Суперечка у Верховній Раді: ″Роздути″ ЦВК, аби догодити президенту | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Суперечка у Верховній Раді: "Роздути" ЦВК, аби догодити президенту

У Верховній Раді розглядають можливість збільшити кількість членів ЦВК, аби вийти з глухого кута в питанні оновлення складу комісії. Експерти застерігають: авторитаризм починається з підлаштування реальності "під себе".

У штаб-квартирі ЦВК після парламентських виборів 2014 року (архівне фото)

У штаб-квартирі ЦВК після парламентських виборів 2014 року (архівне фото)

Останнім часом в українській політиці склалася небезпечна традиція: не можеш вирішити проблему - змінюй закон "під себе".  Так було з законом "Про прокуратуру", який Верховна Рада змінила задля того, аби кум українського президента Юрій Луценко став генпрокурором України. Так може бути і зараз з оновленням складу Центральної виборчої комісії (ЦВК).

Як повідомила журналістам у вівторок, 10 липня, представник президента у парламенті Ірина Луценко, нині у Верховній Раді розглядають можливість збільшити кількість членів ЦВК, аби вийти із кризи в питанні оновлення її складу. "Тривають обговорення. Розглядається варіант, що можливо треба змінити закон і збільшити кількість членів ЦВК", - повідомила Ірина Луценко.

Зміни закон, аби задовольнити всіх

Зараз у законі України "Про Центральну виборчу комісії" написано, що до складу комісії має входити 15 членів. Верховна Рада призначає на посади та звільняє з посад членів комісії за поданням президента України. У поданні президента мають враховуватись пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні парламенту. Саме з цим у президента та депутатів виникли непорозуміння.

Суперечка навколо ЦВК - Порошенко відмовляється змінювати своє подання

Суперечка навколо ЦВК - Порошенко відмовляється переглядати своє подання

Ще 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року - і 13-го члена комісії. В лютому цього року Петро Порошенко подав до Верховної Ради подання на призначення 14 нових членів ЦВК на 13 вакантних посад. Така невідповідність  кількості запропонованих членів комісії не бентежило парламентарів аж до початку липня напередодні закінчення сесії.

Минулого тижня спікер Верховної Ради Андрій Парубій спробував поставити це питання на розгляд у сесійній залі. Натомість фракція "Народний фронт" раптово обурилася, що у списку президента зайвий кандидат; фракція "Опозиційний блок" згадала, що в поданні немає їхніх кандидатів; фракція Радикальної партії Олега Ляшка заявила про узурпацію влади президентом, адже від пропрезидентській фракції "Блок Петра Порошенка" у списку найбільше кандидатів.

Попри таку критику, президент навідріз відмовився переглядати своє подання. "Президент зменшувати кількість депутатів у поданні не буде, адже подання законне і всі кандидати відповідають критеріям", - зауважила Ірина Луценко. Так українська політика зайшла в глухий кут, вихід з якого дехто тепер бачить лише в зміні закону, аби посад вистачило на всіх і президент не втратив своє представництво в ЦВК.

Звичні принципи

На даний момент у поданні президента 14 кандидатів, з яких п’ятеро подані від фракції "Блок Петра Порошенка", ще двоє опосередковано мають відношення до президента та його фракції. Зокрема, кандидатка, делегована від фракції "Воля народу", Тетяна Сліпачук була, за квотою президента, членом комісії зі створення Державного бюро розслідувань. Ще одного кандидата у члени ЦВК Олега Конопольського ніхто з парламентських фракцій не висував, однак він чомусь з'явився в президентському поданні.

Як зауважують оглядачі, якщо врахувати двох діючих членів комісії, на лояльність яких адміністрація президента теж ймовірно розраховує, то стає зрозуміло, чому спричинилась політична криза і чому політики шукають будь-якої можливості таки легітимізувати майбутні вибори, змінивши ЦВК, як цього вимагають від України західні партнери, але при цьому залишитися "при своїх інтересах".

"Президент хоче залишити за собою контроль над ЦВК, аби керувати комісією в ручному режимі, якщо потрібно буде визнати вибори недійсними тощо, - вважає аналітичного центру "Дім демократії" Анатолій Октисюк. - Це принципи менеджменту президента: намагатись домовлятись і торгуватись. Якщо не вдається "прогнути" людей, то "прогинають" закон".

Октисюк наголошує, що таке одноосібне підлаштовування реальності "під себе" - перший крок до авторитаризму. Адже ПАРЄ в своїх рекомендаціях неодноразово наголошувала про необхідність пропорційного представництва всіх фракцій українського парламенту в новому складі ЦВК.

Не беручи це до уваги, Петро Порошенко лише посилює політичну кризу в Україні, адже посилання на ці рекомендації використовують  парламентські фракції, представництво яких обмежене у його поданні. Так, фракціям "Батьківщина", "Радикальна партія Олега Ляшка" та "Самопоміч" президент "погодився" дати лише по одному місцю для їхніх кандидатів, фракції "Народний фронт" - три місця,  фракції "Опозиційний блок" - жодного, хоча це третя за величиною фракція у Верховній Раді.

Натомість аби задовольнити всіх і не втратити свого в Україні можуть змінити закон  про ЦВК та штучно збільшити комісію.

За забаганки політиків платитимуть українці

Але потреби збільшувати кількість членів ЦВК немає, каже експерт з виборчого законодавства Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. На її переконання, це не покращить роботу комісії інституційно, однак дорожче обійдеться виборцям, адже збільшення кількості членів ЦВК - це збільшення витрат на роботу комісії.

У держбюджеті на 2018 рік видатки на фінансування діяльності Центральної виборчої комісії складають 177 мільйонів гривень. Це на майже 21 відсоток більше, ніж торік. Якщо ж кількість членів комісії буде збільшено, то знову до доведеться збільшувати видатки на ЦВК.

"Збільшення кількості представників державного органу центрального рівня не може бути обумовленим тим, що політики не домовилися між собою. Це неефективна державна політика", - критикує Кириченко. На її думку, така ситуація говорить проте, що в цих політиків "відсутнє системне бачення розвитку країни, а домінують власні інтереси". Експертка вказує на те, що в країні не було жодної наукової чи політичної дискусій щодо неспроможності ЦВК у складі 15 членів адмініструвати вибори. Юлія Кириченко переконана, що нинішня проблема призначення нового складу ЦВК є штучно створеною через власні амбіції.

Експерти вказують на те, що раз поз раз через ці амбіції в Україні то з'являється аудитор НАБУ, призначений всупереч прописаній законній процедурі, то дивним чином у законі про антикорупційний суд з'являється суперечлива норма про апеляцію. "Цього разу ЦВК знову тут лише як привід, - упевнений голова Комітету виборців України Олексій Кошель. - Уся ця боротьба за неї показує дріб'язковість українських політиків, які б'ються за збільшення свого впливу". Як підсумував Кошель, якщо політик користується повагою з боку виборців, то він переможе, незалежно від того, має він контроль над ЦВК чи ні.

Реклама