США-Іран: причини та наслідки ескалації у Перській затоці | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 06.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

США-Іран: причини та наслідки ескалації у Перській затоці

Убивство США іранського генерала Сулеймані загострило конфронтацію в Перській затоці. Президент США Дональд Трамп пішов на цей крок, переслідуючи внутрішньо політичні цілі - або не надто замислюючись над його наслідками.

Портрет вбитого США іранського генерала Касема Сулеймані під час жалобного маршу в Багдаді

Портрет вбитого США іранського генерала Касема Сулеймані під час присвяченого йому жалобного маршу в Багдаді

"Минулої ночі ми діяли, аби зупинити війну. Ми діяли не для того, щоб розпочати війну", - у твіті президента США Дональда Трампа в суботу, 4 січня, можна було розгледіти натяк на умиротворення. Трамп мав на увазі вбивство одного з найвпливовіших людей Ірану - генерала Касема Сулеймані, командувача спецпідрозділом Корпусу вартових ісламської революції "Аль-Кудс". США вважають цю організацію терористичною, а Сулеймані - відповідальним за смерті сотень американців на Близькому Сході.

Однак чи можна таким чином і справді запобігти війні? Наслідки вбивства Сулеймані важко передбачити, говорить Саша Ломанн (Sascha Lohmann), політолог з дослідницької групи "Америка" берлінського фонду "Наука і політика". За його словами, нинішня ситуація може розвиватися у різних напрямках. "Але, звісно, очевидним є те, що з огляду на організоване державою вбивство відомого представника іранської влади варто очікувати дуже жорсткої реакції", - застерігає експерт.

За його словами, упродовж минулих місяців позиція Ірану була стриманою. США, зі свого боку, покладають на Тегеран відповідальність за ряд інцидентів: збиття американського дрона в Перській затоці в червні, обстріл нафтопереробних комплексів саудівської державної компанії Saudi Aramco у вересні, а також за те, що наприкінці грудня проіранськи налаштовані демонстранти оточили й намагалися штурмувати посольство США у Багдаді.

За словами Саші Ломанна, причетність Ірану до цих інцидентів хоч і не доведена остаточно, однак одне не підлягає сумніву: "Це були дуже "дозовані" акції, які не коштували нікому життя". Однак після вбивства Сулеймані це може змінитися, зазначає берлінський експерт. "Через це ситуація дуже нестійка", - додає він.

Прощання: іранський аятола Алі Хаменеї та представниця родини Сулеймані

Прощання: іранський аятола Алі Хаменеї та представниця родини Сулеймані

Порушення міжнародних правил

Здійснивши вбивство іранського генерала на території Іраку, Білий дім остаточно порушив міжнародні правила застосування зброї, вважає політолог Північно-Східного університету в Бостоні Макс Абрамс. "Це означає, що превентивні удари дедалі більше замінюватимуть логіку відлякування, яка гарантувала певний ступінь стабільності", - прогнозує експерт. На його думку, тепер складні відносини між Вашингтоном і Тегераном стали більш непередбачуваними. "Вбивство Сулеймані точно не відлякає вартових ісламської революції, - продовжує Абрамс. - Нам варто приготуватися до цілого ряду асиметричних дій з боку Ірану".

Окрім того, Іран заявив, що прагнутиме притягти США до відповідальності за вбивство Сулеймані юридичним шляхом. Глава МЗС країни Мохаммад Джавад Заріф вже анонсував різноманітні юридичні кроки на міжнародному рівні. "Мова однозначно йде про терористичний акт", - вважає Заріф.

Раніше експертка з прав людини ООН Агнес Калламар написала на своїй сторінці у Twitter, що цілеспрямоване вбивство Сулеймані вірогідно є порушенням міжнародного права.

Військова стриманість рятує життя

У самих США атаку на Сулеймані переважно сприйняли як ризикований крок. "Однією з причин, чому ми не вбиваємо закордонних політичних офіційних осіб, є наш висновок, що такі акції призводять до вбивства не меншої, а більшої кількості американців", - наводить газета The New York Times слова сенатора від Демократичної партії Кріса Мерфі. На його думку, вбивством Сулеймані уряд Трампа може спричинити "масштабну регіональну війну". Цей крок уже призвів до солідаризації великої частини арабського світу з Іраном, як показують присвячені генералу жалобні заходи.

Також у США запитують, що штовхнуло Трампа на такий крок. "Трамп міг дати таке розпорядження через побоювання, що в регіоні його більше не сприймають як серйозного гравця", - припускає Саша Ломанн. Після стриманої реакції США на дії Ірану Трамп міг думати, що його "вважають беззубим тигром".

Звісно, його дії варто сприймати і у внутрішньополітичному контексті - з огляду на процедуру імпічменту та заплановані на осінь президентські вибори, додає експерт. "У зовнішній політиці він залишив враження нерішучого президента, який залишає цей регіон і передає домінуючу роль іранцям. Нині випала нагода змінити цей образ, і він нею скористався".

Не лише Тегеран: антиамериканські та антиізраїльські гасла під час акції протесту в Ісламабаді

Не лише Тегеран: антиамериканські та антиізраїльські гасла під час акції протесту в Ісламабаді

Непродумані наслідки

Ломанн має сумніви в тому, що Трамп усвідомлював ризики атаки на Сулеймані. "Я не думаю, що він продумав наслідки цієї акції з усіх точок зору. Для нього було важливо інше: відкоригувати образ нерішучого по відношенню до Ірану президента".

Трампу ще належить пояснити, якій війні він запобігти хотів таким кроком, коментує The New York Times твіт президента США. Також, на думку журналістів, Трамп має пояснити суспільству, чому він був готовий піти на ризики, пов'язані з убивством Сулеймані. Адже удар іранців у відповідь потягне за собою новий удар США.

У жовтні минулого року Трамп обґрунтував виведення американських військ із Сирії тим, що для США прийшов час вийти з "безглуздих нескінченних воєн". Після вбивства Сулеймані реалізувати цей намір стане незрівнянно важче.

Дивитись відео 01:27

Американці - нон-грата у низці мусульманських країн?

DW.COM

Реклама