У Ризі розпочався саміт ″Східного партнерства″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.05.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У Ризі розпочався саміт "Східного партнерства"

Ввечері 21 травня в Ризі офіційно розпочався дводенний саміт країн "Східного партнерства" ЄС, за результатами якого має бути ухвалено заключну декларацію.

Місце проведення саміту Східного партнерства в Ризі

Місце проведення саміту "Східного партнерства" в Ризі

У столиці Латвії Ризі в четвер, 21 травня розпочався дводенний саміт країн-учасниць програми ЄС "Східне партнерство". На вечерю, якою офіційно розпочався саміт, з’їхались лідери 28 країн-членів ЄС, а також керівники шести пострадянських країн, повідомляє dpa. Саміт продовжиться 22 травня проведенням перемовин, після чого буде ухвалено заключну декларацію.

На початку цього року широко обговорювалось питання, чи дізнається Україна на ризькому саміті дату запровадження безвізового режиму з ЄС. Водночас впродовж останнього місяця стало зрозуміло, що така перспектива є ще досить далекою, і безвізовий режим є не на часі. Окрім того, 21 травня канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила, що програма "Східне партнерство" - це "не інструмент розширення ЄС". "Нам не слід породжувати фальшивих очікувань, які ми пізніше не зможемо виконати", - визнала канцлерка.

"Ми приймаємо те, що різні члени "Східного партнерства" йдуть дуже різними шляхами", - наголосила Меркель перед початком саміту, зазначивши, що цим ЄС відрізняється від Росії.

Суперечка щодо підсумкової декларації

Перед початком саміту "Східного партнерства" у Ризі окреслилася суперечка щодо формулювання у підсумковій заяві заходу.

Мінськ і Єреван не погоджуються з проектом заключної заяви, що мали б підписати учасники саміту "Східного партнерства" в Ризі. Про це у четвер, 21 травня, повідомила агенція dpa з посиланням на слова голови комітету із закордонних справ Європарламенту Ельмара Брока. За даними Брока, незгоду Білорусі та Вірменії викликав фрагмент тексту заяви, де засуджується анексія Росією Криму.

Оглядачі хочуть перезапуску "Східного партнерства"

ЄС розцінює свою засновану в 2009 році програму "Східне партнерство" як просування демократизації шести колишніх радянських республік. У підґрунті програми було закладено великі ідеали, такі як демократія, свобода, верховенство права та більша увага до громадянських прав. Ці цілі колишнього міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта та його польського колеги Радослава Сікорського залишаються в силі і зараз.

Однак деякі критики програми партнерства вважають, що у деяких країнах авторитарні тенденції навіть посилились. Позитивні зміни не відбуваються через "гру з авторитарними правителями" та фінансову допомогу, яка ці режими зміцнює, наголосив білоруський громадський діяч Алесь Беляцький в кулуарах саміту країн Східного партнерства в Ризі.

Колишній політв'язень критикує Євросоюз за те, що він не зробив висновків із цієї програми. Незважаючи на невільні вибори, переслідування інакодумців та тиск на мас-медіа, Азербайджан та Білорусь все ще лишаються партнерами ЄС, скаржиться він. ЄС, на думку активіста, більше вірить солодким промовам політиків, аніж дивиться на їхні вчинки. "Для країн, у яких нічого не змінюється або ж ситуація навіть погіршується, не повинно бути ніяких привілеїв", - переконаний Беляцький.

Східне партнерство потрапило в "пастку", переконана політологиня Занета Озоліна з Латвійського університету. Є багато ідей і пропозицій. Але нікому не зрозуміло, куди приведе цей процес чи як може бути використаний потенціал, вважає експертка. "Пожвавлення Східного партнерства необхідне в будь-якому випадку", - наголошує Озоліна.

"Саміт покаже, що, попри всі негативні обставини, політики працюють і дають результати для громадян", - цитує dpa високопоставленого євродипломата. Метою залишається посилення співпраці на користь громадян та водночас запобігання появі нових окопів у Європі.

DW.COM

Також за темою