Сирійські біженці в Туреччині: добровільне повернення на батьківщину? | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 04.11.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Сирійські біженці в Туреччині: добровільне повернення на батьківщину?

Туреччина хоче створити в Сирії безпечну зону для повернення біженців. Сирійці мають повертатися туди виключно на "добровільній" основі, запевняють в Анкарі. Але чи це реально?

У Туречині живуть близько 3,6 мільйона сирійських біженців

У Туречині живуть близько 3,6 мільйона сирійських біженців

"Добровільними, безпечними та гідними" - такими, за словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, мають бути умови повернення сирійських біженців до окупованої Туреччиною північної частини Сирії. Про це він заявив за результатами розмови з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом минулої п'ятниці. За словами Гутерріша, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців організує експертну перевірку планів Туреччини та проводитиме подальші переговори з турецькою владою.

Ердоган, своєю чергою, укотре підтвердив свій намір переселити до двох мільйонів із загалом 3,6 мільйона сирійських біженців, які зараз перебувають у Туреччині, у завойовані регіони Північної Сирії. Ідеться про територію у 120 кілометрів завдовжки та близько 30 кілометрів завширшки. За словами турецького президента, повернення має відбуватися на "добровільні" основі. Як позитивний приклад подібного переселення Ердоган наводить повернення сирійців із Туреччини до Афріна після завершення минулорічної воєнної операції "Щит Євфрату". Після того, як Туреччина витиснула звідти курський бійців, до регіону, за даними МВС Туреччини, повернулися майже 330 тисяч сирійських біженців.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш (л) та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган

Генсек ООН Антоніу Гутерріш (л) та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган

Але чи дійсно біженці повертаються добровільно? У правозахисній організації Amnesty International сумніваються у цьому. Згідно зі звітом організації, сирійські біженці розповідають, що підписували заявки на повернення до Сирії під тиском турецьких поліцейських, які погрожували їм фізичним насильством. За власним бажанням, мовляв, вони б цього не робили. Туреччина звинувачення на свою адресу відкидає.

ЄС наполягає на добровільності переселення

Член комітету закордонних справ німецького Бундестагу Андреас Нік (Andreas Nick) вважає, що загалом надати сирійцям перспективу повернення на батьківщину - цілком прийнятна ідея. Але примушувати їх до цього в жодному разі не можна, наголошує він. Повернення має відбуватися у відповідності до міжнародного права, додає німецький депутат. На переконання Ніка, Європа та Німеччина не підтримуватимуть заходів, в основі яких лежатиме примус.

Туреччина витиснула з Півночі Сирії курдських бійців (на фото)

Туреччина витиснула з Півночі Сирії курдських бійців (на фото)

Та схоже, що багатьом сирійцям нелегко побудувати нове життя на старій батьківщині. За словами експерта з питань Сирії в турецькому дослідницькому центрі ORSAM Ойтуна Орхана, висока ймовірність того, що багато біженців після повернення в Сирію знову поїдуть до Туреччини, але житимуть там уже нелегально. Саме так відбулося після масового переселення до Афріна, каже він. "Після повернення сирійці розчарувалися. Тож вони повернулися та знову живуть як незареєстровані біженці в Туреччині", - розповідає експерт.

Очікується, що охочих повернутися буде небагато

Якщо ж повернення дійсно відбуватиметься на добровільній основі, то кількість охочих повернутися навряд чи сягатиме мільйонів, переконаний Орхан. "До того ж із 3,6 мільйона сирійців лише 10-15 відсотків раніше жили в регіоні на схід від Євфрату. Тож можна виходити з того, що лише 400-500 тисяч повернуться", - зазначає експерт. 

На думку турецького опозиційного політика Уміта Оздага з націоналістичної "Хорошої партії", навколо чинних у Туреччині правил добровільного повернення панує "неясність". За його словами, ухвалений 2014 року припис щодо обмеженого у часі притулку формулює умови чітко: "Коли війна завершиться, сирійці повинні повернутися додому. Поняття "добровільно" в цих умовах не вказано".

Безпека під питанням: після вибуху в сирійському місті Тель-Аб'яд 2 листопада

Безпека під питанням: після вибуху в сирійському місті Тель-Аб'яд 2 листопада

Погляд у бік Європи

Після того, як перші сирійські біженці прибули до Туреччини 2012 року, їх спочатку добре сприймали в турецькому суспільстві. Але з часом ситуація погіршувалася. Тепер президент Ердоган хоче повернути собі втрачених виборців за допомогою зменшення кількості біженців, що живуть у Туреччині. З тієї ж причини він погрожує Євросоюзові щодо досягнутої 2016 угоди про нові поселення біженців. Він уже неодноразово заявляв, мовляв, відкриє біженцям двері до Європи. У країнах ЄС це призвело до побоювань нової хвилі біженців.

DW.COM

Через це підхід ЄС до політики щодо біженців щонайменше викликає питання, каже Севім Дагделен (Sevim Dağdelen), заступниця голови фракції Лівої партії в німецькому Бундестазі. За її словами, замість інвестувати мільярди в Туреччину для захисту ЄС від біженців, ці кошти краще спрямовувати у відбудову Сирії.

"Міжнародна зона безпеки" досі обговорюється

Німецький уряд надалі робить ставку на політичне врегулювання кризи. Хоч пропозиція міністерки оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) створити в Сирії "міжнародну зону безпеки" і не знайшла підтримки всередині країни та за кордоном, правлячий Християнсько-демократичний союз, схоже, досі розмірковує над можливістю міжнародної операції на Півночі Сирії.

Андреас Нік з комітету закордонних справ Бундестагу очікує, що ця тема і надалі обговорюватиметься на регулярних консультаціях країн НАТО, які передуватимуть саміту Альянсу в Лондоні наприкінці 2019 року. Що ж стосується угоди, досягнутої в Сочі Росією та Туреччиною щодо стабільності на Півночі Сирії, то тут німецький політик скептичний. За його словами, треба уважно дивитися, чи угода дійсно створить стабільну ситуацію в регіоні, на основі якої потім можуть бути розпочаті цивільні ініціативи щодо відбудови. "Я скептичний щодо того, що буде саме так", - каже Нік.

DW.COM

Реклама