Палермська конвенція запрацює в Україні тоді, коли держава серйозно до цього поставиться

Ратифікувавши в лютому Палермську конвенцію ООН, Україна стала офіційно на шлях боротьби з транснаціональною організованою злочинністю. Цього четверга в Києві Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю спільно з недержавними громадськими організаціями вирішуватимуть, як реально можна втілити її в життя. Палермська конвенція дала змогу національним правоохоронним органам країн, що ратифікували її, співпрацювати між собою без попереднього узгодження дій з іншими державними чи міжнародними юридичними інстанціями. Досі закон, що діяв суто в межах національних кордонів, був безпомічним перед міжнародною організованою злочинністю. Про проблеми, що виникали у зв"язку з цим в Україні, розповідає Наталя Зотова: "Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми з"явилася в Україні лише в 1998 році. На той час у тенетах работорговців уже перебувало кілька мільйонів українців, сотні з яких уважалися зниклими безвісти. Утім довгоочікувані поправки до Кримінального кодексу, як з"ясувалося на практиці, суперечили іншим правовим нормам. Тоді через це було порушено всього 2 кримінальні справи. Жодної з них не довели до суду. На врегулювання законодавства державі знадобилося ще декілька років. Тепер кількість порушених кримінальних справ становить загалом десь сім сотень і зросла порівняно з 1998 роком майже у 350 разів. Однак розгляд цих справ наштовхнувся на нові проблеми: слухання зволікалися, підозрюваних часто випускали з-під варти й позивачі переважно одразу відмовлялися від своїх свідчень. З усіх цих справ до суду довели лише 70 і заарештували всього 60 осіб. Експерт-консультант проекту "Громадські ініціативи у запобіганні торгівлі людьми", полковник міліції Микола Максюта вважає, що причини такого недосконалого судочинства полягають у проблемах кооперації дій на території одразу кількох країн: "Злочин, який відбувся на території декількох країн, декількох юрисдикцій, весь механізм співпраці дуже жорстко регламентовано міжнародними угодами, європейськими та іншими конвенціями. А для того, щоб боротьба була, так би мовити, відповідною до законодавства тих чи інших країн, потрібно чітко цього всього дотримуватися. Це важкий процес. За час, відведений на термін розгляду справи, треба іноді зібрати докази з декількох країн". Разом з тим, зауважив Микола Максюта, для злочинців не існує жодних угод чи конвенцій. Для своєї міжнародної співпраці вони знаходять чимало різних шляхів". Після ратифікації Палермської конвенції постала проблема грамотного втілення її у життя. Власне, про це і йтиметься на круглому столі, в організації якого окрім парламентского комітету з боротьби з організованою злочинністю брали участь правозахисні організації "Вінрок Інтернешнл" і Жіночий консорціум України, а також Український освітній центр реформ. У рамках цього круглого столу відбудеться також засідання національного прес-клубу реформ "Палермська конвенція ООН ратифікована Україною: що далі?" Говорить менеджер міжнародного центру захисту прав жінок "Ла Страда - Україна" Катерина Черепаха: "Звичайно, на те, щоб привести наше законодавство до стандартів міжнародного права, необхідно, щоб якийсь час пройшов. Законодавці мають певну точку зору на це питання. Неурядові організації, які працюють в цьому напрямку, теж мають свій досвід, який більш наближений до практики. Вони також можуть внести якісь корисні пропозиції. Коли будуть внесені зміни, будемо дивитися, чи запрацюють вони". Загалом, каже Катерина Черепаха, люди стали більше усвідомлювати небезпеку потрапити в рабство за кордоном. Скажімо, якщо раніше не всі ті, хто хотів поїхати за кордон, узагалі мали уявлення про те, що таке віза, то зараз люди телефонують і цікавляться, як можна себе вбезпечити. Однак, на жаль, поряд із зростанням рівня поінформованості, кажуть у "Ла Страді", змінюються і способи вербування людей. До того ж, за даними організації, економічна скрута в Україні, як і раніше, залишається головною причиною пошуку заробітків за кордоном. Експерти кажуть, що ситуація почне змінюватися на краще не раніше, ніж за п"ять років. Це, за словами керівника секретаріату парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю Юрія Сорочика, залежить від багатьох чинників: "Це залежить від бажання самої влади, органів державної виконавчої влади дотримуватися того законодавства, яке є. Зараз, після ратифікації Палермської конвенції вже є достатньо механізмів для того, щоб впливати на ситуацію. Але є велика неконтрольованість з боку органів державної влади. На жаль, дотепер все було в занедбаному стані. Тому все це запрацює лише тоді, коли держава серйозно до цього поставиться".