Амністія на Донбасі: чи підставляє Фокін Зеленського?

Компроміси з Росією заради миру на Донбасі від першого заступника голови української делегації в ТКГ в Мінську Вітольда Фокіна спричинили величезний резонанс. В інтерв'ю одному з українських видань він заявив, що "треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще - всього Донбасу".

Вітольд Фокін, як повідомлялось, 18 серпня цього року офіційно увійшов до складу української делегації Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

"Наївний" Фокін чи "рупор Кремля"?

Фокін також заявив, що у розмові з російською стороною і представниками Донбасу треба домогтися взаємних поступок. "Якщо ми погодимося з їхньою вимогою загальної амністії, вони, думаю, підуть нам назустріч і відмовляться від вимоги змінювати Конституцію для спецстатусу", - сказав він.

Заяви Фокіна чітко відображають інтереси Кремля і є "зондуванням ґрунту" для подальшого просування проросійських сценаріїв вирішення конфлікту на Донбасі, зокрема федералізації України, вважають опитані DW експерти. За словами директора київського Інституту світової політики Євгена Магди, інтерв'ю Фокіна - це "малозакамуфльований набір кремлівських вимог стосовно алгоритму врегулювання конфлікту на Донбасі". На думку експерта, це безпосередньо пов'язане з тим, що Росія саботує проведення зустрічей політичних радників "нормандської четвірки", а також міністрів закордонних справ і керівників держав. "Росії це непотрібно. Натомість вона намагається протягнути "гру сам на сам" з Україною і у відповідний спосіб добитися певних результатів", - вважає Євген Магда.

При цьому Володимир Фесенко, український політолог, глава київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента", не бачить у словах Фокіна "руки Москви" чи якихось таємних планів. "Я переконаний на 90 відсотків, що це така наївна, миролюбива, романтична позиція, що насправді просто треба продемонструвати конструктивність, готовність іти на компроміс, і та сторона теж відгукнеться. Президент Володимир Зеленський вже зрозумів, що стає дедалі складніше, а Фокін лише підключився до переговорів. Він відірвався від реалій сучасної української політики і ще не дуже добре знає і розуміє українську переговорну позицію", - зазначає Володимир Фесенко.

Чи можлива загальна амністія?

Питання загальної амністії педалюється Росією фактично від самого початку спроб врегулювання ситуації на Донбасі, адже без цього проросійські бойовики не зможуть потрапити спочатку до місцевих органів влади, а потім з часом, можливо, і до парламенту.

Позиція української сторони незмінна: амністія не може поширюватись на тих, хто скоїв воєнні злочини або злочини проти людяності. У законі від 2014 року про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей зазначається, що держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб-учасників подій на території Донецької, Луганської областей.

Але це в загальних рисах. Більше конкретики вже в іншому законі про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей. Цей закон теж ухвалили у 2014 році, але він ще не діє. На офіційному вебпорталі Верховної Ради стоїть позначка "готується на підпис". Адже поки немає ані політичних, ані безпекових передумов для застосування амністії для учасників збройних формувань і осіб, які працювали в органах влади так званих "ДНР/ЛНР".

Коли ж закон вступить в дію, мова про загальну амністію йти не може. Такою є європейська та світова практика, і в документі чітко сказано, що амністія не поширюватиметься на людей, які вчинили умисне вбивство, диверсію, замах на життя державного чи громадського діяча, завдали важких тілесних ушкоджень, захоплювали заручників із тяжкими наслідками, займалися торгівлею людьми та зґвалтуванням. Також у переліку й низка інших злочинів. Крім того, окремо зазначено, що амністія не поширюється на осіб, які "вчинили дії, що призвели до падіння 17 липня 2014 року в Донецькій області літака компанії "Malaysia Airlines" рейсу МН17, та/або перешкоджали проведенню розслідування цієї авіакатастрофи".

Міністерство закордонних справ у жовтні 2019 року нагадало, що Україна ухвалила всі законодавчі акти щодо амністії у зв'язку з подіями на Донбасі, передбаченої Мінськими угодами. І наголосило, що амністія в можливих межах може бути застосована тільки після обрання легітимних органів влади на окупованих територіях, тобто "після відновлення суверенітету України".

Реакція влади

Фокін фактично пропонує "гуртове пробачення" бойовиків, без суду і розслідування, хто і які злочини вчинив. "Фокін своєю заявою "вилку поставив", як кажуть шахісти, Зеленському. Тобто той повинен або дистанціюватись і, за логікою, вивести Фокіна зі складу ТКГ, або вчинити якісь дії, щоб показати своє ставлення до його позиції. Тобто просто промовчати в цій ситуації не вийде", - вважає Євген Магда.

Наразі відреагував Офіс президента. За словами очільника ОП Андрія Єрмака, окремі коментарі Фокіна не відображають офіційної позиції України й амністія не може стосуватися осіб, які скоювали воєнні злочини, а пропозиції української делегації з доопрацювання законопроєкту про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО не передбачають особливого статусу для всього Донбасу - йдеться виключно про тимчасово окуповані райони.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також заперечив можливість загальної амністії прокремлівських бойовиків. "Є воєнний злочин, який ні в одній державі світу не підлягає амністії. Це реалії, з якими стикався світ вже багато років, і я думаю, що Україна тут навряд чи може йти своїм окремим шляхом", - зазначив спікер.

Вітольд Фокін був першим прем'єр-міністром України з 1990 по 1992 рік. Потім понад чверть століття він був фактично відсутній в активному політичному процесі країни. Зараз Фокіну 87 років. Опитані DW експерти радять, щоб Вітольда Фокіна проконсультували, так би мовити провели йому "майстерклас", щодо ключових позицій України на переговорах, бо його особиста думка, висловлена в інтерв'ю, суперечить переговорній позиції України. І цю переговорну позицію визначають не учасники української делегації в ТКГ, а керівництво України. Делегація, по суті, лише виконує настанови. Якщо Фокін робитиме такі заяви і надалі, то він довго не затримається у складі ТКГ, припускають оглядачі.