Видворення російських дипломатів Заходом: удар по кремлівських шпигунах | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Видворення російських дипломатів Заходом: удар по кремлівських шпигунах

Майже 20 країн ЄС вирішили вислати російських дипломатів через справу Скрипаля. Солідарність із Великобританією продемонструвала і Україна. Попри це в Брюсселі й надалі говорять про необхідність діалогу з Москвою.

На саміті у Брюсселі Євросоюз продемонстрував солідарність з Великобританією

На саміті у Брюсселі Євросоюз продемонстрував солідарність з Великобританією

У рамках "вражаюче безпрецедентної" акції понад 20 держав вирішили вислати низку російських дипломатів у відповідь на отруєння нервово-паралітичним газом колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії у британському Солсбері. Так ці рішення охарактеризував у розмові з DW експерт Німецького фонду Маршалла Бруно Лете: "Акція Західних союзників проти Росії - жорстка (..) Вона демонструє, що Захід - єдиний у засудженні поведінки РФ. Це мало стати доволі неприємним сюрпризом для президента (Росії. - Ред.) Путіна".

Стрімкий розвиток подій

Ще тиждень тому такий розвиток важко собі було уявити. 19 березня глави МЗС держав ЄС хоча "рішуче засудили напад" на Скрипалів, однак при цьому на Москву прямо не вказали. Але кілька днів потому глави держав і урядів ЄС уже одноголосно погодилися з оцінкою Лондона про "високу ймовірність, що РФ відповідальна" і відсутність "ймовірного альтернативного пояснення" ситуації. "Ми цілковито солідарні зі Сполученим Королівством перед лицем дуже серйозного виклику нашій спільній безпеці", - йдеться у висновках саміту в Брюсселі.

При цьому до цих висновків не потрапило неочікуване рішення відкликати для консультацій посла у РФ Маркуса Едерера (Markus Ederer), про яке стало відомо згодом. ЄС уперше пішов на такий крок. Консультації пройшли у неділю. У Єврокомісії відзначили лише, що відбувся обмін оцінками розвитку ситуації та що консультації триватимуть стільки, скільки необхідно. А на запитання DW, чи не є цей жест чисто символічним, речниця Єврокомісії назвала такий крок Брюсселя навпаки - "доволі винятковим".

Дональд Туск (ц) не виключає подальших заходів щодо Росії наближчими тижнями

Дональд Туск (ц) не виключає подальших заходів щодо Росії наближчими тижнями

Сигнал солідарності

Але це ще не все. Уже 26 березня президент Європейської Ради Дональд Туск оголосив про те, що 14 країн ЄС висилають низку російських дипломатів. Найбільше - по чотири співробітники - видворять Німеччина, Франція та Польща. Міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) назвав такий крок "сигналом солідарності з Великобританією". Другою ж причиною заходу в Берліні називають хакерську атаку на мережі уряду ФРН, про яку стало відомо наприкінці лютого.

До акції приєдналися й інші країні, не лише з ЄС. Серед них Норвегія, Австралія, Молдова, а також НАТО. Ісландія як поки що єдина пішла ще далі, оголосивши, що представники держави не поїдуть на ЧС з футболу в Росії. Більше за все дипломатів - одразу 60 - вишлють США. Україна ж вишле 13 - суттєво більше, ніж майже всі інші держави.

Крок Києва не лишиться непоміченим

Перша віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко написала у Facebook, що дипломатичні відносини між Києвом і Москвою "зведені до мінімуму, послів давно немає (...), в посольствах залишилися, в основному, консули". За її словами, якщо Москва вдасться до дзеркальних заходів, це ускладнить роботу тих українських дипломатів, які залишаться в Росії, зокрема і в питання надання підтримки українським "політв'язням" у Росії. І все-таки вона вважає рішення правильним і очікує "посилення солідарності з Україною" з боку Заходу.

