Хлопці вчаться гірше: гендерний розрив у німецькій школі

Хлопці в Німеччині мають значно менші освітні шанси, ніж дівчата. Такого висновку доходить актуальне дослідження "Індикатор можливостей" (Chancenmonitor), результати якого оприлюднив Центр економіки освіти Ifo (Ifo-Zentrum für Bildungsökonomik).

Згідно з ним, із загальної кількості дівчат гімназію відвідують 43,5 відсотка, для хлопців цей показник нижчий - 36,9 відсотка. Таким чином, хлопці в середньому на 6,6 відсоткового пункту рідше потрапляють до гімназії, ніж дівчата. За умови рівності можливостей цей "гендерний розрив" мав би дорівнювати нулю.

Особливо великі відмінності спостерігаються у рівні освіти та доходу батьків. У сім'ях без атестата зрілості ймовірність навчання в гімназії у хлопців на 24,1 відсотка нижча, ніж у дівчат, якщо в одного з батьків є такий атестат - на 13,4 відсотка нижча, якщо такий атестат мають двоє батьків - на 5,4 відсотка нижча. "Різниця між статями в освіченіших сім'ях менша, але досі чітко простежується", - йдеться в дослідженні.

Для дослідження, підготовленого Ifo та благодійною організацією "Ein Herz für Kinder", було проаналізовано дані мікроперепису за 2022 рік щодо понад 67 тисяч дітей та підлітків. Рівність можливостей визначається як стан, за якого кожна людина має однакові шанси реалізувати свої здібності - незалежно від статі та соціального походження.

Гірші результати у хлопців

У коментарі щодо даних федеральна міністерка освіти й сім'ї Карін Прін (Karin Prien) заявила: "Ми втратили хлопчиків із поля зору". Наслідки цього вже стають драматичними. У цьому контексті вона також згадала про зростання насильства над жінками. "Нам потрібно більш цілеспрямовано підтримувати розвиток хлопчиків", - сказала Прін. Зокрема, це означає наявність чоловічих рольових моделей у дитячих садках та початковій школі. У сім'ях, за її словами, виховання дітей дедалі частіше потерпає від суттєвих дефіцитів.

Інститут Ifo вимірює рівність можливостей, зокрема через ймовірність вступу до гімназії. "Звісно, не для кожної дитини навчання в гімназії є найкращим вибором", - зазначив керівник центру Ifo Людґер Воссманн (Ludger Wossmann). Однак навчання в гімназії - "зручний для інтерпретації показник". На думку професора економічного факультету Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universitat Munchen), ця можливість не повинна залежати від походження чи статі дитини.

Відвідування гімназії вважається показником соціальних та економічних перспектив дитини. Якісна освіта пов'язана з кращими кар'єрними можливостями, вищими доходами та нижчим рівнем безробіття. Таким чином, вона закладає основу для добробуту загалом.

За даними Воссманна та його команди, хлопці відстають від дівчат і за іншими показниками: вони пізніше йдуть до школи, частіше залишаються на другий рік, так само частіше закінчують школу без атестата і рідше вступають до вищих навчальних закладів.

Хлопці більшою мірою зіштовхуються з труднощами у навчанні та потребують спеціального педагогічного супроводу. У них значно частіше зустрічаються такі розлади, як дислексія та проблеми з правописом. Крім того, синдром дефіциту уваги та гіперактивності діагностується у них удвічі частіше, ніж у дівчаток.

Менше шансів - вищий ризик злочинності

У читанні хлопці помітно відстають - приблизно на третину навчального року. Однак навіть за однакових результатів тестів їм іноді виставляють нижчі оцінки. Крім того, вони рідше отримують рекомендацію для вступу до гімназії. В Ifo це пояснюють менш "адаптованою" поведінкою хлопців. Проблеми в освіті мають довгостроковий вплив на їхні життєві перспективи. "Брак освітніх навичок у молодих чоловіків може призвести до гірших шансів на ринку праці та підвищених ризиків злочинності", - йдеться в дослідженні.

Водночас, за даними Ifo, наявні відмінності у становищі жінок на ринку праці вже не можна пояснити "відставанням в освіті". Йдеться про нижчі середні доходи, так званий гендерний розрив в оплаті праці. Ці відмінності пов'язані насамперед із вибором професії, традиційними сімейними ролями та нестачею послуг з догляду за дітьми.

Воссманн закликає спершу визнати "відставання хлопчиків", а потім цілеспрямовано покращувати їхні освітні можливості. Німеччині необхідно прагнути до більшої рівності в освітніх можливостях для обох статей. Серед конкретних пропозицій: більше чоловіків-вихователів та вчителів у дитячих садках і початковій школі, перегляд гендерних стереотипів і методів навчання, розвиток саморегуляції, тобто здатності долати складні ситуації.

Міністерка Прін акцентує увагу на дошкільній освіті, зокрема для дітей із сімей з міграційним походженням. "Не можна допустити, щоб діти, які не володіють німецькою мовою, не відвідували дитячий садок і не мали можливості вивчити мову до початку навчання в школі", - наголосила вона. Тож, за її словами, необхідна обов'язкова діагностика мовного розвитку, а потім - обов'язкова підтримка для тих, хто її потребує. Прін вже анонсувала запровадження загальнонаціонального стандарту, якого повинні будуть дотримуватися федеральні землі в Німеччині.

Вирішальна роль сім’ї

У дослідженні проаналізовано шанси вступу до гімназії з огляду на чотири фактори: рівень освіти батьків, рівень доходів сім’ї, міграційної історії та проживання з одним із батьків.

Суттєвий вплив мають освіта та доходи батьків, а не міграційна історія. Серед дітей із найменш забезпеченої групи без міграційної історії та без атестата у батьків ймовірність вступу до гімназії становить лише 16,9 відсотка. Водночас серед дітей із найбільш забезпеченої групи з міграційним походженням та освіченими батьками вона сягає 80,3 відсотка.

Chancenmonitor опубліковано вже вдруге. У порівнянні з 2023 роком ситуація дещо погіршилася - відмінності, пов'язані з доходами, стали помітнішими. "Таким чином, нерівність освітніх можливостей у Німеччині за останні три роки поглибилася", - йдеться в дослідженні.

Для поліпшення ситуації у дітей із неблагополучних сімей пропонуються такі заходи, як розвиток дошкільної освіти, безкоштовні програми репетиторства та більш пізній розподіл за типами шкіл.

Як наголошується в дослідженні, нерівність можливостей не є неминучою. Однак універсальні заходи не дають результату - необхідна адресна підтримка дітей із вразливих груп.