Заміна на чолі МОЗ у розпал епідемії коронавірусу: хто такий Максим Степанов | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.03.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Заміна на чолі МОЗ у розпал епідемії коронавірусу: хто такий Максим Степанов

Ілля Ємець очолював українське МОЗ менше місяця. Його наступника Максима Степанова Верховна Рада призначила лише з другої спроби. Хто він і чи впорається із епідемією COVID-19 в Україні?

Максим Степанов

Максим Степанов (фото з архіву)

За останні сім місяців міністерством охорони здоров'я (МОЗ) України керувало троє людей. Призначений за посаду міністра в понеділок, 30 березня, Максим Степанов стане четвертим. На чолі міністерства він замінить Іллю Ємця, який пропрацював там менше місяця. Ексміністру закидали, зокрема, те, що він не зміг ефективно налагодити державні закупівлі медичного обладнання та засобів захисту за спрощеною відкритою процедурою у розпал пандемії нового коронавірусу. Однак формально жодних звинувачень на адресу Ємця під час голосування за його відстаку в понеділок у Верховній Раді не прозвучало.

Парламенту знадобилися дві спроби, аби затвердити кандидатуру Максима Степанова на посаду міністра охорони здоров'я України. Зрештою його підтримали 246 голосами - не лише правлячої фракції "Слуга народу", але й "Опозиційної платформи "За життя" (ОПЗЖ), групи "За майбутнє" та позафракційних депутатів. Проти призначення двічі проголосували фракції "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос".

Лікар без медичної кар'єри

Максиму Степанову 44 роки. Здобувши наприкінці 1990-х років медичну освіту у Донецьку, лікарем він так і не став. Натомість він розпочав кар'єру в галузі енергетики, причому одразу з менеджерських посад. Степанов був виконавчим директором компанії "Енергосервіс", заступником гендиректора дочірньої компанії НАК "Нафтогаз України" - "Газ України", а після - промислово-фінансової компанії "Віче".

У 2003 році Степанов уперше обійняв посаду в органах влади, ставши одразу заступником голови Державної податкової адміністрації України. Найдовже ж у своїй дотеперішній кар'єрі він затримався на посаді очільника державного підприємства "Поліграфкомбінат "Україна", яке виготовляє офіційні бланки документів на кшталт паспортів чи водійських прав. Там Степанов пропрацював п'ять років.

Та вже 2017 року Максим Степанов знову пішов у політику, очоливши Одеську обласну державну адміністрацію (ОДА). На цій посаді він змінив Міхеїла Саакашвілі. На сайті МОЗ в офіційній біографії Степанова йдеться про те, що за час його роботи в Одеській ОДА він працював над створенням найбільшого в Україні Центру нефрології та діалізу. Однак між першим та другим туром президентських виборів у 2019 році Степанов був звільнений з посади.

Критика на адресу Ємця

Останнім часом, відколи Україну охопила тривога через епідемію нового коронавірусу, Максим Степанов займався волонтерством, закуповував і розвозив медичні маски та распіратори медичним працівникам та поліцейським в Одесі та критикував свого попередника Іллю Ємця за рішення на посаді міністра охорони здоров'я. Зокрема, Степанов висловлював свою незгоду зі списком ліків, які уряд затвердив для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 - хворобу, яку викликає новий коронавірус. "Взяти і наплювати на всі рекомендації практичних лікарів Китаю, Франції, США, тих людей, які вже зіткнулися з цією бідою. Жоден із рекомендованих ними препаратів до цього переліку не увійшов. Хлопці, виходьте з анабіозу. Україна вже перебуває в епіцентрі катастрофи", - написав Степанов за тиждень до призначення на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Скепсис опозиції

В опозиції не вірять у те, що новий міністр впорається із викликами, які готує для нього міністерська посада. "Максим Степанов фактично не має досвіду управління сферою охорони здоров'я, не має підтримки професійного середовища і пацієнтів", - казав DW член депутатської фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. За його словами, кандидатура Степанова стала компромісною для депутатів "Слуги народу", ОПЗЖ та депутатської групи "За майбутнє".

Юрчишин каже, що опозиційні фракції були готові підтримати кандидатру Уляни Супрун, яка кілька років керувала міністерством охорони здоров'я України як виконувачка обов'язків міністра. Однак Офіс президента, мовляв, не захотів висувати її кандидатуру на голосування попри те, що відповідна петиція на сайті президента дуже швидко набрала 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду.


Дивитись відео 08:13

Церква і коронавірус: Великдень, причастя, цілування ікон (30.03.2020)

Реклама