1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Права жінок кордонів не мають

Magdalena Gwozdz-Pallokat
Магдалена Гвоздзь-Паллокат
29 липня 2020 р.

Ще кілька років тому польська влада на чолі із ПіС анонсувала те, що зараз стало реальністю - вихід зі Стамбульської конвенції щодо захисту жінок від насильства. Це руйнівний крок, пише Магдалена Гвоздзь-Паллокат.

https://p.dw.com/p/3g6vB
Протести у Варшаві проти виходу Польщі зі Стамбульської конвенції
Протести у Варшаві проти виходу Польщі зі Стамбульської конвенціїФото: Getty Images/AFP/W. Radwanski

Польща потрапила до заголовків світових новин. Схоже, що в інших країнах не розумують, чому Варшава виходить із конвенції під егідою Ради Європи щодо захисту жінок від насильства, відомої як Стамбульська конвенція. Адже Польща не лише її підписала - на відміну від Угорщини чи Словаччини, п'ять років тому вона ще й ратифікувала документ. До речі, ще за два роки до ратифікації Німеччиною.

І навіть тут, у самій Польщі, далеко не всі із розумінням поставилися до оголошення міністра юстиції Збігнева Зьобра, який на вихідних заявив про намір "виконати передвиборчу обіцянку". І тут же почалася нестримна метушня: журналісти та експерти ламають собі голову, намагаючись пояснити, що може ховатися за цим рішенням, та кому це вигідно.

Магдалена Гвоздзь-Паллокат
Оглядачка DW Магдалена Гвоздзь-ПаллокатФото: Mariusz Smolewski

Читайте також: Пристрасті за гендером: що заважає Україні ратифікувати Стамбульську конвенцію

Зрештою, йдеться тут про найголовніше: захист жінок та дівчат шляхом класифікації домашнього насильства як кримінального правопорушення та боротьбу із дискримінацією за ознакою статі. Нібито це речі, які у наші часи не мають викликати суперечки. Проте польського міністра юстиції непокоїть те, що у документі, на його думку, "з ідеологічних міркувань" сім'я, шлюб, культура та традиції віднесені до "першопричин" насильства проти жінок. Але ж домашнє насильство і стається у шлюбах та родинах, а жіноче обрізання виправдовують як раз таки традиціями або релігійними заповідями. Все це відомо не лише самим жертвам.

Термін "ідеологія", який вже використовувався для дифамації "веселкового" руху ЛГБТ, тепер і тут став у пригоді. Стамбульська конвенція, мовляв, веде до "дезорганізації суспільства та спрямована проти сім'ї та шлюбу" - двох "стовпів" польського суспільства. Міністр, вочевидь, має на увазі два пункти документа, які стосуються боротьби із традиційним розподілом суспільних ролей між чоловіком та жінкою.

Читайте також: Що робити з гомофобним містом-побратимом?

Уряд Польщі має гарантувати захист усім громадянам

До речі, це стане першим за багато років випадком, коли Польща виходить з міжнародної угоди, що стосується прав людини. Це дуже сумна подія. Не тільки тому, що йдеться про захист моїх співгромадянок. Йдеться і про загальне відчуття безпеки, а саме - про життя у державі, де не перевертають усе догори ногами лише з тієї причини, що окремі формулювання не відповідають політичній кон'юнктурі.

Читайте також: Лариса Денисенко: Осмислити і усвідомити

Це почуття безпеки підживлюється вірою в те, що міжнародні угоди виконуватимуться, а зобов'язань перед іншими державами дотримуватимуться так само, як і перед власними громадянами, усіма громадянами, а не лише тими, хто підтримує курс уряду. Тим більше, що президентські вибори, які пройшли два тижні тому, і на яких з невеликим відривом переміг кандидат від правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) Анджей Дуда, підтвердили, що країна розколота на табори прихильників та критиків влади.

Так і хочеться сказати "The show must go on", адже передвиборчі гасла тепер втілюються у реальність юридичною системою. Міністр юстиції гучно заявляє, що у Польщі права жінок захищають краще, ніж будь-де ще. Може й так, але в інтересі польських жінок те, щоби їхні права захищав не лише профільний міністр, а й міжнародні органи вищого рівня.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.