У Латвії обирають новий парламент | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 06.10.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

У Латвії обирають новий парламент

Головна інтрига парламентських виборів у Латвії - які з 16 партій отримають місця в Сеймі, і чи увійде опозиційна партія "Злагода" в майбутню правлячу коаліцію.

У Латвії відбуваються вибори до парламенту

У Латвії відбуваються вибори до парламенту

У Латвії у суботу, 6 жовтня, проходять парламентські вибори. В них беруть участь 16 партій і політичних об'єднань - на три більше, ніж під час минулих виборів у 2014 році. За даними результатів опитування, проведеного латвійським Центром вивчення громадської думки SKDS, в Сейм (однопалатний парламент Латвії. - Ред.), швидше за все, пройдуть сім партій.

Найбільшою підтримкою виборців користується опозиційна соціал-демократична партія "Злагода" - 17,2 відсотка. За партію Союз "зелених" і селян готові проголосувати 9,4 відсотка респондентів. На третьому місці - Національне об'єднання "Все для Латвії" - 6,9 відсотка.

Чиї інтереси представляє партія "Злагода"

У нинішньому складі парламенту в опозиційної партії "Злагода" 24 мандати зі 100. Це найбільша парламентська фракція. Партія була заснована у 2010 році. Всі ці роки вона активно відстоювала інтереси російськомовної частини населення і наполягала на добросусідських економічних зв'язках з Росією.

До 2014 року партія була складовою частиною найбільшого російськомовного об'єднання країни Центр Злагода, який припинив своє існування. Опоненти партії говорять про її зв'язки з Кремлем і наводять як приклад договір "Злагоди" з "Єдиною Росією", укладений у 2009 році. Хоча восени минулого року цей договір був розірваний, як заявив латвійським ЗМІ голова правління "Злагоди" і мер Риги Ніл Ушаков.

У центрі Риги

У центрі Риги

На минулих парламентських виборах у 2014 році соціал-демократи "Злагоди" вже здобували перемогу, але в результаті не увійшли до правлячої коаліції. Тоді коаліцію сформували три політичні сили - правоцентристська партія "Єдність", Союз "зелених" і селян і Національне об'єднання "Все для Латвії", яке бере за основу національні цінності - зміцнення позиції латиської мови, розвиток національної культури і продовження реформ у сфері освіти.

"Через ідеологічні розбіжності з так званими латвійськими партіями, "Злагоді" не вдалося знайти союзників, і вона знову опинилася за бортом правлячої коаліції. Після парламентських виборів ця ситуація може повторитися", - упевнений політолог Філіп Раєвський.

У кого більше шансів на перемогу?

За словами Раєвського, "найголовніша інтрига нинішніх виборів - які ж політичні сили опиняться при владі". "Партії досить чітко визначили червоні лінії і дали зрозуміти, що не співпрацюватимуть зі "Злагодою", - говорить Раєвський. - Швидше за все, формування уряду візьме в свої руки Союз "зелених" і селян і Національне об'єднання, але скільки партій їм ще потрібно буде додати для створення коаліції, - це питання", - вважає політолог.

Багато хто побоюється, що зі "Злагодою" в тандем може вступити популістська партія "Кому належить держава?". За підсумками виборів, деякі експерти припускають, що вони можуть навіть посунути Національне об'єднання "Все для Латвії" і посісти третє місце. Однак політолог, професор Латвійського університету та декан факультету гуманітарних і соціальних наук Юріс Розенвалдс впевнений - сформувати уряд з двох партій навряд чи вдасться.

"Коли я думаю про майбутню коаліцію, мені спадає на думку образ строкатого дятла, адже коаліція, швидше за все, буде складатися не з трьох партій, як зараз, а з п'яти або навіть шести. Партія "Злагода", швидше за все, залишиться найбільшою опозиційною силою. Але от цікаво, як інші партії будуть співпрацювати між собою. Я не уявляю, як за одним столом будуть сидіти Нова консервативна партія та Союз "зелених" і селян", - зазначив в інтерв'ю DW політолог.

Голосування за національною ознакою

Акція протесту проти шкільної реформи в Латвії (архівне фото)

Акція протесту проти шкільної реформи в Латвії (архівне фото)

У місцевому політичному середовищі досі існує поділ на так звані "латиські" і "російські" партії. І в Латвії найчастіше голосують саме за національною ознакою, говорить Юріс Розенвалдс. За російськомовний електорат борються дві партії - "Злагода" на чолі з Нілом Ушаковим і партія з більш радикальними поглядами - "Російський союз Латвії" на чолі з Тетяною Жданок.

"Голосування за етнічною ознакою досі зберігається, але ж іншого вибору немає. Не підуть же люди голосувати за партії, які не бачать проблем російськомовного населення, наприклад, питання освіти. Тому у російськомовного електорату вибір звужується. Дуже цікаво буде подивитися, як російськомовний електорат відреагує на тактику "Злагоди" - поповнити партійні списки латвійськими прізвищами, чи будуть їх викреслювати", - коментує ситуацію Юріс Розенвалдс.

Як агітують виборців в мережі

Більше чверті латвійців досі не вирішили, за кого голосуватимуть. Партії витратили на агітацію вже понад два мільйони євро, повідомляє Бюро з запобігання та боротьби з корупцією. Журналіст і керівник центру дослідницької журналістики Re: Baltica Інге Спрінг в бесіді з DW зазначила, що в цьому році активна боротьба за голоси виборців розгорнулася в інтернеті. А оскільки на відміну від традиційних ЗМІ, в соціальних мережах набагато складніше контролювати, хто за що платить, і яка інформація поширюється, центр веде моніторинг передвиборної агітації.

У боротьбі за голоси виборців застосовуються різні засоби. Наприклад, багато сторінок в мережі Facebook напередодні виборів замість кулінарних рецептів почали пропонувати своїм підписникам інформацію політичного змісту.

"Майже половина населення Латвії щодня використовує соціальну мережу Facebook, і політики почали отримувати з цього користь. Наприклад, колись розважальна сторінка в мережі Facebook під назвою Riga online, де публікувалися красиві фотографії з видами Риги, перетворилася на сторінку під назвою "Злагода online". Таким чином партія "Злагода" почала використовувати сторінку з великою кількістю підписників для власної реклами. Після численних скарг з боку користувачів, сторінка була заблокована", - розповіла DW Інге Спрінг. Але є і інші приклади. Один з них - в групі під назвою Pārdomu Pērles (Перли роздумів) замість жартів і розважальних мемів дедалі частіше з'являється активна агітація за партію "Кому належить держава?".

Дивитись відео 03:06

Російська пропаганда: досвід Латвії (18.04.2017)

Реклама