Коментар: Політика ЄС щодо біженців у глухому куті | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.09.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Політика ЄС щодо біженців у глухому куті

Варто сподіватися, що у цьому глухому куті є можливість розвернутися. Адже саме це терміново необхідно у безвихідній політиці ЄС, яка є дедалі менш солідарною, вважає Бернд Ріґерт після зустрічі голів МВС у Брюсселі.

Лише з великими зусиллями вдалося Люксембургу, який головує у Раді ЄС, за допомогою максимально розмитого компромісного документу подолати глибокий розкол, який проходить через Європейський Союз. Міністри внутрішніх справ (які провели екстрене засідання у понеділок, 14 вересня - Ред.) дуже далекі від спільної й тим більше солідарної відповіді на стрімко зростаючу кризу, пов’язану з потоком біженців. Рішення про раціональний розподіл новоприбулих серед усіх країн-членів ЄС відкладено на жовтень. Багато східноєвропейських держав і Великобританія і далі намагаються тягнути час.

Існує лише одна "політична домовленість", тобто порожнє "бла-бла", яке поки не має жодних наслідків для реального становища біженців, тих, хто їм допомагає, і тих, хто охороняє кордони. "Цього нам недостатньо", - правильно визначив міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр. Він хоче натиснути на європейських партнерів посиленням контролю на німецьких кордонах. Проте цього, очевидно, також недостатньо. Більшість держав-членів ЄС хоча і виступають за перерозподіл, проте ті держави, які досі майже не приймали біженців, нічого не хочуть чути про обов'язкові квоти.

Оглядач DW Бернд Ріґерт

Оглядач DW Бернд Ріґерт

Жодного рішення

Перерозподіл до 160 тисяч біженців, які зараз перебувають у Греції, Італії чи Угорщині, якого спершу домагалися і який розрахований на два роки, мало що змінить у нинішній драматичній ситуації на кордонах країн уздовж "балканського шляху" і аж до Німеччини. На виклик, як і де розмістити сотні тисяч людей, в Брюсселі не було відповіді. Постійно повторювані вимоги міністрів краще захищати зовнішні кордони ЄС справді означають: впускати менше біженців та шукачів притулку. Проте йдеться про закриття зовнішніх морських кордонів Греції та Італії, а це пов'язано з надзвичайно високими витратами.

Ідея дозволити біженцям та шукачам притулку в'їжджати до ЄС лише через так звані hotspots (з англійської - "гарячі точки"), тобто великі та оперативні центри прийому, є не більш ніж оптичною ілюзією. Такі hotspots існують як пілотний проект в італійській Катанії поки лише на папері. Греція якраз сьогодні оголосила себе готовою загалом почати конкретне планування. І якщо взяття під контроль зовнішніх кордонів є ключем до успіху, то тоді ксенофоб-угорець Віктор Орбан (прем’єр-міністр Угорщини - Ред.) робить усе правильно, будуючи на кордоні паркан, чи не так?

Спершу паде Шенген, далі ЄС?

Контроль на кордоні, який Німеччина неочікувано ввела, у Брюсселі не критикують. Навпаки, за нею слідують інші держави. Австрія, Чехія, Словаччина та Нідерланди посилаються на виняткові положення Шенгенської угоди, завдячи якій і було скасовано прикордонний контроль. Біженцям та шукачам притулку буде відтепер важче просуватися далі у Європу. Їх будуть гнати туди-сюди між Угорщиною, Сербією та Австрією. Саме вони є тими, хто страждає. А групи контрабандистів лише потиратимуть руки. Адже чим складніше втекти, тим вищою є ціна.

Лише зараз ЄС приходить до ідеї більше фінансувати табори ООН для біженців з Сирії у Туреччині, щоб утримати людей від виїзду з них. Надто пізно, хоча Організація Об'єднаних Націй вже роками б'є на сполох і ходить з простягнутою рукою по світу.

Також і після нинішньої зустрічі міністрів внутрішніх справ залишається лише гіркий здогад, що в європейській політиці щодо біженців нема справжнього прогресу. Головуючий у Раді ЄС внутрішніх справ люксембуржець Жан Ассельборн сам все влучно підсумував: "Якщо Європа зараз не збере себе докупи, то Європа розвалиться".

Реклама