Технологія саботажу: як народні депутати з себе недоторканність знімають | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.10.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Технологія саботажу: як народні депутати з себе недоторканність знімають

Українські парламентарі роблять усе так, щоб завадити скасуванню депутатської недоторканності, переконані експерти.

Верховна Рада України у четвер, 19 жовтня, проголосувала про включення до порядку денного та направлення до Конституційного суду двох законопроектів про скасування депутатської недоторканності.

"Вітаю нас, вітаю людей на Майдані. Парламент продемонстрував здатність бути у діалозі з суспільством і показав готовність до зняття депутатської недоторканності", - сказав після голосувань щодо обох документів спікер парламенту Андрій Парубій. Він звернувся до протестувальників, які під стінами Верховної Ради уже третій день вимагають скасувати депутатський імунітет. "Дуже розраховую, що і ті, хто найбільш активно рекламувався на темі недоторканності у ці дні, не поміняють своєї позиції, коли побачать, що це вже не піар, а нова реальність", - написав після голосування у парламенті президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook.

За що голосували?

Рішення щодо кожного з законопроектів ухвалені понад 300 голосами. Один з них - за авторства 158 народних депутатів - чекав на свій розгляд ще з літа. Інший - президентський - внесений на розгляд парламенту лише два дні тому. Автори обох документів, по суті, пропонують одне і теж саме: викреслити зі статті 80 Конституції України положення про те, що народним депутатам гарантується депутатська недоторканність, та те, що вони не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. 

Різниця лише у датах. Парламентарі пропонують, щоб зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності після їхнього ухвалення вступили у дію негайно. Президент - з 2020 року. Таке відтермінування представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко пояснила так: "У цей процес орієнтовно ми ввійдемо на осінь 2018 року. Вся ця процедура затягнеться до 2019 року. Тому президент не шукає тимчасових рішень, президент пропонує закон, який змінить життя депутатів на десятки років. Це державницька позиція, тому і є така пропозиція - починаючи з 2020 року".

Як відомо, за процедурою розгляду змін до Конституції, ухвалення рішення розділене у часі. Спочатку народні депутати голосують за направлення законодавчих ініціатив до Конституційного суду, а після отримання від нього схвального висновку, голосують за законопроект перший раз, а на наступній сесій - другий раз.

Не перша спроба

Після Революції гідності парламентарі уже вдруге розглядають питання про скасування депутатської недоторканності. Ще на початку 2015 року Порошенко також пропонував у своєму законопроекті позбавити депутатів та суддів недоторканності. Тоді парламентарі направили документ на розгляд Конституційного суду і отримали висновок, що окремі положення запропонованого законопроекту відповідають Конституції, але разом з тим є низка застережень щодо недоторканності суддів.

Тоді рекомендації відносно законопроекту надала і Венеціанська комісія. "Вона  вказала: через те, що в Україні висковий рівень корупції, є сенс обмежити депутатську недоторканність. Однак в умовах молодої демократії та нереформованих судів і правоохоронної системи,  проти депутатів без імунітету можуть бути відкриті політично вмотивовані провадження, тому потрібні запобіжники", -  нагадав DW колишній представник України у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко. Цей президентський законопроект депутати ВР нині зняли з розгляду.

Однак, за словами Пилипенка, у нових законопроектах щодо скасування недоторканності - як у президентському, так і у депутатському - жодні запобіжники не запропоновані. Він передбачає, що щодо цих документів Венеціанська комісія повторно продублює свій висновок. "На цей раз комісія знову наголосить, що не може бути вседозволеності у парламенті, але депутати мають бути захищені від політичних переслідувань, бо це гарантія їхньої діяльності. Саме цього в обох нових законопроектах немає", - каже Пилипенко.

Скасовувати не можна

Експерти неодноразово наголошували, що повне скасування депутатської недоторканності не відповідає європейській правовій практиці. Вони вважають, що вкотре голосуючи за законопроекти, у яких йдеться про зняття недоторканності з народних обранців, депутати лише "заговорюють" це питання, оскільки реально не хочуть позбавлятись імунітету. "Це інформаційна технологія саботажу. Вносять, сперечаються у залі, відправляють у Конституційний суд завідомо провальну ідею про повне скасування недоторканності, знаючи, що вона ніколи не буде реалізована. Це популістична ідея загравання з виборцями", - припускає керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук. Вона наголошує,  що якби український президент та депутати реально хотіли б позбавити парламентарів привілеїв депутатського мандата, то запропонували б суттєве обмеження недоторканності з запобіжниками уникнення політичного переслідування.

"Імунітет депутату потрібен, щоб виконувати свої повноваження. Його можна обмежити, але не скасувати. Бо за повної відсутності імунітету посилюється роль президента, і ми можемо повернутися на два роки назад. Що було б за часів Януковича, якби не було депутатської недоторканності опозиційних депутатів?" - зазначає експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Експерти переконані, що ні народні депутати, ні президент на даний час не мають справжніх намірів обмежувати депутатську недоторканність.

Дивитись відео 02:50
Now live
02:50 хв

Протести під Верховною Радою: на що готові учасники акції? (17.10.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми