Акція з врятування африканських втікачів була лише піарівською кампанією ”Кап Анамур”?

Однак спочатку про ”Кап Анамур” та Еліаса Бірделя. Після того, як судно, що належить цій організації врятувало в Середземному морі 37 африканців і висадило їх у сицілійському порту, італійці звинуватили Бірделя у сприянні нелегальній міграції. Офіційний Берлін вже виступив з протестом проти таких дій Рима. Газета ФОЛЬКСШТІММЕ у зв”язку з цим пише:

”Італійський уряд продемонстрував, як треба дотримуватися права, що регулює прийом утікачів. Спочатку німецькому судну з африканськими втікачами на борту забороняли входити в порти країни, тепер представники організації ”Кап Анамур” разом зі своїм судном повинні розплачуватися за те, що вони провокували італійську владу, тривалий час перебуваючи неподалік від сицилійського берега. Італійцям слід було спрямувати свою лють у зовсім іншому напрямку. Однак сталося так, що саме на прикладі людей, які займаються гуманітарною допомогою, уряд у Римі вирішив продемонструвати, що більше не миритиметься з тим, коли на нього перекладатимуть проблему з втікачами на середземноморському узбережжі”, - коментує газета ФОЛЬКСШТІММЕ.

Газета ГАЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ додає:

”Італії роками закидали, що вона занадто легковажно ставиться до проблеми втікачів, дозволяючи їм сходити на берег і пропускаючи їх далі до Німеччини. Тепер Рим вдається до рішучих дій відносно нелегальної імміграції, як того від нього і вимагали. Однак його дії викликали в Берліні обурення та критку. Але ж Комітет ООН з питань біженців теж засудив зарозумілі дії організації ”Кап Анамур”. Уряду в Берліні слід бути дещо обережнішим, висуваючи претензії італійській юстиції. Зовсім не бажано, щоб Німеччина знову посварилася з Італією, - радить газета ГАЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ.

Газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД запитує:

”Чи не була вся ця афера тільки політично мотивованою, надзвичайно успішною піарівською акцією гуманітарної організації, якій більше йшлося про рекламу, ніж про зменшення страждань утікачів? Може саме так воно й було. Тим більше, що Еліас Бірдель невдовзі після прибуття в порт Сицилії заявив, що такі середземноморські походи він тепер хоче робити частіше. І все ж таки, якою б цинічною не була ця акція, її можна виправдати. Адже вона є не більш сумнівною, ніж італійська та європейська політика щодо втікачів, яка завдяки цій акцій знову опиналася в центрі уваги”, - читаємо в газеті ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

А тепер перейдемо до історії з арештом у Франції колишнього держсекретаря міністерства оборони Німеччини Гольґера Пфальса, який вважається ключовою особою корупційного скандалу навколо торговця зброєю Карлгайнца Шрайбера. П”ять років цей екс-чиновник переховувався від правоохоронців. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ у зв”язку з цим пише:

”Підсудний є більше, ніж просто колишнім держсекретарем у міністерстві оборони, більше, ніж колишнім головою німецької спецслужби. Його арешт може слугувати приводом для відновлення слідства в справі про можливий вплив грошей або послуг на ”процес ухвалення політичних рішень” за часів уряду Коля. Пролити світло на цю справу в минулому даремно намагалася спеціально створена в Бундестазі слідча комісія”, - нагадує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Газета БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ сподівається:

Нарешті існує шанс, з”ясувати обставини різних афер, які приголомшили свого часу Німеччину і сильно зашкодили іміджу політичного класу: скандал навколо приватизації східнонімецького нафтопереробного комбінату в Лойні, таємні пожертвування на користь Християнсько-демократичного союзу, продаж Саудівській Аравії бронетранспортерів типу ”Фукс”, а Тайваню – підводних човнів, недбале поводження з державними фінансами з боку політиків. До всіх цих справ був причетний Гольґер Пфальс. Нарешті правова держава довела, що вона й надалі функціонує. Адже поліції та органам юстиції довгий час доводилося жити під тягарем підозри, що колишньому президентові Федерального відомства із захисту конституції вдалося втікти тільки завдяки вчасному попередженню, - пише газета БАДІШЕ ЦАЙТУНГ.

Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний