Краще пізно, ніж ніколи: чого чекати від оновленої ЦВК

На заміну тих членів Центральної виборчої комісії (ЦВК), термін повноважень яких сплив ще декілька років тому, чекали із нетерпінням, адже термін повноважень 12-ти з 15-ти членів комісії закінчився ще 1 червня 2014 року.

Щоправда, тоді правової колізії вдалося уникнути завдяки відповідним змінам до законодавства, які продовжили повноваження посадовців до обрання заміни. У підсумку склад комісії не оновлювався чотири роки і три місяці, пояснює DW колишня членкиня ЦВК і юристка Марина Ставнійчук. Вона впевнена: "Така ситуація підривала легітимність комісії в очах суспільства і західних партнерів Києва".

Ризик того, що старий склад ЦВК організовуватиме вибори й у наступному, 2019 році, до останнього залишався надзвичайно великим, вважає голова Комітету виборців України Олексій Кошель. "Ще декілька днів тому існувала цілком вірогідна перспектива, що переможця майбутніх президентських перегонів оголошуватиме Михайло Охендовський", - зазначає експерт, згадуючи тепер вже колишнього голову ЦВК, обраного до комісії за квотою Партії регіонів колишнього президента України Віктора Януковича.

Компромісне розширення

В останні місяці заміну складу комісії блокував той факт, що у поданому президентом Петром Порошенком і погодженому із іншими фракціями поданні до парламенту містилося 14 кандидатур, в той час як вакантними були лише 13 посад. Повноваження ще двох членів ЦВК спливають у 2021 році. При цьому ніхто з політичних гравців не хотів поступатися власними представниками у вже сформованому списку з 14 осіб. "В політичній площині ситуація з ротацією складу комісії зайшла в глухий кут", - нагадує Кошель.

Вихід із нього було знайдено у минулий вівторок, коли Верховна Рада збільшила кількість членів ЦВК з 15 до 17 осіб, зробивши непотрібним пошук "зайвого" у президентському поданні. Вже у четвер, 20 вересня, усі запропоновані Порошенком кандидатури були затверджені парламентом на своїх посадах.

В результаті до складу комісії потрапили шестеро нових членів від президентської фракції "Блок Петра Порошенка", троє - від "Народного фронту" колишнього прем'єра Арсенія Яценюка, та по одному - від фракцій "Батьківщина" Юлії Тимошенко, "Самопоміч" львівського мера Андрія Садового, "Радикальної партії Олега Ляшка", а також депутатських об'єднань "Відродження" та "Воля Народу". Ще одна посада таким чином залишилася вакантною і, за словами представниці президента у Верховній Раді Ірини Луценко, буде квотою "Опозиційного блоку", який поки що не має свого представництва у комісії.

Опитані DW експерти зазначають, жодної доцільності, окрім політичної, у розширенні складу ЦВК немає. Так, за словами Ставнійчук, збільшення кількості членів комісії може лише створити додаткові незручності, адже вся нормативно-правова база, на основі якої функціонує ЦВК, розрахована на стару кількість членів. А за словами Кошеля, питання є і до того, наскільки проходження законопроекту через парламент відповідає нормам закону про регламент Верховної Ради.

Народний депутат та голова підкомітету з питань виборів і референдумів комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко у розмові із DW визнає - ротація членів комісії відбулася у "неідеальний спосіб". Але цей крок дав можливість розв'язати поточну політичну кризу та замінити старий склад комісії, що втратив суспільну та моральну легітимність.

І знову квоти

Попри те, що експерти погоджуються із важливістю ротації старого складу ЦВК, вони мають претензії не лише до способу, у який це було зроблено, але й до принципу, за яким було обрано нових членів комісії. За словами Ставнійчук, принцип політичної доцільності переважив і тут, адже політичні сили у новому складі комісії представлені непропорційно. "Абсолютна перевага передусім за політичною силою чинного президента, а також за її партнерами по більшості у парламенті", - зазначає юристка.

Кошель додає - серед усіх політичних сил, яких у Комітеті виборців України та інших громадських організаціях закликали відмовитися від квотного принципу та запропонувати на затвердження фахівців з виборчого права, до заклику прислухалися лише у "Самопомочі", за квотою якої до ЦВК потрапив експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Радченко.

Щоправда, Кошель не поспішає занадто критикувати новий склад комісії. За його словами, біографії нових членів ЦВК свідчать про наявність у них достатнього фахового рівня, а попереднє подання президента Порошенка було набагато гіршим з огляду на професійні якості запропонованих ним кандидатур. "Цей склад точно кращий за попередню президентську пропозицію і, судячи з усього, точно не буде гіршим за попередній склад ЦВК", - відзначає Кошель.

Негативно про квотний принцип обрання нових членів комісії говорить і Черненко. "Хоча ми стали заручниками цього принципу, я дуже вірю, що з моменту складання присяги він має бути забутим новим складом ЦВК", - каже народний депутат. Втім, за його словами, побоювання щодо політичної залежності нових членів комісії можуть бути перебільшеними. "У 2004 у Кучми в ЦВК було більше представників, яких вважали підконтрольними йому, ніж у Порошенка є зараз, але й тоді комісію не вдалося переламати через коліно", - згадує Черненко.