За Майдан і не тільки: німецький пастор отримав орден за допомогу Україні
Німецький пастор Ральф Гаска, який прославився під час Революції гідності на Майдані в Києві, отримав федеральний хрест за заслуги - найвищу цивільну нагороду Німеччини. Сьогодні він допомагає Донбасу.
Ральф Гаска у Києві в ніч на 9 грудня 2013 року
За збігом Ральф-Ґергард Гаска (Ralf-Gerhard Haska) отримав федеральний хрест за заслуги у п'ятницю, 8 листопада, тобто майже у 30-ту річницю падіння Берлінського муру. Восени 1989 року житель НДР у Східному Берліні став свідком ненасильницької революції. Цей досвід став йому в нагоді під час протестів на київському Майдані, що отримали в Україні назву Революція гідності. У той час він був священиком німецької євангелічної лютеранської церкви Святої Катерини в центрі української столиці. Одного грудневого вечора 2013 року Гаска став між демонстрантами й поліцією, запобігши зіткненням. Коли через кілька тижнів таки дійшло до насильства, його церква на Лютеранській вулиці, поруч з тодішньою Адміністрацією президента, стала притулком і лазаретом для поранених. Сам пастор отримав легке поранення ґумовою кулею.
Лицарський хрест за запобігання насильству на Майдані
За свою активну позицію під час подій на Майдані Гаска отримав федеральний хрест за заслуги на стрічці (Bundesverdienstkreuz am Band), найвищу цивільну нагороду Німеччини. Цей орден був заснований у ФРН на початку 1950-х, присуджує нагороду федеральний президент, її міжнародна назва - лицарський хрест. Як сказано в заяві посольства Німеччини в Україні, де пройшла церемонія нагородження, Гаска "активно заступався за людей на Майдані Незалежності та за їхнє право на мирні протести". Крім того, хрест присуджений за його допомогу жителям Східної України.
Нагорода від федерального президента Франка-Вальтер Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) стала для священика несподіванкою. Хоча пастор і політик коротко зустрічалися саме в розпал протестів у Києві, коли в кінці лютого 2014 року Штайнмаєр, тоді глава німецького МЗС, приїздив до Києва на переговори з президентом Віктором Януковичем. "Я був дуже здивований, у мене не було слів", - розповів Гаска у розмові з DW про свої відчуття, коли він дізнався про нагороду. "Це дуже висока честь і визнання зробленого, - каже пастор. - Але багато хто тоді робив те, що було потрібно, і там, куди послав Бог. Я лише один із них".
Київська ніч, у яку німецький священик став відомим
Кадри, зняті в ніч на 9 грудня 2013 року в Києві, прославили Гаску на весь світ. На них видно, як він стоїть у мантії з розпростертими руками на темній вулиці, у світлі ліхтарів падає сніг, а за його спиною - шеренга українських поліцейських у шоломах, зі щитами й кийками, очевидно, готові пустити їх у хід проти демонстрантів. "Коли я побачив, що вони щільно стоять обличчям до обличчя, я відразу зрозумів, що ситуація небезпечна, - згадує Гаска. - Не сильно замислюючись, я тоді спробував розрядити атмосферу і встати між ними". При цьому пастор нагадав демонстрантам про мирні протести в НДР у 1989 році, що призвели до падіння Берлінського муру. За його словами, обидві революції схожі - як у НДР, так і в Україні "багато маленьких людей робили багато маленьких кроків" до змін і демократії.
Євангелічна лютеранська церква Святої Катерини в Києві
Загалом Гаска разом з родиною провів шість років в Україні та у 2015-му повернувся до Німеччини. За даними преси, його поверненню передувала критика деяких його висловлювань в Євангелічній церкві в Німеччині. Приводом була цитата з інтерв'ю: "Ніхто не чує і не говорить про це охоче, але за певних умов свободу і мир потрібно захищати зі зброєю". Сьогодні його точка зору не змінилася, каже Гаска. "Я вважаю важливим, що є такі маяки, як Магатма Ганді або Альберт Швайцер, люди, які сповідували принципову миролюбність, - зазначає священик. - Але, на жаль, іноді проти тиранів і зла у світі потрібно захищатися".
Взуття та медикаменти для дітей на Донбасі
Повернувшись до Німеччини, Гаска не втратив контакту з Україною. Сьогодні він живе в Баварії, дописує до берлінського інтернет-порталу "Зрозуміти Україну" і організовує гуманітарні поставки для постраждалих від війни регіонів Донбасу. Наприклад, цього разу він везе медикаменти та взуття до інтернату для хронічно хворих дітей у підконтрольній Києву частині Луганської області.
Про те, як розвивається політична ситуація в Україні, Гаска відгукується обережно й дипломатично. Він каже, що не може скласти однозначної думки і розуміє як тих з числа колишніх учасників подій на Майдані, хто попереджає про надто великі поступки нового українського президента Росії, так і численних прихильників Володимира Зеленського. "Зеленському потрібно дати шанс, - вважає Гаска. - І знову і знову намагатися йти дорогою миру, хоча це й боляче".
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Хода "Мирний наступ" переросла у криваве протистояння
На ранок 18 лютого було заплановано "Мирний наступ" - багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де планувався розгляд змін до Конституції щодо обмеження повноважень президента. На прилеглих до Ради вулицях розпочалися сутички протестувальників із бійцями внутрішніх військ. Мітингувальники кидали бруківку через вантажівки, якими перегородили вулицю, у бік силовиків.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Верховна Рада змарнувала шанс зняти напругу
Опозиційні фракції з самого ранку 18 лютого блокували засідання ВРУ, вимагаючи першим питанням порядку денного розглянути акт поновлення Конституції 2004 року. Але за вказівкою голови Верховної Ради Володимира Рибака канцелярія ВРУ відмовлялася реєструвати цей документ, не погоджуючись на жодні компроміси. До кінця робочого дня сесійне засідання так і не розпочалося.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Загострення протистояння та ультиматум МВС
Періодично протестувальники йдуть в атаку, однак силовики відстрілюються, кидають світло-шумові гранати. У бік силовиків летить каміння. Люди налаштовані блокувати парламент доти, доки не будуть виконані їхні вимоги. МВС попереджає, що о 18.00 "наведуть порядок" за допомогою "жорстких дій". З'являються перші повідомлення про загиблих від вогнепальних поранень.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
У західних областях України блокують силовиків
До будівлі Львівської ОДА увійшли кілька сотень молодих людей. Вони виламали двері адміністрації та кинули в приміщення світло-шумову гранату. Протестувальники також взяли під контроль ГУ львівської міліції та прокуратуру. Триває блокування частин внутрішніх військ та підрозділів "Беркута". Аналогічні акції відбуваються в Івано-Франківську та Тернополі.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Західні лідери закликають український уряд припинити насильство
На той час міністра закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон та низка інших західних лідерів засудили ескалацію протистояння в Україні та закликали знайти політичне розв'язання кризи.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
"Чорний вівторок" України
Після жорстоких сутичок в урядовому кварталі мітингувальники відступили на майдан Незалежності. Силовики послідували за ними. Незважаючи на спільну заяву голів СБУ та МВС із вимогою до 18:00 "припинити протистояння", "Беркут", не дочекавшись вказаного часу, атакував протестувальників. Ближче до 20:00 почався повноцінний штурм. Протистояння тривало майже всю ніч.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Янукович втрачає контроль
Протягом дня і станом на 21 годину вечора 18 лютого тодішній президент України Віктор Янукович не зробив жодної заяви щодо ситуації, що склалася в Києві. За офіційними даними, під час сутичок між протестувальниками та силовиками загинули дев'ять осіб - семеро цивільних та двоє міліціонерів.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Пожежа у Будинку профспілок
Під час сутичок вночі 18 лютого згоріла будівля Будинку профспілок, де розташовувалися Штаб національного спротиву та головний польовий шпиталь протестувальників. Унаслідок сутичок загинули понад 20 людей, були госпіталізовані, за різними оцінками, від 200 до 1000 людей. Точних даних немає, оскільки багато постраждалих категорично відмовлялися від госпіталізації, побоюючись викрадень та арештів.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Між штурмом і розстрілом
19 лютого табір "тітушок" у Маріїнському парку стояв пустим, а на Майдані Незалежності демонстранти продовжували палити шини, час від часу застосовувати піротехніку та "коктейлі Молотова" проти правоохоронців, які у свою чергу продовжували кидати у протестувальників світло-шумові гранати. Центральні вулиці були перекриті. Вночі прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Кривавий розстріл на Інститутській
Після доволі спокійної ночі вранці 20 лютого відновлюється протистояння між протестувальниками та силовиками. Після майже двох годин сутичок - із застосуванням світло-шумових гранат та "коктейлів Молотова" - силовики відступають від майдану Незалежності. Протестувальники йдуть у наступ вулицею Інститутською. Їх починають обстрілювати снайпери.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Небесна сотня
Упродовж лічених годин загинули кілька десятків людей. Деякі поранені згодом померли у лікарнях. Загалом цього ранку загинули близько сотні протестувальників - їх назвали Небесною сотнею.
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Кінець кровопролиття
Увечері 20 лютого депутати почали збиратися у Раді для обговорення ситуації у країні. О 22:17 ВРУ ухвалила постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України". Цей документ визнав дії силовиків незаконними і постановив "заборонити використання будь-яких видів зброї проти учасників протесту". Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.