Вучич у Брюсселі: чи просунулася Сербія на шляху до ЄС

Президент Сербії Александар Вучич у середу, 10 грудня, прибуде до Брюсселя для зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) та головою Євроради Антоніу Коштою.

Запрошення відвідати Брюссель для обговорення розширення ЄС із країнами-кандидатами в регіоні Вучич отримав ще у жовтні, під час візиту фон дер Ляєн на Західні Балкани. "Ми розраховуємо, що Сербія продемонструє відданість як на словах, так і на ділі", - заявила президентка ЄК, яка очікувала Вучича у середині листопада. Утім, за словами кількох джерел DW, поїздка сербського президента до Брюсселя була відкладена через відсутність у Сербії прогресу у цьому питанні.

Чого Євросоюз очікує від Сербії?

Єврокомісія і Єврорада чітко дали зрозуміти, що прогрес Сербії на шляху до ЄС оцінюватиметься за трьома ключовими пунктами, викладеними в документі, поданому Белградом Євросоюзу у 2024 році: покращення свободи ЗМІ, забезпечення вільних і справедливих виборів і узгодження зовнішньої політики країни з політикою ЄС, повідомив DW головний редактор незалежного белградського новинного порталу European Western Balkans Неманья Тодорович Стіплія.

На запит DW представник Єврокомісії заявив, що додатково до цих напрямків Сербія має "докласти більше зусиль і піти на компроміси для нормалізації відносин з Косовим, а також у боротьбі з дезінформацією та іноземним маніпулюванням інформацією". "Сербія повинна активізувати свої зусилля щодо досягнення більш стабільної та тісної взаємодії та запевнити нас у правильності свого стратегічного курсу, у тому числі шляхом узгодження обмежувальних заходів ЄС, вжитих через агресивну війну Росії проти України", - заявив представник ЄК.

Читайте також: Як Орбан пропонує Сербії російську нафту

Погіршення ситуації зі свободою ЗМІ

Чи досягла Сербія якогось прогресу у цих ключових сферах? Хоча сербські закони про ЗМІ були змінені, поправки не зупинили скорочення свободи ЗМІ. В останньому звіті Єврокомісії наголошується на "відкаті" щодо свободи висловлення думок у Сербії і стверджується, що "умови для журналістів, співробітників ЗМІ та самих медіа серйозно погіршилися".

Комітет з регулювання електронних ЗМІ (REM) є ключовим інститутом, відповідальним за нагляд та забезпечення незалежності електронних ЗМІ у Сербії. Одним із його основних завдань є вибори нових членів ради REM - процес, покликаний гарантувати автономію органу. Однак правлячу Сербську прогресивну партію звинувачують у маніпулюванні виборчим процесом з метою збереження контролю над REM, що підриває незалежність електронних ЗМІ в країні.

З вільними та чесними виборами теж проблеми

У питанні забезпечення вільних і чесних виборів єдина офіційна зміна, внесена урядом, стосується поправок до закону про єдиний реєстр виборців. Ця поправка передбачала поглиблений аудит реєстру, який досі не проводився, повідомив DW Раса Недєлков із "Центру досліджень, прозорості та підзвітності" (CRTA). За його словами, за останні десять років Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ надало Сербії 56 пріоритетних рекомендацій щодо покращення умов виборів. За оцінкою самого БДІПЛ, було виконано лише чотири з них.

Тим часом ситуація на місцях погіршується. Нещодавні місцеві вибори у Неготині, Міоніці та Січані були затьмарені нападами на журналістів, спостерігачів та представників опозиції, а також повідомленнями про низку порушень, як-от фальсифікації та підкуп виборців.

"Сербія стрімко скочується до виборчої автократії, де вибори перетворилися на фарс і були замінені насильницьким, організованим приводом виборців на дільниці для реєстрації з позбавленням їх волевиявлення через різні загрози", - каже Недєлков, посилаючись на повідомлення про те, що людей залякують, щоб вони голосували.

Процес вступу Сербії до ЄС зупинився?

Країни, що прагнуть вступити до ЄС, у рамках підготовки до членства зобов'язані провести реформи у різних галузях. Переговори між Євросоюзом та країнами-кандидатами поділені на так звані глави та кластери. Сербія не відкривала жодного розділу чи кластера вже понад три роки.

Крім того, ЄС уже відклав виплату Сербії 111 мільйонів євро через невиконані реформи. У жовтні Європарламент ухвалив жорстку резолюцію, яка засуджує політичну поляризацію та державні репресії у Сербії. В опублікованій згодом Доповіді про просування країни до членства в ЄС наголошувалося на відступі не тільки від свободи ЗМІ, а й від демократії та основних прав.

Белград сподівається на зміну ставлення Брюсселя до Сербії, оскільки це допоможе керівництву країни як у політичному, так і фінансовому плані.

Уряд Сербії може подати відкриття переговорного кластера з Єврокомісією як доказ своєї легітимності, послабленої більш ніж роком антиурядових та антикорупційних протестів. Більше того, кошти першого траншу європейським "Планом розвитку" Сербії допомогли б уряду заповнити дефіцит бюджету.

Вимоги країн-членів Євросоюзу до Сербії

Проте зміна нинішньої ситуації більше не залежить виключно від Єврокомісії, країни ЄС також мають право голосу, зазначила в інтерв'ю DW Бояна Селакович із громадянської коаліції "Національні збори щодо ЄС".

За її словами, країни Балтії наполягають, щоб Сербія повністю відмовилася від союзу з Росією. "Також Швеція, Нідерланди і Данія дуже суворо ставляться до демократії і верховенства права, тоді як Німеччина, як і раніше, наполягає на врегулюванні справи в Баньську", - пояснює вона, маючи на увазі збройне зіткнення між етнічними сербськими бойовиками і косовською поліцією на півночі Косова у вересні 2023 року, внаслідок чого загинули кілька людей.

Це пояснює, чому Сербія доклала інтенсивних дипломатичних зусиль щодо зміни громадської думки в Європі: речник парламенту Сербії Ана Брнабич відвідала Швецію, а міністр європейської інтеграції Німанія Старович - Нідерланди.

Чи є Сербія пріоритетом для ЄС?

Євросоюз стикається з низкою криз, які відсувають Сербію на другий план. Урсула фон дер Ляєн нині займається "набагато серйознішими проблемами" - від мирного плану США для України до відносин з Ізраїлем і Сектором Гази, пояснює експерт із міжнародних відносин Душан Реліч. "Події у Південно-Східній Європі не мають великого значення для ЄС, оскільки немає серйозного ризику погіршення. Євросоюз може відреагувати жорсткіше, якщо знову стане зрозуміло, що Александар Вучич та його режим фундаментально руйнують зачатки демократії в Сербії", - заявив він в інтерв'ю DW.

З іншого боку, Бояна Селакович вважає, що ЄС, як і раніше, зацікавлений у тому, щоб Сербія залишалася у сфері його впливу. Інакше Сербія опиниться в ситуації, схожій на сценарій Туреччини, і становитиме для Євросоюзу набагато більшу небезпеку, ніж якби вона залишалася у списку активних кандидатів, де відзначається певний мінімальний прогрес та забезпечуються стратегічні інтереси ЄС, підсумувала вона.

Читайте також: Протести в Сербії: православна церква на службі уряду Вучича