Забутий Крим? У Берліні дискутували, що робити з анексованим РФ півостровом | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.11.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Забутий Крим? У Берліні дискутували, що робити з анексованим РФ півостровом

Як не допустити повзучого визнання статус-кво в анексованому Росією Криму і повернути півострів до порядку денного ЗМІ і громадськості Європи? Про це в Берліні говорили політики і експерти з ФРН і України.

Акція противників анексії в Криму в 2016 році

Акція противників анексії в Криму в 2016 році

Від розповідей депутата Верховної Ради Ахтема Чийгоза - мурашки по шкірі. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу говорить завмерлим слухачам про знівечені трупи зниклих активістів з гирями на шиях, яких прибій виносить на береги анексованого п'ять років тому Росією українського півострова.

В актовому залі посольства Швеції в Берліні гробова тиша. Сам Чийгоз був засуджений в Криму і депортований восени 2017 року з Сімферополя в Анкару. На півострові досі залишаються його родичі, і він уникає прямої відповіді на питання, чи загрожує їм небезпека.

П'ять років по тому: Крим на узбіччі громадського уваги

З часів Євромайдану в Києві та наступного за ним невизнаного більшістю держав-членів ООН "референдуму" про статус Криму минуло понад п'ять років - і з кожним днем ​​тема півострова все більше зникає з порядку денного європейських ЗМІ і, відповідно, з фокуса громадської думки. Інші політичні кризи і збройні конфлікти здаються важливішими і актуальнішими, до того ж в'їзд до Криму для журналістів не такий уже й простий.

Щоб привернути увагу до дедалі більшої мілітаризації півострова і постійних порушень прав людини там, посольства Швеції і України в Берліні організували 6 листопада дискусію за участю депутатів Бундестагу, експертів з питань України і правозахисників з Києва.

У возз'єднання Німеччини багато хто теж не вірив

У своєму вступному слові посол України в Німеччині Андрій Мельник зачитав цитату з виступу колишнього міністра закордонних справ об'єднаної Німеччини Йошки Фішера (Joschka Fischer), який в 1989 році, за сто днів до падіння Берлінського муру, не вірив у возз'єднання країни настільки, що називав його "небезпечною ілюзією".

Мельник бачить прямі історичні паралелі між возз'єднанням Німеччини і ситуацією з українським півостровом. "Мені кожен день говорять, що повернення Криму - це утопія і що треба змиритися з ситуацією. Причому говорять навіть ті, хто засуджує анексію, - додав посол. - Але ж багато німців теж не вірили в возз'єднання Німеччини, а воно сталося".

Мельник визнає, що час - не на боці України, оскільки увага німецьких політиків прикута до мирного вирішення ситуації на сході країни, а Крим, де не ведуться бойові дії, все більше витісняється на узбіччя суспільної уваги.

Права людини в Криму постійно порушуються, особливо щодо кримських татар

Права людини в Криму постійно порушуються, особливо щодо кримських татар

Як зупинити повзуче визнання статус-кво в Криму?

Замовчування ситуації в Криму створює ілюзію її нормалізації, і як зупинити "повзуче визнання" нинішнього статус-кво, що порушує міжнародне право, - "питання до всіх нас", констатував Міхаель Зіберт (Michael Siebert), уповноважений МЗС Німеччини з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії.

За його словами, важливо домогтися допуску на півострів представників міжнародних правозахисних організацій і збереження єдиної позиції країн ЄС з питання підтримки санкцій щодо Росії.

Чи не парадоксально, але відразу двоє німецьких журналістів, які були присутні на дискусії, закликали українську владу полегшити співробітникам ЗМІ в'їзд до Криму з боку України - що допомогло би привернути увагу європейської громадськості до ситуації на півострові. Один з них назвав ситуацію з правами людини в Криму "жахливою".

Курорт перетворюється на військову базу

Олександра Романцова з київського Центру громадянських свобод виступила з доповіддю про ситуацію на півострові. За її словами, улюблене місце відпочинку все більше перетворюється на військову базу - кількість дислокованих в Криму військовослужбовців і озброєнь зросла за п'ять років мало не втричі. Водночас, зазначила Романцова, відбувається неоголошена кампанія зі зміни демографічного складу населення і тотального залякування кримських татар, в тому числі й арештів за звинуваченням в екстремізмі.

Дилему європейської політики щодо Криму посол Швеції в Україні Тобіас Тюберг описав так: з одного боку, поганий статус-кво, з іншого - катастрофічне визнання анексії. На його думку, будь-яке зниження санкційного тиску на Росію щодо Криму "буде мати катастрофічні наслідки", до того ж, дії Росії в Азовському морі все більше дестабілізують економічну ситуацію на сході України.

Російський танкер блокує проїзд через Керченську протоку, листопад 2018 року

Російський танкер блокує проїзд через Керченську протоку, листопад 2018 року

Звикання до статус-кво в Криму - найгірший варіант

За словами депутата Бундестагу від партії "Союз 90/Зелені" Оміда Нуріпура (Omid Nouripour), найгірше, що може статися, - це звикання до сьогоднішньої ситуації. Чималу роль в якому, за висловом депутата, відіграє використання політиками і журналістами невинного слова "конфлікт" під час опису ситуації, що має всі ознаки війни.

У тому, що "повзуча нормалізація статус-кво є неприпустимою", з ним погоджується інший депутат Бундестагу, соціал-демократ Нільс Шмід (Nils Schmid). Питання в тому, пояснив він, які механізми впливу на Росію можливі окрім санкцій, бо результат санкцій незадовільний, оскільки вони не досягли своєї мети - змінити політику Росії.

Найскладніше, вважає Шмід, не забути про Крим після того, як в рамках мінських домовленостей буде знайдено мирне вирішення ситуації в Донбасі. Експерт з Фонду "Наука і політика" Сюзан Стюарт і депутат від Зелених Нуріпур зійшлися на думці, що повернення Росії в ПАРЄ було помилкою. Стюарт вважає, що в обмін європейська сторона могла б домовитися з Росією про доступ до Криму комісара Ради Європи з прав людини.

Міхаель Зіберт з МЗС Німеччини, навпаки, назвав правильним кроком повернення Москви в ПАРЄ і вказав на те, що важливі будь-які, навіть найдрібніші сигнали про те, що Німеччина не визнає анексію Криму. Як приклад він навів заплановану зустріч ректорів вишів Німеччини і Росії, яка була скасована після того, як до складу учасників з російської сторони було включено представника підконтрольного окупаційній владі сімферопольського вишу.

DW.COM

Реклама