1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Що змінить нова Конституція?

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
3 липня 2015 р.

Український журналіст Сергій Руденко - про те, що зміниться в країні після конституційної реформи, запропонованої президентом Порошенком. Коментар спеціально для DW.

https://www.dw.com/uk/%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%8C-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0/a-18559505
Петро Порошенко
Петро ПорошенкоФото: picture-alliance/dpa/R. Pilipey

Петро Порошенко вніс на розгляд українського парламенту проект конституційної реформи, який передбачає заходи з децентралізації влади. У випадку його ухвалення вчитися жити по-новому доведеться не лише регіонам, але й центральній владі.

Багатостраждальна конституція

Петро Порошенко - перший український президент, який виступив не за розширення власних повноважень та повноважень центральної влади загалом, а, навпаки, за їх делегування на місця. Практично всі попередники Порошенка боролись з парламентом за контроль над державною машиною. Кожен з них намагався написати Конституцію під себе. Так було й з двома Леонідами - Кравчуком і Кучмою, і з Віктором Януковичем. Винятком можна назвати лише Віктора Ющенка, чиї президентські повноваження були спеціально звужені командою Кучми під час "помаранчевої революції" 2004 року.

Але давайте по-порядку. Першим за Конституцію зразка 1996 року взявся Кучма. В 2000 році він пропонував змінити Основний закон шляхом референдуму, але результати волевиявлення так і не були впроваджені. Через чотири роки його команді вдалося провести через парламент зміни, згідно з якими Україна перетворилась з президентської у парламентсько-президентську республіку. Після приходу до влади Януковича Конституційний суд знову повернув Україну до Конституції 1996 року. А під час "Євромайдану" парламент проголосував за повернення до парламентсько-президентської форми правління.

Петро Порошенко заявив про намір провести конституційну реформу практично відразу після приходу до влади. Утім, спочатку були внесені поправки, які визначали відміну чи обмеження недоторканості народних депутатів і суддів. Тепер справа дійшла до децентралізації.

Влада радам

Згідно з заявленим Порошенком планом, реформа передбачає передачу повноважень від центра місцевим органам самоуправління - обраним радам та їх виконкомам. Саме вони будуть визначати і політику і економіку на місцевому рівні. У випадку ухвалення поправок в Україні буде "демонтована" існуюча досі система обласних і районних адміністрацій. Саме через ці структури уряд і президент управляли регіонами. Після реформи главу держави та кабмін на місцях будуть представляти префекти. Вони виконуватимуть наглядові функції з правом призупинення рішення, які суперечать Конституції.

Сергій Руденко
Сергій РуденкоФото: privat

Що отримає президент Порошенко після цих змін? Нову систему управління державою. Влада рад мала б зруйнувати існуючий диктат центру щодо регіонів. А, відповідно, послабити вплив президента. Які загрози після такого перерозподілу влади? Передусім, постає небезпека створення окремих князівств, де першу скрипку у регіонах гратимуть місцеві бізнесмени та представники нинішньої політичної еліти регіону. Саме вони, напевно, стануть основними "акціонерами" в місцевих радах.

Диявол ховається у деталях

Політичні скептики в Україні впевнені, що нинішні зміни до Конституції - спроба надати особливий статус самопроголошеним "ДНР" та "ЛНР". Мовляв, диявол ховається у деталях. І саме в цих деталях й полягає сутність запропонованих змін. І вони, скоріше за все, стануть предметом гарячих дискусій у Верховній Раді.

Петро Порошенко не погоджується з твердженням про те, що в оновленій Конституції самопроголошені "ДНР" та "ЛНР" отримають особливий статус. Президент нині, як і раніше, запевняє: ніхто спеціально під них не буде ухвалювати зміни в основний закон, для цього існує окремий закон - про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу. Хоч нинішні керівники самопроголошених республік наполягають на тому, щоб Київ прийняв саме їхні поправки до Конституції.

Події в Криму та на Донбасі продемонстрували, що місцеві органи самоуправління можуть стати "троянським конем" для унітарності української держави. Для центру було й залишається відкритим одне важливе питання: як при розширенні повноважень на місцевому рівні уникнути сепаратистських настроїв. Так, зміни передбачають розпуск з боку президента тих рад, які будуть ухвалювати сепаратистські рішення. Але чи вистачить у центра сили, аби втримати ситуацію на місцях - під питанням.

Адже й у випадку з Кримом офіційний Київ мав змогу діяти жорстко щодо Верховної Ради автономії, яка ухвалила рішення про відділення від України. Але це не допомогло побороти сепаратистські настрої на півострові.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російські війська в Маріуполі

У Києві відповіли на заклик РФ до перемовин: З новою владою

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку