Злочини нацизму. Місця пам'яті жертв у Німеччині
27 січня 2026 р.
27 січня 1945 року радянські війська звільнили концтабір Аушвіц , створений нацистською Німеччиною 1940 року поблизу міста Освенцім на території окупованої Польщі. Цього дня у світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту - шести мільйонів євреїв, убитих у Європі в роки "третього рейху". У Німеччині 27 січня також відзначають День пам'яті всіх жертв націонал-соціалізму, загиблих у концентраційних та трудових таборах, на примусових роботах, у в'язницях для противників режиму і центрах ефтаназії.
Меморіал у Берліні
Центральний меморіал пам'яті вбитих євреїв Європи розташовано у Берліні недалеко від Рейхстагу і Бранденбурзьких воріт. Меморіал було відкрито 2005 року. У підземній частині розташовано документаційний центр. В основі експозиції - матеріали, зібрані після Другої світової війни під час розслідувань злочинів, скоєних у "третьому рейху".
www.holocaust-denkmal-berlin.de
"Кришталева ніч"
Під час єврейських погромів у так звану "кришталеву ніч" 9-10 листопада 1938 року на території нацистської Німеччини і в деяких частинах Австрії було зруйновано понад 1400 синагог і молитовних будинків. Одну із цих синагог було розташовано на вулиці Казерненштрассе в Дюссельдорфі. Після війни тут і в багатьох інших таких місцях було встановлено пам'ятники або меморіальні дошки.
Бухенвальд
Один із найбільших концентраційних таборів "третього рейху" було розташовано у Тюрингії біля Веймара. З 1937 по 1945 роки в Бухенвальді було ув'язнено близько 250 тисяч осіб. 56 тисяч в'язнів загинуло. Серед них було кілька сотень дезертирів і тих, хто відмовився служити у вермахті. Після війни цих солдатів ще довго продовжували вважати в Німеччині "зрадниками" і "боягузами". Перший пам'ятний камінь встановили в Бухенвальді лише 2001 року.
Геноцид сінті та ромів
Цей пам'ятник, встановлений у Бухенвальді 1995 року на території колишнього блоку №14, присвячений загиблим тут європейським ромам і сінті. На каменях вибито назви всіх таборів "третього рейху", у які їх відправляли. Загальна кількість жертв геноциду ромів у Європі досі невідома. Згідно з різними даними, вона може становити від 150 тисяч до 500 тисяч осіб.
Лангенштайн-Цвіберге
До складу Бухенвальду входило понад 60 так званих зовнішніх таборів. Один із них - "Малахіт" у Лангенштайн-Цвіберзі під Гальберштадтом. Його в'язні будували підземний завод для "Юнкерса". Дві тисячі ув'язнених загинули від хвороб і виснаження, стали жертвами тортур і страт. Ще 2500 померли або були вбиті під час маршу смерті, коли табір евакуювали через наближення фронту.
Дора-Міттельбау
Ще один зовнішній табір Бухенвальду було утворено 1943 року поблизу міста Нордгаузен у Тюрингії для організації виробництва на підземному заводі ''Міттельверк'', де збиралися ракети V-2 та інше озброєння. За півтора року через табір Дора-Міттельбау пройшло 60 тисяч осіб. Більшу частину склали в'язні з Радянського Союзу, Польщі та Франції. Кожен третій із них загинув.
Дахау
У концентраційному таборі Дахау загинули 41 500 осіб. Його було створено 1933 року під Мюнхеном для політичних в'язнів. Пізніше в Дахау стали відправляти євреїв, гомосексуалів, Свідків Єгови і представників інших груп, яких переслідували нацисти. Усі інші концентраційні табори "третього рейху" були організовані за його зразком. Загалом до табору Дахау за час його існування було відправлено близько 206 тисяч осіб. Частини американської армії увійшли в табір 29 квітня 1945 року, звільнивши 32 тисячі в'язнів.
www.kz-gedenkstaette-dachau.de
Берген-Бельзен
Меморіал на території колишнього концентраційного табору Берґен-Бельзен у Нижній Саксонії. Загалом у цьому таборі загинуло близько 50 тисяч осіб, серед них 20 тисяч військовополонених. У квітні 1945 року тут померла 15-річна Анна Франк - авторка знаменитого щоденника, що викриває нацизм, перекладеного багатьма мовами світу.
www.bergen-belsen.stiftung-ng.de
Заксенгаузен
"Робота робить вільним" - ця вивіска німецькою мовою над воротами концтабору Заксенгаузен у Бранденбурзі стала зловісним символом злочинів нацизму, як і "Кожному своє" в Бухенвальді. Загалом у Заксенгаузені було вбито або загинуло понад 100 тисяч осіб, зокрема від 13 до 18 тисяч радянських військовополонених. Серед них був старший син Сталіна - Яків Джугашвілі. Національний меморіал, заснований урядом НДР, було відкрито тут 1961 року.
Флоссенбюрг
"Я чув про Дахау і Освенцім, але ніколи ще про Флоссенбюрг" - така цитата зустрічає відвідувачів у колишньому концтаборі на території Баварії. У цьому таборі загинуло 30 тисяч осіб. В'язнем Флоссенбюрга був відомий німецький пастор, теолог і учасник змови проти Гітлера Дітріх Бонгеффер (Dietrich Bonhoeffer), а серед радянських військовополонених - батько колишнього президента України Віктора Ющенка Андрій.
www.gedenkstaette-flossenbuerg.de
Барак №13
У берлінському районі Шеневайде було розташовано один із численних таборів для підневільних робітників, вивезених з інших країн на примусову працю до Німеччини. Загальна їхня кількість за роки "третього рейху" становила кілька мільйонів осіб. Долям підневільних робітників присвячено експозицію документаційного центру в одному зі збережених бараків цього табору.
Равенсбрюк
Скульптура матері з дитиною на березі озера в Равенсбрюку - найбільшому жіночому концентраційному таборі "третього рейху". Його було створено 1939 року за 90 кілометрів на північ від Берліна. Кількість ув'язнених за час його існування становила понад 130 тисяч осіб - близько 40 національностей. 28 тисяч в'язнів загинуло. У таборі також проводилися медичні експерименти.
"Бараки Сіменса" в Равенсбрюку
Ув'язнених Равенсбрюка і численних його підтаборів використовували на примусових роботах. У 1940 році тут було створено текстильне виробництво, а 1942 року електротехнічний концерн Siemens& Halske AG побудував 20 промислових бараків. За свідченнями в'язнів, які вижили, наприкінці 1944 року на цю фірму тут щодня працювало до 3000 жінок і дітей.
Печі для концтабору
Колишня фабрика Topf& Söhne в Ерфурті. Тут на замовлення націонал-соціалістів виробляли печі, в яких спалювали людей, замордованих в Освенцімі та інших концентраційних таборах. У Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 27 січня 2011 року в колишній будівлі фабрики відкрили документаційний центр.
''Камені спотикання''
Такі металеві таблички, вмонтовані в тротуари, можна побачити в Німеччині та деяких інших країнах Європи - "Камені спотикання" (Stolpersteine) німецького художника Ґунтера Демніґа (Gunter Demnig). Перший з'явився в Кельні 1995 року. Вони нагадують про жертв націонал-соціалізму біля будинків, у яких ці люди жили до відправлення в концентраційні табори. Кількість таких пам'ятних табличок уже перевищила 90 тисяч. У 2022 році було також розроблено додаток для мобільних телефонів із картами та іншою інформацією - Stolpersteine Deutschland. На момент публікації додатка в базу даних було внесено відомості про 20 тисяч "каменів спотикання" в Німеччині.
Музей у Кельні
Вивченням злочинів нацизму в Німеччині також займаються численні документаційні центри. У Кельні такий центр і музей розташовано в колишній будівлі гестапо - EL-DE-Haus. У його підвалі розташовувалися камери для ув'язнених, на стінах яких збереглися написи, зокрема, російською мовою.
www.museenkoeln.de/ns-dokumentationszentrum
Гомосексуали
З 1935 року нацисти почали також переслідувати гомосексуалів. Загалом у "третьому рейху" їх було засуджено понад 50 тисяч. Близько семи тисяч загинули в концтаборах. У 1995 році на набережній у Кельні було встановлено пам'ятник - Рожевий трикутник. Меморіал, зображений на фотографії, відкрили 2008 року в берлінському парку Великий Тіргартен. Ще один розташовано у Франкфурті - Франкфуртський ангел (1994).
Противники режиму
Музей в'язниці Плетцензее в Берліні. У 1933-1945 роках націонал-соціалісти стратили тут понад 3000 противників режиму, багатьох - на гільйотині. Серед жертв - учасники невдалого замаху на Гітлера 20 липня 1944 року і ті, хто знав про його підготовку.
www.gedenkstaette-ploetzensee.de
Сірі автобуси
"Сірий автобус" - монумент, споруджений 2006 року в пам'ять про понад 70 тисяч жертв євгенічної програми "Т-4" - людей із психічними розладами та з фізичними, розумовими і спадковими вадами. Такі автобуси забирали їх у центри умертвіння. Пам'ятник перевозять, тимчасово встановлюючи в місцях, пов'язаних із програмою. Копія постійно перебуває в Кельні.
www.dasdenkmaldergrauenbusse.de
Графенек
Один із шести центрів, у яких скоювалися вбивства людей у рамках програми евтаназії "Т-4", було розташовано у замку Графенек у Баден-Вюртемберзі. Із січня до грудня 1940 року тут у камерах із чадним газом загинули 10654 людини. У 2005 році тут відкрили документаційний центр, який щорічно відвідують до 20 тисяч відвідувачів.
www.gedenkstaette-grafeneck.de
Зонненштайн
Ще один центр смерті розташовувався в саксонському місті Пірна в замку Зонненштайн. У 1940-1941 роках у його газовій камері було вбито 13720 осіб, які страждали на психічні захворювання, людей із розумовими вадами, а також понад тисячу в'язнів концтаборів. Попіл із крематорію скидали в Ельбу. Родичам висилали фальсифіковане свідоцтво про смерть унаслідок хвороби.
Гадамар
Цю фотографію було зроблено 1947 року під час процесу у справі лікарів та інших співробітників ще одного нацистського центру умертвіння, що розташовувався в гессенському місті Гадамар. У газових камерах, за допомогою ін'єкцій і навмисного припинення необхідного лікування вони вбили близько 14500 пацієнтів. Постійна експозиція, що розповідає про ці злочини, працює в Гадамарі з 1991 року.
Меморіали та пам'ятні місця у федеральних землях
Повний список і адреси всіх меморіалів, документаційних центрів та інших пам'ятних місць у Німеччині можна подивитися за посиланням, обравши зліва назву федеральної землі німецькою мовою: