Рік справі Бабченка: запитання без відповідей | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.05.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Рік справі Бабченка: запитання без відповідей

Чому єдиного засудженого за замах на журналіста звільняють з тюрми, а іншого ніяк не почнуть судити, та чи вдалося слідчим встановити російський слід? У справі Бабченка за рік кількість відкритих запитань лише зросла.

Голова СБУ Василь Грицак, Аркадій Бабченко та генпрокурор Юрій Луценко (зліва направо)

Голова СБУ Василь Грицак, Аркадій Бабченко та генпрокурор Юрій Луценко (зліва направо) під час прес-конференції після "воскресіння" журналіста, 30 травня 2018 року

Рівно рік тому, 29 травня 2018 року, київська поліція повідомила про загибель Аркадія Бабченка: його застрелили на порозі орендованої квартири. Вбивство відомого російського журналіста, який за рік до того залишив батьківщину через погрози, збурило чи не весь світ - його обговорювали навіть на засіданні Ради Безпеки ООН.

Та наступного дня Бабченко дивним чином “воскрес” під час прес-конференції Служби безпеки України (СБУ): з'ясувалося, що спецслужба імітувала його загибель, аби затримати замовника.

Воскресіння Бабченка: карикатура Сергія Йолкіна

"Воскресіння Бабченка": карикатура Сергія Йолкіна

Виправдовуючись за брехню перед послами держав Великої сімки, голова СБУ Василь Грицак пояснював: спецоперація  була необхідною, щоб виявити організаторів та попередити вбивства інших журналістів і громадських діячів. Разом з генеральним прокурором Юрієм Луценком голова СБУ обіцяв забезпечити ефективне та прозоре розслідування злочину. Однак за рік цього так і не відбулося.

На волю за станом здоров’я

Досі єдиним засудженим у справі Бабченка залишається Борис Герман - 51-річний київський бізнесмен, директор та співвласник збройного підприємства “Шмайсер”. Саме він замовив вбивство журналіста волонтеру Олексію Цимбалюку, який повідомив про запланований злочин СБУ і погодився його імітувати.

Германа затримали наступного дня після “вбивства”, та на суді він заявив, що й сам є агентом української контррозвідки. Бізнесмен переконував, що не збирався вбивати журналіста, а вів роботу з викриття підривної мережі російських спецслужб.

Та менш ніж за три місяці Герман уклав угоду зі слідством та визнав провину в організації теракту - саме так кваліфікувала замах на Бабченка СБУ. Втім, суд засудив його до чотирьох з половиною років позбавлення волі, що менше за мінімальне покарання за цією статтею. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а текст вироку і досі засекречений.

Борис Герман у залі суду

Борис Герман у залі суду

З грудня минулого року Борис Герман перебуває в колонії під Києвом. Там він майже одразу подав клопотання про звільнення від відбування покарання за станом здоров’я - через діабет, на який начебто захворів у тюрмі. Суд розглядає справу про звільнення вже три місяці: і при цьому знову в закритому режимі - через клопотання адвоката Германа Євгена Солодка, який також відмовляється обговорювати з DW перебіг процесу.

Ще один агент

Досить м’який вирок Борисові Герману і його ймовірне дострокове звільнення легко пояснити співпрацею зі слідством. Він дав свідчення проти свого друга та бізнес-партнера В’ячеслава Пивоварника, якого назвав замовником вбивства та розпорядником загадкового “фонду Путіна” - з нього російські спецслужби нібито фінансували в Україні теракти, вуличні протести та навіть політичні партії.

Особа Пивоварника довгий час залишалася загадкою, та після того як суд ухвалив вирок Герману він несподівано оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що й сам є агентом української розвідки з 2010 року.

Пивоварник стверджує, що виконував в Москві завдання українських спецслужб: мав спровокувати Інала Ардзинбу, на той час заступника помічника президента РФ Владислава Суркова, на замовлення терактів в Україні. “Я мав зафіксувати замовлення, а потім Україна пред’явила б всьому світу докази, що Росія фінансує тероризм”, - пояснює він у розмові з DW.

Утім, виконати це завдання не вдалося: після кількох зустрічей Інал Ардзинба начебто відмовився від пропозиції “замовити” Бабченка. “Я доповів про це в Київ, але мені сказали, що відступати пізно, процес вже запущений. Та я не очікував, що кінцевим замовником зроблять мене”, - продовжує Пивоварник.

Без підтверджень

СБУ називає слова Пивоварника брехнею. DW також не вдалося знайти підтвердження його версії подій: екс-керівник Головного управління розвідки Олександр Скіпальський не зміг згадати Пивоварника, хоча останній стверджує, що саме Скіпальский завербував його для роботи на спецслужбу. Ще одна людина, на яку посилається Пивоварник, - колишній харків’янин Дмитро Пойда, який нібито звів його з Ардзинбою, заперечує знайомство з обома.

Врешті Пивоварник розповів DW і про свого куратора від спецслужб -  Андрія Капустіна, який начебто довгий час допомагав йому із логістичним бізнесом, що був по суті прикриттям для контрабанди. Пивоварник показує фрагменти листування, в яких вони з Капустіним обговорюють контрабандні поставки, а в червні 2018 року - публічні заяви Бориса Германа. Капустін нібито пропонує Пивоварнику повернутися в Україну і взяти провину на себе, обіцяючи за це “премію і солодке життя”.

DW встановила, що людина на ім’я Андрій Капустін дійсно служила до 2016 року в СБУ і принаймні до кінця 2017 року - в Головному управлінні розвідки. Однак зв’язатися з ним за відомими контактами не вдалося.

В очікуванні процесу

В’ячеслав Пивоварник відмовляється спілкуватися з українськими слідчими, оскільки, як запевняє, боїться за своє життя. СБУ оголосила його в розшук в липні минулого року, та він стверджує, що з того часу двічі нелегально перетинав український кордон: спочатку в’їхав з Росії, а потім поїхав до Угорщини.

Слідство щодо Пивоварника завершили ще в грудні 2018 року заочно, справу передали до суду, який так само має бути заочним. Та засідання у справі кілька разів переносили, а 20 травня одна з суддів оголосила про самовідвід. “Ніхто не хоче братися за цю справу, оскільки вона шита білими нитками”,- розповідає адвокат Пивоварника Валентин Рибін. Він не розкриває подробиць обвинувального акту щодо свого підзахисного, та стверджує, що він базується виключно на свідченнях Германа, наданих під тиском.

DW неодноразово зверталася до СБУ із запитаннями щодо подробиць розслідування, однак у спецслужбі відмовилися коментувати справу “до набрання вироками суду законної сили”

Сам Аркадій Бабченко також не має доступу до матеріалів слідства - у справі щодо свого "вбивства" він навіть не має статусу потерпілого. Кінцевим замовником свого вбивства він вважає російського бізнесмена Євгена Пригожина, якого називають "кухарем Путіна" і засновником "Приватної військової компанії Вагнера". Утім, журналіст визнає, що доказів причетності Пригожина у нього немає, а такого висновку він дійшов, "логічно проаналізувавши відомі факти"

Бабченко продовжує проживати в Києві та працювати на кримськотатарському телеканалі ATR. 

Дивитись відео 03:31

"Смерть" Бабченка: реакція Заходу (31.05.2018)

Реклама