Зниклі безвісти під час війни на Донбасі. Хто і як їх розшукує? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Зниклі безвісти під час війни на Донбасі. Хто і як їх розшукує?

За даними Міжнародного комітету Червоного хреста, за роки війни на Донбасі зниклими безвісти вважають майже 750 осіб. Хто їх розшукує і від чого залежать їхні долі?

Від початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Міжнародний комітет Червоного хреста (МКЧХ) в Україні порушив майже 1700 справ про зникнення людей. Такими даними поділився з DW уповноважений представництва МКЧХ Олександр Власенко. За його словами, когось знайшли живим, когось - мертвим, і до кінця 2020 року залишилося приблизно 750 відкритих справ.

У цій цифрі співвідношення між військовими і цивільними, каже Власенко, приблизно однакове: "У нашої організації лише дані про зниклих, яких просили відшукати їхні прямі родичі. Ми порушуємо справу на їхнє прохання, а закриваємо її якщо знаходимо зниклого, отримуємо інформацію про його долю чи на прохання родичів". Специфіка МКЧХ така, пояснює він, що заяви на розшук зниклих безвісти можуть подати тільки їхні близькі - батьки, діти, брати, сестри, чоловіки чи дружини, дідусь чи бабуся. Заяви від непрямих родичів чи знайомих не приймають.

Історія солдата Макаренка

Між живих і мертвих опинився й молодший сержант Антон Макаренко з Київської області. В інтерв'ю DW його мама Надія і батько Микола кажуть, що їм видали свідоцтва і про те, що їхній син зник безвісти, і що він може бути заручником незаконних збройних формувань сепаратистів, і що він серед загиблих. "Вибирайте, що хочете", - гірко журиться Надія.

Читайте також: Миротворчі ініціативи Зеленського не переконали українців

Після строкової служби в українській армії Антон Макаренко підписав контракт на три роки і служив у частині А 0168 водієм фельд'єгерської служби Генштабу Збройних сил України (ЗСУ). На початку 2015 року його відправили у відрядження у зону бойових дій на Донбасі (на той час вона називалася зоною Антитерористичної операції - АТО), ділиться з DW мама. Антон телефонував щодня, але 9 лютого вперше не вийшов на зв'язок, розповідає Надія.

Антон Макаренко

Батьки втратили контакт із Антоном Макаренком 2015 року

"А 20 лютого, якраз в обідню пору, мені телефонує дружина майора Василенка, який також мав їхати 9 лютого в одному з Антоном авто, везти обладнання спецзв'язку. Каже, Надю, наші хлопці потрапили під обстріл. Їх не можуть знайти. Треба написати заяву, щоб відновили пошуки. В батька ложка з рук випала", - схлипуючи, пригадує Надія.

За кілька днів з інтернету батьки Антона дізналися про оточення українських частин під Дебальцевим. На одному з російських каналів навіть показали репортаж, як біля села Логвінове проросійські сепаратисти обстрілювали дорогу Дебальцеве - Бахмут (на той час Артемівськ. - Ред.). Згідно з повідомленнями ЗМІ самопроголошеної "ДНР", 9 лютого 2015 року біля того села загинули 27 солдатів і офіцерів ЗСУ. Серед них - полковники Сергій Циганок та Ігор Павлов, призначений перед цим першим заступником керівника АТО в Донецькій і Луганській областях.

Як пригадує Надія Макаренко, син розповідав, що часто возив полковника Циганка штабним "уазиком" (УАЗ-469). Тому вони з чоловіком упевнені, що Антон того дня був за кермом авто. Коли вона у Києві показала командирам військової частини Антона взяті з інтернету фотографії з-під Логвінового, ті одразу впізнали свій УАЗ з надписом "УКРОП". У березні 2015 року сепаратисти передали тіла офіцерів українській стороні для поховання. Але Антона серед загиблих не бачили, кажуть батьки, посилаючись на учасників пошукової групи, яка привезла тіла загиблих.

Заручник сепаратистів?

"Ми маємо лист 2015 року, де сказано, що Антона Макаренка захопили незаконні збройні формування і утримують його як заручника, - розповідає Надія. - Проте оскільки частина території у зоні проведення АТО під контролем сепаратистів, звільнення заручників залежить від результатів переговорів".

Батьки Антона Макаренка надалі шукають сина

Батьки Антона Макаренка надалі шукають сина

Біда в тому, продовжує батько Антона Микола, що українська сторона не знає, де зараз Антон, а сторона сепаратистів теж нічого не повідомляє. Тільки раз в інтернеті хтось із "ДНР" виклав військовий квиток Антона - чистий, без плям крові. Це, каже батько, теж дає сподівання, що син живий. Якось батькам вдалося поспілкуватися у 2016 році телефоном з представником сепаратистів, який запрошував їх приїхати у самопроголошену "ДНР", якщо вони хочуть дізнатися про свого сина більше. Але, за словами батьків, вони на це не наважуються.

Дещо інші цифри про зниклих безвісти отримала DW від Об'єднаного центру (ОЦ) Служби безпеки України. Центр створили після початку боїв на сході України. До нього входять співробітники Державної прикордонної служби, МВС, ЗСУ, Нацполіції, представники громадських організацій. За словами однієї зі співробітниць центру, Ганни, основне завдання центру - координувати спільні дії щодо встановлення і пошуку зниклих безвісти.

Читайте також: Неподолана травма. Відбиток війни на настроях Південно-Східної України

"На сьогодні нам відомо про 237 зниклих безвісти. З них 70 - це військовослужбовці різних силових відомств, - каже Ганна. - Решта - цивільні: місцеве населення, волонтери, які перетинали лінію розмежування і зникли. Кількість зниклих зменшується, ведуться пошукові роботи, людей знаходять".

Щодо цього питання ОЦ постійно контактує з Нацполіцією, адже тільки вона уповноважена порушувати і закривати оперативно-розшукові провадження, і поліція - головний орган, який шукає зниклих безвісти, каже Ганна. Важливо зауважити, додає вона, що ОЦ не займається долями зниклих безвісти у Криму, як часто думають родичі.

"Кримчан захопили силові структури Росії, вони сидять по тюрмах Росії, тому їхніми долями займається міністерство закордонних справ України і уповноважена з прав людини", - пояснює Ганна.

Під час обмінів полоненими з ДНР та ЛНР Антон Макаренко додому не повернувся

Під час обмінів полоненими з "ДНР" та "ЛНР" Антон Макаренко додому не повернувся

Чому не збігаються дані щодо зниклих безвісти

Розбіжності між даними МКЧХ і ОЦ експерти пояснюють відсутністю єдиного реєстру зниклих безвісти, у якому можна було б зібрати і зіставити дані всіх, хто займається їхнім пошуком. "МКЧХ може говорити тільки про свої цифри. Ані ми, ані хтось інший не володіє вичерпною статистикою, скільки саме людей зникли у зв'язку з конфліктом на Донбасі", - каже Олександр Власенко.

З'ясувати долі людей, на думку експертів, може спеціальна міжвідомча Комісія з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і Єдиний реєстр таких осіб. Це дуже допомогло б і у формуванні списків на обмін полоненими між Україною і самопроголошеними "ЛНР" і "ДНР".

Читайте також: Менша армія краща? Чи варто зменшити ЗСУ, аби збільшити їхню ефективність

Формально комісія створена навесні 2019 року, але вона не працює, оскільки їй офіційно не призначили керівника. За словами Ганни, їхній центр припинив активну роботу з моменту створення комісії. Але їхні співробітники ведуть облік зниклих, як і раніше. "Центр готовий передати комісії всю свою інформацію і напрацювання. У нас дуже багато матеріалів", - каже Ганна.

За інформацією DW, керівника спецкомісії вже визначили, але очікується офіційний наказ про його призначення. Тим часом, після судових тяжб у 2016 році, які підтвердили, що Антон Макаренко у заручниках на окупованій території, його батькам держава щомісяця виплачує контрактну зарплату сина.

"Але ніхто так досі й не може встановити, де Антон, навіть сказати, чи є його ім'я у списках. Ми сподівалися, якщо він живий, його можуть повернути під час обміну полоненими", - каже мати зниклого безвісти Антона Макаренка.

Дивитись відео 10:12

Жінки у полоні сепаратистів: історії двох звільнених з Луганська (16.01.2020)

Аудіо й відео до теми

Реклама