У боротьбі з оргзлочинністю кордони заважають? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.10.2005

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У боротьбі з оргзлочинністю кордони заважають?

Для країн Південної та Східної Європи проблема організованої злочинності залишається однією з центральних. Так званим „балканським маршрутом” наркотики, контрабандні товари чи фальшиві гроші потраплять на Захід. Окремо стоїть проблема торгівлі людьми, вирішення якої, на думку експертів, вимагає кращої міжнародної співпраці.

На німецько-польському кордоні

На німецько-польському кордоні

Торгівля людьми - не окремий злочин, а тягне за собою цілину низку кримінальних дій. Ланцюжок починається з так званих „вербувальників”.

„Це люди, які першими зав’язують контакт, причому не тільки з жінками. У Південно-Східній Європі ми спостерігаємо, що жертви стають дедалі молодшими, це юнаки й дівчата, але й чоловіки, адже йдеться не тільки про сексуальну експлуатацію, бо існує також торгівля людьми заради примусової праці, або хтось опиняється в борговій залежності”.

Гельґа Конрад, уповноважена ОБСЄ по боротьбі з торгівлею людьми, була одним з учасників „круглого столу”, що відбувся днями в Берліні за підтримки „Німецької хвилі”. Конрад каже, що окрім вербувальників, торговці людьми користуються послугами нелегальних перевізників, які в свою чергу використовують корупцію на кордонах. Остання ланка цього ланцюга - сутенери в Західній Європі. Щоб вирішити проблему, правоохоронці повинні розкривати діяльність цілих кримінальних мереж, що охоплюють кілька країн. Тому експерти вимагають посилення міжнародної співпраці. Гельґа Конрад:

„Поки що немає ознак того, що масштаби торгівлі людьми зменшуються. Отже треба думати, що можна зробити. Діяти треба швидко, тому що ми маємо справу з дуже прибутковим кримінальним бізнесом, причому не тільки в Південно-Східній Європі, а й в усьому світі”.

За даними Європолу, в торгівлі людьми обертаються шалені суми - щороку від 8,5 до 12 мільярдів євро. У сфері запобігання сексуальним злочинам та їхнього розкриття зроблено перші кроки. Додаткова проблема полягає в тому, що факт торгівлі людьми не так просто встановити, як здається на перший погляд. Інколи й самі люди не знають, що вони стали жертвами.

„Треба вміти розпізнавати ситуації, коли ми маємо справу з торгівлею людьми. Йдеться не про якусь конкретну ознаку, а про комбінацію факторів. Адже зрозуміло, що не кожен мігрант, який десь працює, - жертва торгівлі людьми”.

Загалом європейські правоохоронні органи встановлюють лише 30 відсотків реальних жертв цього виду організованої злочинності. Гельґа Конрад закликає до змін:

„На мою думку, можливі два напрямки. З одного боку треба посилити поліцію, щоб у них було більше фінансових, але також і людських можливостей. З іншого боку треба активніше залучати до роботи неурядові організації, які безпосередньо допомагають жертвам торгівлі людьми, надаючи захист і допомогу тим, хто до них звертається”.

Європейські організації, такі як ОБСЄ, Європейський союз та Рада Європи давно співпрацюють з урядами в країнах Південної та Східної Європи. Для покращання взаємодії та чи інша країна ще повинна ухвалити спеціальні закони або покращити ті, що вже існують.

Для боротьби з причинами торгівлі людьми потрібна покращитися загальна економічна ситуація в країнах, з яких походять жертви. Без вирішення проблеми безробіття, торгівля людьми залишатиметься прибутковим бізнесом для міжнародних кримінальних груп.

Говорить Александар Вуйчич, голова відділу співпраці з міжнародними поліцейськими установами у міністерстві внутрішніх справ Сербії:

„Співпраця вже йде, ми обмінюємося ідеями, послугами, людьми й речами. Тобто створюється дуже несприятливий для організованої злочинності клімат. Ідеться про суспільства, що мають певні проблеми з державними структурами, де є корупція”.

Вуйчич виступає за відкриті кордони, бо на його думку:

„Кожен закритий кордон і кожен новостворений кордон - контр-продуктивні для Європи, оскільки з кожним новим кордоном контрабанда товарів і перемитництво людей стають дорожчими”.

Інакше кажучи, чим більше кордонів, тим більше прибутки злочинців. Якщо, наприклад, людей нелегально переправляють з Туреччини до Німеччини, то перемитники потребують на кожному кордоні „свою людину”, яка в свою чергу наживається на цій нелегальній справі. А це, за словами Вуйчича, тільки сприяє формуванню кримінальних формувань.