Україна продемонструвала свою солідарність з ЄС у випадку Скрипаля

Експерти переконані, що солідарність Києва з ЄС не залишиться непоміченою в Брюсселі

Бруно Лете стверджує, що рішення Києва не залишиться непоміченим на Заході. "Те, що Україна зробила - це видатний крок. Вона справді долучилася до західних зусиль, і це зауважили тут, у Брюсселі". Він вважає, що наступними місяцями буде не одна нагода для України нагадати про це - наприклад, на саміті НАТО у липні. Водночас експерт не виключає, що Кремль може піти і на асиметричну відповідь - дипломатичні, економічні чи інші інструменти, застосовані проти Києва.

Питання ефективності

У той же час, за словами брюссельського експерта, залишається відкритим питання, наскільки нинішній крок країн Заходу щодо Москви буде дієвим у тому, щоб "мотивувати Путіна відмовитися від його політики дестабілізації у Європі та Північній Америці". На його думку, видворення дипломатів може навпаки підтримати наратив Путіна про Росію як "фортецю в облозі", який він використовує в середині країни вже роками.

Тому Лете вважає, що більш ефективними були би санкції проти оточення Путіна. Як приклад він пропонує перекрити цим людям доступ до їхніх активів, зокрема у Лондоні або Нью-Йорку. На такі заходи Кремлю було би складніше відповісти згідно з принципом дзеркальності.

Один із дипломатів у Брюсселі, з яким поспілкувалася DW, погоджується, що видворення - це радше жест солідарності, але додає: "Іноді політика жестів - дуже важлива. Єдина та рішуча відповідь міжнародної спільноти рівнозначна засудженню порушень Росією принципів міжнародного права". Дуже важливим співрозмовник DW вважає і мобілізацію у цьому плані країн ЄС і НАТО. "Як ЄС, ми повинні вести діалог, але також і бути жорсткими у низці речей", - додає дипломат.

Шпигунські ігри

В офіційному повідомленні Держдепартаменту США відзначається, що з 60 дипломатів, яких висилає країни, 12 - це "співробітники розвідки з місії Росії при ООН". За повідомленнями ЗМІ, інші 48 - також причетні до розвідувальної діяльності, а консульство РФ у Сієтлі, яке тепер закриють, мовляв, розташоване надто близько до військово-морської бази США Кітсап. При цьому, за даними інформагенції AP, у Вашингтоні вважають, що російських шпигунів, замаскованих під дипломатів, на території країни понад 100 осіб. А у Німеччині, яка висилає чотирьох осіб, зі 120 дипломатів РФ третина працює на спецслужби, пише німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).

Бруно Лете теж звертає увагу на те, що російські дипломати, яких зачепили рішення західних країн - це співробітники розвідки: "Це не персонал, залучений до діалогу між західними урядами та Кремлем". Тому він вважає, що загрози діалогу з Москвою не буде: "Ми повинні розуміти, яким сьогодні є діалог між Заходом і Росією - його дуже мало. Тому я не можу уявити, що це якось серйозно поставить його під загрозу".

Натомість видворення дипломатів, на його думку, ускладнить роботу розвідці РФ. "Росія відчує це, у неї буде менше можливостей збирати розвіддані та проводити аналіз", - переконаний Лете.

Дональд Туск попередив, що найближчими днями та тижнями не виключені й інші, додаткові, заходи Євросоюзу, спрямовані проти Москви. Прийняттю жорстких рішень ЄС щодо Росії, очевидно, посприяло й те, що під час саміту в Брюсселі його лідери одночасно шукали відповідь на одразу кілька викликів - Росії через випадок Скрипаля, Туреччині через її дії щодо Кіпру та Греції, а також США через оголошені ввізні мита на європейські товари. "Без перебільшення скажу, що це був момент, коли лідери ЄС зрозуміли, що всі разом вони є наддержавою", - сказав за підсумками саміту один з високопосадових чиновників ЄС на умовах анонімності.

Дивитись відео 01:52
Now live
01:52 хв

Співрозробник "Новачка": хімічний склад розкриває російське походження (21.03.2018)

Аудіо й відео до теми