Раптові пошуки альтернативи АТО: новий формат чи підготовка до виборів? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.06.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Раптові пошуки альтернативи АТО: новий формат чи підготовка до виборів?

Після трьох років війни на Донбасі Олександр Турчинов запропонував завершити АТО і перейти до нового формату захисту України. Чи справді ця ідея є реальним пошуком виходу з "глухого мінського кута"?

Після трьох років АТО на Донбасі у Києві хочуть знайти їй альтернативу

Антитерористична операція на Донбасі вже триває понад три роки

"Антитерористична операція не може i не буде тривати два-три місяці. Вона має і буде тривати години", - заявив Петро Порошенко 26 травня 2014 року, наступного дня після виборів, на яких його обрали президентом України. З того часу минуло більше трьох років. Антитерористична операція (АТО) на Донбасі триває досі. До наступних президентських виборів залишилося менше двох років, і у владі порушили питання АТО.

Змінити формат

Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Турчинов у вівторок, 13 червня, заявив, що потрібно завершити антитерористичну операцію та перейти до нового формату захисту від гібридної війни, яку веде проти України Росія. "Антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань. Саме в рамках АТО ми зупинили агресора, змогли провести президентські, парламентські і місцеві вибори, а також звільнили значну частину окупованої території України. Настав час перейти до нового формату захисту країни", - сказав Олександр Турчинов в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". За його словами, нині настав час визнати окупованими окремі райони Донецької та Луганської областей та пообіцяв, що відповідний законопроект представлять Порошенку та оперативно внесуть у парламент.

Олександр Турчинов (ц) та Петро Порошенко (п)

Олександр Турчинов (ц) та Петро Порошенко (п)

За словами Турчинова, нинішнє законодавство формувалося на основі уявлень ХХ століття про класичну війну, де не враховано необхідність протистояти гібридній агресії. "Згідно з нашим законодавством, введення воєнного стану передбачає лише наявність особливого правового режиму в країні або в окремих регіонах, і не надає автоматичного права на використання Збройних сил та інших військових формувань", - додав Турчинов. Тому він запропонував "надати президентові право застосовувати ЗСУ та інші військові формування проти гібридної агресії з боку РФ".

Петро Порошенко відреагував 14 червня, заявивши: "Якщо ми скасуємо АТО і в той же час не надамо військовим права діяти адекватно в умовах агресії - залишимо Україну беззахисною", - наводить його слова прес-служба президента України.

Намацати ґрунт

В українському суспільстві дискусії про те, чи варто змінити формат АТО, ведуться давно. 2015 року заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд (обрана від "Об'єднання Самопоміч") зареєструвала законопроект "Про тимчасово окуповану територію України". Вже цього року зареєстровано ще два подібних законопроекти, але ні депутати, ані Адміністрація президента України протягом усього цього часу не виявляли до цієї теми особливого інтересу.

Що ж змінилося зараз? До цього жоден з представників влади не робив таких чітких заяв щодо статусу непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей. "Я давно займаюся цією темою, але ні від одного експерта або чиновника не чув про підготовку такого законопроекту. Або це новина на випередження, або закон надсекретний", - дивується депутат Мустафа Найєм, автор альтернативного законопроекту "Про окуповані території", який зареєстровано у Раді.

На думку президента Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончара, таким чином українська влада вкотре хоче привернути увагу міжнародних партнерів до проблем на українському Донбасі та до агресії Росії. "Це меседж, що треба змінювати підходи, адже ситуація зайшла у "глухий мінський кут", і неможливо цим способом розв'язати конфлікт", - припускає Гончар. Разом з тим, експерт не виключає, що такими заявами влада "тестує" реакцію суспільства в пошуках передвиборчих меседжів, які би могли спрацювати на наступних президентських виборах. Гончар вказує на те, що якби українська влада реально хотіла змінити правовий статус непідконтрольних територій і формат АТО, то відразу б запропонувала шлях досягнення цього. "Що саме пропонує РНБО? Які ключові підходи мають бути у їхньому законопроекті? Цього нічого немає. Це лише засіб привернення уваги", - вважає Михайло Гончар.

Закріпити за собою теми на вибори

У міністерстві юстиції України вже заявили, що готові долучитися до розробки законодавства для ефективного протистояння в конфлікті з Росією. "Те законодавство і ті міжнародні акти, які регулюють класичні військові або суміжні конфлікти, вже не відповідають тим реаліям, які є в Україні", - зауважив міністр юстиції Павло Петренко.

Дивитись відео 03:06
Now live
03:06 хв

Більше половини мешканців окупованих територій бачать Донбас у складі України (02.06.2017)

На думку експертки Українського незалежного центру політичних досліджень Світлани Конончук, заява секретаря РНБО є радше політичною. Вона припускає, що політичні сили нині намагаються вибудувати політичний діалог з прицілом на майбутні чергові президентські та можливі дострокові парламентські вибори та "забронювати" теми та образи, які потенційно можуть дати голоси виборців. "Йде процес формування більш послідовного іміджу Порошенка як головокомандувача і більш чітке його позиціонування в цій ролі, як людини, як налаштована на пошук нових підходів питань безпеки і обороноздатності країни. Це потрібно, аби виокремити Порошенка від інших політиків, які вже сьогодні готуються до президентських виборів", - каже у розмові з DW експертка.

Нагадаємо, за даними останнього опитування Соціологічної групи "Рейтинг", 55 відсотків українців вважають, що непідконтрольні райони Донецької та Луганської областей повинні бути частиною України. Світлана Конончук вважає, що якими б не були реальні причини намірів змінити правовий статус непідконтрольних Києву територій та формат АТО, це є позитивним для країни, адже наявні стратегічні документи "потребують оцінки, наскільки ефективними вони є і наскільки допомагають вирішити питання відновлення територіальної цілісності та миру".

Дивитись відео 02:30
Now live
02:30 хв

Порошенко і Меркель: як зрушити "мінський процес" із мертвої точки (20.05.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама