США відкривають таємниці, хоча боротьбу з терором не завершено

Італійська газета La Repubblica пише про промову американського президента:

Після п’яти років „війни з терором” тепер з’явилася ще одна символічна дата. Це знову вересень, коли Білий дім повідомив світу, що підпорядковується принципам міжнародного права й визнає, що неодноразово їх сам порушував. (...) Досить кмітливий маневр використав Буш, аби зізнатися у своїх помилках. Передусім на політичному рівні, але й у тому, що стосується військової стратегії і таємних служб. Так, в’язниця на американській військовій базі в Ґуантанамо, на розширення якої минулого року було виділено 30 мільйонів доларів державних коштів, не принесла поки що жодних результатів для спецслужб, - наголошує римське видання La Repubblica.

Німецька газета taz вважає:

Ґуантанамо треба закрити. Тих в’язнів, проти яких немає ніяких конкретних матеріалів, слід випустити й навіть заплатити їм відшкодування. Ті ж, хто дійсно є зловмисниками, мають нарешті постати перед порядним судом. Це було б сильно, це було б суверенно, це був би справжній удар по тероризму, - підкреслює берлінське видання taz.

Ще одна німецька газета, Thüringische Landeszeitung, зазначає:

Очевидно, що американський уряд вирішив у переддень п’ятої річниці терактів 11 вересня покаятися й визнати помилки минулого. Це вже давно треба було зробити. Бо демократія не повинна просто так жертвувати своїми основоположними цінностями. Інакше вона сама заводить себе надовго в диспозицію, - читаємо у виданні Thüringische Landeszeitung.

У своїй промові президент Буш порівняв лідера терористичної мережі Аль-Каїда з Леніном та Гітлером. Австрійська газета Standard звертається до цього факту й називає причину таких порівнянь:

Звісно, що йдеться про вибори в листопаді у США, до яких Республіканська партія Буша підходить аж ніяк не з козирями. Своїми помпезними історичними порівняннями, вибравши чи не найгірше з поганого, Буш хоче повернути увагу громадськості на останню галузь, в якій американці ще якось довіряють його урядовій компетентності. Йдеться про боротьбу з тероризмом. У цьому контексті все підпорядковується банальній логіці за принципом: „Чим більше ворогів, тим більше поваги”. Щоправда, в даному конкретному випадку важко сказати, чи цей принцип принесе багато голосів виборців, - сумнівається віденська газета Standard.

Польська газета Rzeczpospolita здивована зізнаннями Буша:

Свої найбільші таємниці держава відкриває лише тоді, коли вони вже давно застаріли. У випадку з таємними в’язницями ЦРУ це відбулося вже через короткий час, на етапі, коли все ще достатньо причин для утримання справи в таємниці. Адже боротьбу з тероризмом ще ніхто не виграв. У той же час президент Буш особисто відкриває таємницю і заводить у такий спосіб в глухий кут уряди держав, на території яких розташовані таємні в’язниці ЦРУ. Важко уявити собі, що в майбутньому цивілізовані країни зголосяться співпрацювати з американськими спецслужбами для виконання таємних операцій, - переконана Rzeczpospolita, що виходить у Варшаві.

До іншої теми. Французька газета L’Alsace пише про ситуацію в Лівані:

Зняття ізраїльської блокади з Лівану не зробить внесок у поліпшення клімату в регіоні, хоча у такий спосіб інші сторони конфлікту будуть примушені дотримуватися власних обіцянок. Водночас міжнародна спільнота зможе вийти за межі своєї ролі спостерігача, якою змушений був донині задовольнятися міжнародний миротворчий контингент у Лівані. Нарешті в міжнародної спільноти є можливість довести, що вона нарешті може відіграти стабілізуючу роль у регіоні, який уже впродовж десятиліть мучать конфлікти. Якщо ж ця місія зазнає поразки, то це матиме дуже погані наслідки, - наголошує французьке видання L’Alsace.

Німецька газета Wiesbadener Kurier пише про залучення німецьких військово-морських сил до патрулювання ліванського узбережжя в рамках миротворчої місії ООН, що стає дедалі ймовірнішим. Видання наводить у своєму коментарі низку умов, які висунула для цього ліванська сторона:

Ніякого патрулювання біля самісінького узбережжя, на кораблі можна заходити лише за узгодження з ліванськими властями. Це фактично означає, що урядовці у Бейруті, серед яких чимало представників руху „Хезболла”, контролюватимуть поставки зброї, які їм самим, власне, й потрібні. Дивна логіка. Ні Бундестаг, ні уряд Німеччини не повинні погоджуватися на такі дивні маневри. Без чіткого і передусім незалежного мандату для військово-морських сил їхня місія буде не просто зайвою, вона практично перетворить німецьку політику на маріонетку ліванських інтересів, - застерігає Wiesbadener Kurier.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко