″Заборона″ проти StopFake. Що змусило переховуватися журналістку Сергацкову | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.07.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Заборона" проти StopFake. Що змусило переховуватися журналістку Сергацкову

Після погроз Катерині Сергацковій на конфлікт між сайтом "Заборона" та фактчекерами зі StopFake звернули увагу і на Заході. DW розбиралось, що відомо про цей скандал.

Катерина Сергацкова, українська журналістка й співзасновниця інтернет-платформи Заборона

Катерина Сергацкова

Те, що керівниця "Заборони" журналістка Катерина Сергацкова вимушена була залишити Київ через погрози вбивства, стало поки що піковим моментом у конфлікті цього українського видання з громадською організацією StopFake, яка спеціалізується на фактчекінгу. А почалося все ще 3 липня, коли "Заборона" опублікувала статтю, в якій закинула ключовим особам StopFake дружбу з неонацистами. У відповідь на такі закиди в самому StopFake звинуватили "Заборону" в намірах дискредитувати цей проєкт.

StopFake є громадською організацією, яку створили студенти та викладачі Могилянської школи журналістики ще у 2014 році. Ця організація відома своїми спростуваннями фейків російської пропаганди, зокрема, й щодо засилля неонацистів в Україні. StopFake співпрацює також з Facebook, допомагаючи соціальній мережі виявляти фейки. За час свого існування StopFake здобула довіру провідних міжнародних ЗМІ і низку нагород у сфері медіа, а проєкти команди фінансувалися за допомогою західних донорів. Західними донорами підтримується й "Заборона", яка називає себе незалежним онлайн-виданням про тенденції в суспільстві й культуру. "Заборона" була заснована 2018 року.

У підсумку протистояння між "Забороною" і StopFake опинилося в центрі уваги світових правозахисних організацій. На захист Сергацкової виступили, зокрема, у Human Rights Watch. Правозахисники закликали українську владу "негайно розслідувати погрози й попіклуватись про безпеку Катерини Сергацкої та її родини".

На захист Сергацкової виступили у Human Rights Watch

На захист Сергацкової виступили у Human Rights Watch

Як вийшло, що ці дві організації, які користуються підтримкою західних донорів, опинилися у такому протистоянні? І як справа дійшла до погроз?

З чого все почалося?

У "Забороні" стверджують, що на початку червня Facebook заблокував їхню статтю про Дениса Нікітіна, росіянина, який нині живе в Україні, і, як стверджує видання, є "одним з головних неонацистів Європи". При цьому читачі "порекомендували" виданню шукати причину в партнерстві Facebook із StopFake. На основі цих пошуків і з'явилась опублікована 3 липня стаття, в заголовку якої стверджувалося: "Facebook заблокував "Заборону" за критику неонацистів. З'ясувалося, що українські фактчекери тісно з ними дружать".

Щоправда, в самому тексті статті видання пише, що соцмережа повернула пост на місце вже наступного дня, заявивши, що блокування відбулося помилково. А "тісну дружбу" фактчекерів з неонацистами прослідковують у випадку кінопродюсера Марка Супруна, чоловіка колишньої в.о. міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун. Він є ведучим англомовних відеороликів StopFake.

Марко Супруну закидають дружбу також з представниками Правого сектору

Марко Супруну закидають дружбу також з представниками "Правого сектору"

У статті розповідається, що Супрун взяв участь в одному з націоналістичних заходів і виступив на одній сцені з лідерами популярних серед правих радикалів груп "Сокира Перуна" і "Кому вниз". При цьому у "Забороні" зазначають, що Андрій Середа, фронтмен останнього з гуртів, розповідав про тісну дружбу між усіма трьома, а також стверджують, що в одній з пісень "Сокири Перуна" заперечується Голокост. Крім того, наводиться фото Супруна в компанії з іншими представниками праворадикальних кіл.

Також у виданні стверджують, що співзасновник StopFake Євген Федченко публічно підтримав "деяких правих". "Заборона" цитує й слова журналіста BuzzFeed Крістофера Міллера про те, що, на його думку, контакти цих двох представників StopFake з ультраправими впливають на їхнє ставлення до "груп ненависті" та висвітлення діяльності радикалів.

Читайте також: Безкарність - головна причина нападів на українських журналістів

Гостра реакція StopFake

У фактчекінговій організації назвали тези статті неправдивими і такими, що шкодять їхній репутації. У своїй відповіді наглядова рада проєкту зазначила, що StopFake не має повноважень блокувати чи видаляти пости у Facebook, про що у "Забороні" не могли не знати. У проєкті також відкинули твердження про власну політизованість, а Крістофера Міллера, цитованого в статті, звинуватили у суб'єктивному та ворожому ставленні до StopFake та розповсюдженні непідтвердженої інформації.

У StopFake впевнені, що інформаційна атака на них ведеться з метою завадити співпраці фактчекерів з Facebook.

У StopFake впевнені, що інформаційна атака на них ведеться з метою завадити співпраці фактчекерів з Facebook

Так само гостро у наглядовій раді StopFake відреагували і на звинувачення у зв'язках організації з неонацистами. Там зазначили, що для аргументації власної точки зору "Заборона" вирвала цитату Федченка з контексту, а закиди на адресу Супруна робляться здебільшого на основі лише його фотографій з особами, яких у виданні вважають радикалами.

Дискусія в соцмережах

Обидва тексти та роз'яснення "Заборони" у відповідь на реакцію наглядової ради StopFake спричинили гостру дискусію у соціальних мережах та на шпальтах видань, що висвітлюють діяльність українських ЗМІ. В той час як "Забороні" закидали підігрування російським пропагандистським наративам та пересмикування в аргументації статті, StopFake звинувачували у відсутності чіткого позиціювання у своєму ставленні до ультраправих та спробі перевести обговорення у площину звинувачень на адресу "Заборони" у роботі на РФ.

Водночас, як зазначає виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, попри градус емоцій та подекуди брак конструктиву, ця дискусія не переходила в площину прямих погроз. У розмові з DW це підтверджує і співавтор статті на "Забороні", яка й викликала суперечки, Самуїл Проскуряков. Він вважає відповідь StopFake "неадекватною", але зазначає, що з боку членів організації жодних погроз у редакції не отримували.

Самуїл Проскуряков із Заборони вважає, що у Stop Fake хочуть зняти з себе відповідальність за ситуацію, яка склалась

Самуїл Проскуряков із "Заборони" вважає, що у Stop Fake хочуть зняти з себе відповідальність за ситуацію, яка склалась

Поворотним моментом став пост у Facebook українського журналіста Романа Скрипіна, популярного у цій соціальній мережі колишнього колеги Сергацкової по телеканалу "Громадському". Він звинуватив журналістку в безпідставній атаці на Федченка й Супруна, назвав її "агентом Кремля", опублікував її фотографії разом з сином та в принизливій формі висловився про досвід спільної роботи та професійні й особисті якості Сергацкової.

Погрози на адресу Сергацкової

У коментарях до посту Скрипіна почали з'являтися погрози та образи на адресу керівниці "Заборони", навіть була опублікована її приватна адреса. Врешті-решт 13 липня Сергацкова була вимушена залишити Київ, як вона сама пояснила, через відчуття небезпеки для власного життя.

DW спробувала зв'язатися із Сергацковою безпосередньо, аби дізнатися, хто саме та яким чином їй погрожує. Однак зараз, за словами колег журналістки, вона поки що не готова спілкуватися на цю тему. Водночас у її повідомленні, яке має в своєму розпорядженні Проскуряков, зазначається, що здебільшого йдеться саме про публічні погрози у постах і коментарях. "Власне, проблема в тому, що постять мою адресу, фото мого дому, фото мого сина", - цитує Сергацкову Проскуряков. За словами журналістки, серед цих людей навіть є її колишні колеги по "Громадському", один з яких, мовляв, вважає, що її "треба повісити".

Навала погроз і образ на адресу Сергацкової почалася саме після того, як Роман Скрипін опублікував свій пост у Facebook

Навала погроз і образ на адресу Сергацкової почалася саме після того, як Роман Скрипін опублікував свій пост у Facebook

У StopFake від усіх цих погроз відмежувалися і приєдналися до спільної заяви низки медійних організацій з вимогою до правоохоронних органів захистити Сергацкову та її родину від тиску та погроз. Таку заяву підтримали, зокрема, Інститут масової інформації, "Детектор медіа", Центр прав людини Zmina, Платформа прав людини та Донецький інститут інформації. "Надзвичайно обурливим є той факт, що тиск на журналістку розпочався після допису в соціальній мережі від її колишнього колеги, у якому було опубліковано фото її п'ятирічної дитини, можливого помешкання. Цей допис фактично інспірував подальші погрози і булінг", - йдеться у заяві.

Саме слова Скрипіна розвернули дискусію на 180 градусів та перевели її у обговорення булінгу та погроз, каже Романюк. Але ніхто з учасників конфлікту - ані у StopFake, ані у "Забороні" - не може сказати однозначно, чим саме керувався журналіст, коли вирішив напасти у своєму дописі на Сергацкову. При цьому в у StopFake стверджують, що Скрипін не мав жодного стосунку до роботи фактчекінгової організації.

Потрібна "фахова розмова", а не емоції

У будь-якому разі Романюк впевнена, що дискусію щодо ситуації, яка склалася, треба розвести у дві окремі області. Першою чергою, це має бути фахова розмова щодо тексту "Заборони" та відповіді StopFake, яка поставить крапки над "і" щодо обґрунтованості взаємних звинувачень, каже експертка. І по-друге, необхідне чітке засудження будь-яких погроз і булінгу, які розпочалися після посту Скрипіна, і які не мають нічого спільного із суперечкою зі StopFake, додає Романюк.

Оксана Романюк зазначає, що взаємні претензії Заборони та StopFake потребують окремої фахової дискусії

Оксана Романюк зазначає, що взаємні претензії "Заборони" та StopFake потребують окремої фахової дискусії

Німецький медіа-експерт Крістіан-Жолт Варґа з міжнародної журналістської мережі n-ost звернув увагу на ще один нюанс, який оголила ця історія. "Якщо йдеться про якісну журналістику, то не можна закривати очі на проблеми у власній країні виключно через те, що це може зіграти на руку російській пропаганді", - сказав Варґа у розмові з DW.

Але чи сторони конфлікту готові до такої "фахової розмови"? Як заявив співзасновник StopFake Євген Федченко, його організація  не вважає за потрібне вести подальшу дискусію в емоційному ключі та звернеться із позовами про захист власної репутації до судів. Представник "Заборони" Самуїл Проскуряков, у свою чергу, каже: "Ми не стверджували, що у StopFake працюють неонацисти. Цей текст був про неприпустимість зв'язків із неонацистами для тих, хто претендує на об'єктивність та розкриття фейків, зокрема, й щодо ультраправих в Україні". На думку Проскуряков, все могло бути інакше, "якби у StopFake не пішли на конфронтацію та відповіли на наші запитання спокійно".

Ну, а Роман Скрипін продовжив публікувати дописи з образами на адресу колишньої колеги навіть після того, коли Facebook видалив його пост.

Реклама