1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СпортУкраїна

Зимова Олімпіада в Україні - це круто чи ідея фікс?

15 січня 2021 р.

В Україні знову виношують намір поборотись за право проведення Олімпійських ігор. Прихильники ідеї говорять про розвиток туризму й нові робочі місця. Критики - про величезні витрати, які потім себе не виправдовують.

https://p.dw.com/p/3nvCO
Зимова Олімпіада в Україні - це "справді круто" чи ідея фікс?
Фото: picture-alliance/dpa/H. Schmidt

Ще не розрахувавшись з боргами, які виникли під час підготовки до футбольного чемпіонату "Євро-2012", в Україні не полишають надію в проведенні подальших надвеликих спортивних змагань - цього разу йдеться про Олімпійські ігри. На початку січня міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт повідомив про інтерес України до участі в конкурсі на право проведення Олімпіади. За його словами, більший інтерес є до Зимової Олімпіади, яка має відбутись у 2030 році. Уже до середини січня національні федерації зимових видів спорту мають надіслати до міністерства свої пропозиції щодо необхідної спортивної інфраструктури, якої бракує для проведення Олімпійських ігор.

Амбітна ціль президента

Ідея провести в Україні Олімпіаду належить президенту Володимиру Зеленському. Він її озвучив ще у 2019 році на початку своєї каденції та не полишає своїх спортивних амбіцій. Ще в липні 2019 року Зеленський заявляв про необхідність "розробити стратегічний план, щоб претендувати на проведення Олімпійських ігор". Тоді ж він запропонував партнерство в цьому питанні Олександру Лукашенку, а восени 2020-го - президенту Польщі Анджею Дуді.

Нині про таку "амбітну ціль" заговорили і в українському уряді. "Ми вважаємо, що через 10 років у нас в країні буде розвиток, і ми будемо спроможні провести Олімпійські ігри", - сказав міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт українським ЗМІ. За його словами, проведення  Олімпіаду - це "класна ціль" для України. "Що таке Олімпіада? Ми будемо будувати інфраструктуру, будемо залучати всіх, будуть вільні (робочі - Ред.) місця, щоб люди не їхали за кордон, а працювали в Україні для побудови спортивних об'єктів. До нас будуть приїжджати туристи - це туризм", - заявив міністр.

Читайте також: Економічний підсумок "Євро-2012": не всі отримали те, чого очікували

До речі, ідея поборотись за право проведення Олімпіади не є новою для України. Зимові Олімпійські ігри в Карпатах була мрією і колишнього президента Віктора Януковича. Він свого часу націлився на 2022-й рік. Щоправда така його мрія, так і залишилась мрією.

Де взяти гроші?

Варто визнати, що проведення Зимових Олімпійських ігор є задоволенням не з дешевих. "Зимова Олімпіада потребує більше інвестицій, оскільки це специфічна складна інфраструктура: лижні  та санні траси, льодові комплекси, арени для фігурного катання, хокею", - сказав у розмові з DW колишній міністр молоді та спорту Ігор Жданов, який працював в уряді Володимира Гройсмана.

У Федерації санного спорту України вже зробили перші підрахунки. "Нам прийшов лист з Національного олімпійського комітету та міністерства спорту з проханням подати до 15 січня наші пропозиції, що треба побудувати для Олімпіади. Ми оцінили, порахували. Тільки нам треба сучасну трасу зі штучним покриттям. Вона коштує 60 мільйонів євро", - розповів президент Федерації санного спорту України Анатолій Малищик. За його словами, нині в Україні є єдина санна траса у місті Кременець Тернопільської області. Вона була побудована ще в Радянському Союзі та останній раз реконструйована більше 20 років тому. Нею можна користуватись лише взимку, коли випаде сніг, але через глобальне потепління і це стає проблематичним, зауважив президент Федерації санного спорту. Це щодо стану, в якому перебуває інфраструктура для зимових видів спорту в Україні.

За таких обставин, за оцінками екс-міністра Жданова, на проведення Зимових Олімпійських ігор Україні потрібно буде знайти приблизно 20 мільярдів доларів. "Де взяти ці гроші країні, як зараз воює, яка потребує підвищення соціальних стандартів для людей?" - задається питанням Жданов.

Зважати на реальну необхідність та клімат

То чи вартує шкірка вичинки? Таке питання постає і з огляду на кліматичні зміни, які відчуває на собі й Україна. "Зважаючи на ту швидкість потепління, яку ми маємо нині, а саме 0,4 градуса Цельсія за десятиріччя та інтенсивність потепління в зимові місяці, то ймовірність атмосферних опадів у вигляді снігу зменшується наполовину, - констатує начальниця відділу агрометеорології "Укргідрометцентру" Тетяна Адаменко. - В українських Карпатах ми фіксуємо зменшення опадів у зимовий період, і навряд чи через десять-дванадцять років щось зміниться на краще".

Як свідчить досвід проведення Олімпіад інших країн, збудована для змагань інфраструктура потім може занепадати через незатребуваність. Так сталося в Сочі після проведення зимових Олімпійських ігор у 2014 році та у Ріо-де-Жанейро після проведення літніх Олімпійських ігор у 2016 році.

Хоча Україна ще не проводила Олімпіад, але й у неї уже є свій досвід організації великих спортивних змагань, а саме - європейської футбольної першості "Євро-2012". Держава досі не розрахувалась за борги, які виникли внаслідок підготовки до цієї події. "Досі є боргові зобов'язання за будівництво стадіонів НСК "Олімпійський" та "Арена Львів", вони тягнуться з 2012 року і не відомо, як ці борги закривати. Роботи проводилися, а держава за них не платила. Через суди ці стадіони не можуть нормально функціонувати", - каже Жданов.

Борговий досвід "Євро-2012"

Торік український уряд провів аудит боргових зобов'язань та спробував знайти розв'язання проблеми боргів за будівництво інфраструктури для проведення в Україні "Євро-2012". Як повідомляло інформаційне агентство "Укрінформ" з посиланням на міністра Кабінету міністрів України Олега Немчінова, станом на травень 2020 року борги держави по об'єктах, зведених для футбольного чемпіонату, складали близько одного мільярда гривень. З них 253 мільйони гривень - це борги по стадіонах "Арена-Львів" та НСК "Олімпійський". Вчасно не розплатились за будівництво Львівського аеропорту імені Данила Галицького, за дороги у Львівській області, за проєктну документацію та техніку для будівництва аеропорту "Донецьк" тощо.

Як зауважив Жданов, перш, ніж говорити про подання заявки на Олімпіаду, спочатку слід запитати: хто за це платитиме і чи буде потім ця інфраструктура корисна? Якщо ж Україна вирішить поборотись за право на проведення Зимових Олімпійських ігор 2030, то їй доведеться вступити в змагання з серйозними конкурентами. Як повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах, бажання взяти участь у конкурсі вже демонструють Японія, США, Аргентина, Іспанія та Грузія.