Коментар: Україна - від транзитерки газу до експортерки водню | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.08.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коментар: Україна - від транзитерки газу до експортерки водню

Політично спірний "Північний потік-2" незабаром добудують. Утім, для України це може стати шансом, вважає Олівер Ролофс.

Будівництво газопроводу Північний потік-2, 2018 рік

Газопровід "Північний потік-2" між Росією і Німеччиною добудовано майже до кінця

Завершення будівництва газогону "Північний потік-2" та амбітні кліматичні цілі Європейського Союзу дають Україні шанс зменшити її енергетичну залежність від Росії та зміцнити її суверенітет як експортекри енергії у майбутньому.

Утім, одне питання залишається відкритим: чи будуть США у стані запобігти тому, що "Північний потік-2" використовуватиметься як геополітична зброя проти України? Санкції щодо Москви, якими у цьому контексті погрожують Берлін і Вашингтон, Кремль, здається, не бентежать.

Читайте також: Чи можливо замінити газ в українській ГТС на "зелений" водень

Тим часом запаси газу в Європі зменшуються. Газові сховища Австрії, наприклад, ще ніколи не порожніли так, як зараз. За даними Енергетичного агентства країни, нині вони заповнені лише на 30 відсотків, а це на третину менше, ніж зазвичай. В Німеччині також запаси газу у цей час є суттєво нижчими за норму. Це пов'язано, зокрема, з високим попитом в Азії та скороченням поставок скрапленого природного газу (СПГ) через різке зростання цін.

Ризики і шанси

Штучний дефіцит також сприяв підвищенню цін на газ. При цьому свою роль тут відіграє і "Північний потік-2". За даними оператора, газогін готовий уже на 99 відсотків. Перші поставки газу першою ниткою газогону з Росії дном Балтійського моря до Німеччини можуть відбутись уже в жовтні. І хоча газопровід ще не працює, "Газпром" уже скорочує обсяги звичного транзиту Україною. 

Експерт з питань безпеки Олівер Ролофс

Експерт з питань безпеки Олівер Ролофс

Німецько-американська домовленість, незважаючи на надані політичні гарантії, несе в собі ризики для України, котрі уже сьогодні відбиваються на транзиті. Але в ній також закладені шанси на пришвидшення енергетичної реформи в Україні та зміцнення суверенітету і життєздатності країни.

Читайте також: Рішення суду щодо "Північного потоку-2": зупинка на фінішній прямій

Завершення будівництва "Північного потоку-2" прискорить неминучу модернізацію України. Амбіційні плани Європейського Союзу з досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року призведуть до скорочення імпорту природного газу з Росії. Зміна клімату створює нову геополітичну реальність, що позбавить Росію джерел прибутків та основних засобів влади і впливу.

Важлива проміжна технологія

Утім, нині природний газ залишається важливою перехідною технологією - особливо для Європи - для прискорення переходу до кліматично нейтральної енергетики з такими новими енергоносіями як водень. Зважаючи на складні відносини Європи і Росії, на перший план виходить новий привабливий експортер: Україна.

Наразі ця країна є не тільки найбільшим транзитером природного газу, а й сама має суттєві запаси природного газу, другі за обсягами в Європі. Нині Україна третину з 30 мільярдів кубометрів свого річного споживання газу покриває імпортом.

Дефіцит внутрішнього видобутку обсягом 10 мільярдів кубометрів покривається завдяки імпорту з ЄС, оскільки українська державна газова компанія "Нафтогаз" не отримувала поставок з Росії з 2015 року. 

Читайте також: "Нафтогаз України" та RWE підписали меморандум щодо водневих проєктів

І тим не менш, зараз Україна має найбільші в Європі можливості для нарощування видобутку природного газу: для задоволення власних потреб в енергії та затвердження на експортному ринку нещодавно "Нафтогаз" придбав нові ліцензії на збільшення видобутку. Це включає і 30-річні ексклюзивні права на видобуток на території площею 30 тисяч квадратних кілометрів з родовищами природного газу у північній частині Чорного моря.

Допомогти має мільярд доларів

Європа має взяти це до уваги. Підтримуючи суверенітет і енергетичну безпеку України, ЄС також прокладає шлях до кліматично нейтральної економіки. Що заважає державам-членам ЄС розширити їхні водневі стратегії на нових партнерів на Сході Європи? По-перше, імпорт "блакитного" водню міг би стати цінним перехідним рішенням у реформуванні власної енергетики та мобільності. По-друге, він має переваги перед "зеленим" воднем, який, зважаючи на брак електроенергії, виробленої з енергії сонця і вітру, (ще) не може вироблятись у великому обсязі.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент США Джо Байден

Німеччина і США домовилися підтримати Україну після запуску "Північного потоку-2"

У випадку "блакитного" водню CO2, який виділяється під час виробництва водню з природного газу, не викидається в атмосферу, а зберігається під землею. Україна може відіграти важливу роль для переходу Європи на водень, під час виробництва якого в атмосферу викидаються низькі обсяги СО2. У країні вже зараз є відповідні запаси природного газу та трубопровідна мережа, яку можна перебудувати для транспортування водню, а також третій за обсягами майданчик в Європі для зберігання CO2.

Читайте також: Німецька преса: Водень як альтернатива транзиту російського газу через Україну

Оголошуючи угоду щодо "Північного потоку-2", Німеччина та США наголосили, що вони мають серйозні наміри підтримати енергетичний перехід у країнах, що розвиваються, як-от Україні. Плани зі створення "зеленого фонду" для України з метою підвищити енергоефективність та енергетичну безпеку є першим позитивним кроком. Німеччина зобов'язалась вкласти у цей фонд не менше 175 мільйонів доларів та підтримати двосторонні енергетичні проєкти з Україною. США та Німеччина спільно взяли на себе зобов'язання зібрати у фонд загалом один мільярд доларів, при цьому одним з пріоритетів стане заохочення інвестицій приватного сектора у майбутнє зеленої енергетики України.

Це має стати тільки початком. На цьому тлі інвестиції в українську енергетичну інфраструктуру виявляться безпрограшними - як для України, так і для Європи. Зміни клімату та дедалі більші потреби Європи у водні можуть змінити геополітичну ситуацію на континенті. Європа не повинна згаяти такий шанс.

Олівер Ролофс (Oliver Rolofs) є експертом з безпекових питань та довгий час був очільником відділу комунікації Мюнхенської конференції з безпеки. Там він відповідав за питання енергетичної безпеки.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 24:11

Що Зеленський запропонує Байдену щодо газу і водню - Олена Зеркаль в інтерв'ю DW (28.07.2021)