Глава МЗС Грищенко в Бонні: «дискусія, що дозволяє сподіватися» | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Глава МЗС Грищенко в Бонні: «дискусія, що дозволяє сподіватися»

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко в інтерв’ю «Німецькій хвилі» про російський флот і газ, НАТО, ЄС, візит президента Януковича до Берліна і його російського колеги до Києва.

default

Костянтин Грищенко.

Deutsche Welle: Пане міністре, не всі українці погоджуються з угодою про подовження базування російського флоту в Криму. Під час ратифікації у вівторок у парламенті кидали яйця та димові шашки. Була також демонстрація біля парламенту. Чи Ви очікували на таку сильну реакцію?

Я думаю, що вони (опозиція – ред.) перейшли межу, хоча це дуже живий прояв конкурентної демократії в Україні… Але демократія – це, як правило, правління легітимно обраної більшості. Я думаю, що ситуація заспокоїться у наступні дні.

Яких змін зазнає українська зовнішня політика за нового президента і нового уряду?

Найбільша зміна – ми не будемо настільки ідеологічно мотивованими. У нас прагматичний підхід до того, чого Україна може і повинна досягти на користь економіки та українського народу, але прислухатимемося до наших головних партнерів. Незмінною залишиться наша орієнтація на Європейський союз… Ми реалісти, це непростий процес. Ключові завдання з цієї точки зору – угода про асоціацію України з ЄС, зона вільної торгівлі та переговори про лібералізацію візової політики.

Україна більше не зацікавлена в членстві в НАТО. Яким Ви уявляєте собі нейтралітет?

Ми не говоримо про нейтралітет. Ми – європейська позаблокова держава. Ми не нейтральні. Ми просто кажемо, що ми не є членами жодного політично-військового альянсу… Важливо, що рівень підтримки НАТО в суспільстві не перевищував 30 відсотків… Ми вважаємо, що найкращий захист для України – це взаємовигідні відносини з Європою, США, Росією.

Минулорічна газова криза у відносинах України та Росії сильно вплинула на Європу. Поки що вона не повторилася, але у європейців лишаються побоювання. Як Україна збирається позбутися негативного іміджу?

Більше таких проблем не буде, тому що ми владнали газове питання з Росією. Можливо, європейці зрозуміють це не відразу, але перша зима без проблем змусить їх забути про це.

Уже майже десять років говорять про газотранспортний консорціум України, Росії та Німеччини. Чи будуть нові пропозиції? Як і коли Україна збирається модернізувати свою ГТС?

За понад 18 років української незалежності ніколи не було серйозних переривів поставок газу в Європу з технічних причин… Зараз з об’єктивних причин постає питання про модернізацію. Ми думаємо, як це зробити так, щоб це відповідало українському законодавству, яке забороняє продаж чи концесію ГТС. Ми обговорюємо це з Єврокомісією і росіянами, які надають газ. Без газу не потрібна труба.

Treffen Weimarer Dreieck 2010 Sikorski, Westerwelle, Kouchner Flash-Galerie

"Веймарський трикутник" у Бонні (зліва направо): Бернар Кушнер, Гідо Вестервеллє, Радослав Сікорський.

У вівторок Ви брали участь у зустрічі так званого «веймарського трикутника» (Німеччина, Франція, Польща) в Бонні на рівні міністрів закордонних справ. Чи говорили Ви про угоду щодо асоційованого членства України в Європейському союзі і чи вдалося Вам переконати Францію, щоб у цій угоді був записаний пасаж про перспективу членства?

Ми ідемо цим шляхом уже довгий час. Ми розуміємо, що в кінцевому рахунку самому Європейському союзу треба усвідомити, що членство України в ЄС приносить із собою не проблеми, хоча проблеми можуть і бути, але відкривають нові можливості для самого ЄС як об’єднання, яке є лише одним із центрів світової політики та економіки. До речі, центром, вага якого знижується з кожним роком… У кінцевому рахунку Євросоюз буде змушений змінювати й такі «священні корови» як свою сільськогосподарську політику, оскільки доведеться нагодувати і Китай, і Індію, які стають багатшими, і скоро не зможуть прогодувати самі себе…

…тобто Ви бачите в цьому шанс для України…

…Я думаю, що ця дискусія має завершитись проривом, оскільки ментальний склад одного покоління не дозволяє пропустити через себе нові ідеї, аж доки вони раптово не стають загально прийнятними… Сказати, що я переконав прямо сьогодні, я не можу. Але ми вели дискусію, яка дозволяє сподіватися на перехід до іншого підходу.

Навіть Ваші опоненти вітають Вас із двома зовнішньополітичними проривами – здача урану у відносинах із США і Харківські угоди з Росією. Чи буде такий же прорив на європейському напрямку?

… З Європейським союзом прорив залежатиме не тільки й не стільки від нас, хоча й від нас дуже залежатиме. Ми збираємось прийняти програму комплексних реформ, які по суті і є програмою нашого наближення до норм і стандартів ЄС. Оскільки застосування європейських стандартів і норм до економічного життя, ліцензування, судової реформи є сутністю реформаторського пориву України. Для того, щоб це оцінити, важливо щоб і політики в європейських столицях усвідомлювали, що Україна несе з собою набагато більше позитиву, ніж ті уявні проблеми, які висуваються в якості мотивів для гальмування процесу наближення України до ЄС.

Коли президент Янукович приїде до Берліна?

Ми обговорювали можливість здійснення цього візиту наприкінці серпня – на початку вересня цього року.

Які теми, на ваш погляд, найважливіші в українсько-німецьких відносинах?

Немає неважливих. Це звичайно, і політичний діалог, наші європейські прагнення. Позиція Німеччини відіграє в цьому дуже важливе значення. Що було найбільше важливим у дискусії з міністрами (закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі – ред.) – це усвідомлення з їхнього боку, що після п’яти років, коли не було можливості домовлятися з Україною, тому що президент не розмовляв або ніколи не погоджувався з прем’єр-міністром, сьогодні ситуація є стабільною. Ми маємо команду, яка здатна приймати рішення і проводити їх через парламент.

Прем’єр-міністр Росії Володимир Путін нещодавно сказав, що головне у Харківських угодах не флот і не газ, а «почуття ліктя», розуміння спільних інтересів. Як це сприймають у Києві?

Я думаю, що голова російського уряду, мабуть, просто відобразив те, що відчуває більшість точно росіян, і переважна більшість українців – ми занадто далеко зайшли у конфронтації наших країн. Вона неприродна, руйнівна й контрпродуктивна як для Росії, так і для України… Ми повинні концентруватися на тому, що дозволяє нам разом досягати серйозних цілей в інтересах народів і економік двох країн. Це, як мені здається, головний посил. Почуття ліктя – воно в практиці… За часів уряду Януковича у нас був рідкісний випадок неврожаю. Саме Росія тоді оперативно надала певну кількість збіжжя, причому на дуже пільгових умовах. Це приклад, як оперативно ми можемо співпрацювати.

Чи будуть у наступні два-три тижні ще якісь доленосні рішення у відносинах між Україною і Росією?

Чекайте 17 травня (візиту президента Медведєва до Києва – ред.). Насправді ми готуємо більше десятка угод, вони різного масштабу, але більшість із них дозволяє зрушити ті проекти, які доволі довго вже розроблялися, але гальмувалися з суто політичних причин.

Інтерв’ю: Ніл Кінг / Роман Гончаренко

Редактор: Наталя Неділько

DW.COM

Реклама