установи, у розвиток транскордонної інфраструктури цього регіону треба інвестувати близько 500 мільярдів євро, аби її більш-менш підтягнути до рівня Західної Європи.

Таких грошей, звісно, поки немає. Польський державний банк розвитку BGK оголосив про намір створити інвестиційний фонд у розмірі п'яти мільярдів євро. Там сподіваються за допомогою фонду профінансувати проекти на 100 мільярдів євро.

"Нам не варто очікувати результатів у наближчому майбутньому, бо зараз нема грошей, щоб безпосередньо вкласти у них", - застерігає Оана Попеску. Водночас вона схвалює ідею визначити пріоритетні проекти, щоб на них спрямовувати гроші в першу чергу. І якими б не була доля проектів, позитивно, що країни регіону вчаться краще співпрацювати, каже експертка.

Проти субмарин Росії: відповідь НАТО на дії РФ в Україні (15.02.2018)

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Під час вшанування пам'яті жертв Голодомору в Києві, 25 листопада 2017 року

"Вони повинні були вмерти, бо були українцями"

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку