Коментар: Польща - найбільший виклик для ЄС у 2018-му | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.12.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Польща - найбільший виклик для ЄС у 2018-му

Попри тиск ЄС, Польща відмовляється відновлювати структури, що гарантують верховенство права. Гроші ж з Брюсселя у Варшаві беруть залюбки. Якщо ЄС з цим миритиметься, він розпадеться, застерігає Бернд Ріґерт.

ЄС розпочав щодо Польщі процедуру, яка загрожує Варшаві серйозними санкціями

Якщо ЄС не вдасться повернути Польщу до верховенства права, Варшаві загрожують серйозні санкції

Оформити добровільний вихід Великобританії з Євросоюзу - непросте завдання на 2018 рік, але в цьому питанні решта 27 країн-членів ЄС принаймні єдині. По-справжньому складним, у порівнянні з Brexit, є натомість інше завдання - обрати покарання для одного, а то й кількох членів ЄС, які нахабно порушують принципи Євросоюзу, але при цьому хочуть залишатися його частиною. Якщо Польща таки залишиться при своєму (й не скасує запроваджену суперечливу судову реформу. - Ред.), у новому році ЄС буде змушений уперше за свою понад 60-річну історію формально визнати державу-члена такою, що не відповідає критеріям правової держави й таким чином не відповідає вимогам членства в Євросоюзі.

Оглядач DW у Брюсселі Бернд Ріґерт

Оглядач DW у Брюсселі Бернд Ріґерт

Застосування Брюсселем до Польщі виписаної для таких випадків санкційної процедури за статтею 7 Лісабонської угоди - базового договору, на якому ґрунтується ЄС - означає глибокий удар по всій конструкції Євросоюзу в цілому. Це свідчить про глибоку недовіру держав-членів один до одного. Захиталися стовпи, на яких стоїть фундамент ЄС. І справа не лише у правлячій у Варшаві ідеологічно зашкарублій партії "Право і справедливість" (ПіС), у якій кажуть, що, мовляв, впізнають у ЄС новий Радянський Союз, який хоче вкрасти в Польщі важко виборену незалежність. Тут ідеться також і про сусідів Польщі, які, судячи зі всього, так і не змогли здійснити перехід від комуністичної диктатури до суспільства, яке ґрунтується на принципах верховенства права. Популістські уряди в Польщі, Чехії та, передусім, в Угорщині відмовляються визнавати європейські закони, виконувати прийняті більшістю членів ЄС рішення у питанні розподілу біженців і, таким чином, дотримуватися правил гри, під якими вони перед цим самі ж і підписалися.

Справа принципу

На жаль, доводиться нагадувати Качинським і Орбанам про те, що їхні країни 2004 року добровільно долучилися до подолання розділу Європи, вступивши в ЄС. Принципове питання в 2018 році, від якого може залежати подальша доля Євросоюзу: чи зможе решта членів ЄС змусити неслухняні країни Вишеградської четвірки відновити в себе правову державу та відданість верховенству права? Або буде прийнято рішення на користь політично зручнішого шляху та дозволить новим націоналістам узяти гору? Якщо вибір зупиниться на останньому варіанті, гарантувати функціонування Європейського Союзу буде вже неможливо. Це означатиме кінець ЄС у його нинішньому вигляді.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан

Питання у ЄС викликають державницькі перевтілення не лише в Польщі, але й в Угорщині за прем'єра Віктора Орбана (фото з архіву)

Гарантувати єдність Євросоюзу в прийнятті цього рішення буде складно, адже правопопулістські партії, близькі до польської ПіС та правлячої в Угорщині "Фідес", тим часом представлені в урядах багатьох країн ЄС. Останньою до цього клубу приєдналася Австрія, де до складу урядової коаліції увійшла націоналістична Австрійська партія свободи. Наступною може стати Італія, де в березні 2018 року мають відбутися позачергові парламентські вибори. Ніхто не знає, які наслідки матиме високий результат популістського "Руху 5 зірок", якщо йому вдасться його досягнути. У Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії, Данії, Італії та інших налаштованих на збереження ЄС країн, які до того ж сплачують до спільного бюджету більше, ніж отримують з нього, не залишиться іншого виходу, окрім як ставити питання про скорочення фінансування "відступників" зі Східної Європи.

У крайньому разі - закрутити грошовий кран

Особливо парадоксально виглядає те, що на тлі національного бубоніння з Польщі та Угорщини ці країни, як і раніше, залюбки беруть кошти зі спільної казни ЄС, який вони при цьому лають та чиї правила ігнорують. Це суперечить одне одному. Поки що погрози фінансового характеру в бік країн-"відступників" не дали жодних плодів. Але 2018 року ситуація може змінитися, адже почнеться обговорення наступного бюджету ЄС на час, починаючи від 2021 року.

Польща, яка відчутно виграла від європейських дотацій аграріям та структурних субвенцій ЄС, звісно, не захоче втрачати те, що має. Але заплямована санкційною процедурою за 7-ою статтею, вона суттєво погіршує свої шанси на успіх. Іще до 2021 року Польща може бути виключена зі спільного ринку ЄС, адже і він прив'язаний до дотримання принципів верховенства права. Якщо це станеться, це буде дуже відчутний удар по польській економіці та гарантіям вільного вибору країни життя та працевлаштування для польських громадян, які вони мають у Євросоюзі.

Лишається лише сподіватися, що польські виборці знають, як позбутися націонал-консерваторів під час наступних виборів до Сейму, які мають відбутися 2019 року. В іншому випадку існує небезпека того, що Польщу витурять з Євросоюзу або ж, що ще гірше, ЄС, замість продовжувати бути спільнотою, яка ґрунтується на спільних цінностях, деградує до рівня митного союзу, яким він колись був.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

DW.COM