Вища освіта й коронавірус: досвід університетів у Німеччині | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 18.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Вища освіта й коронавірус: досвід університетів у Німеччині

Пандемія COVID-19 докорінно змінила життя німецьких університетів. Утім, після "цифрового стрибка" у навчанні багато хто вимагає повернення до нормального навчання в аудиторіях.

"Це нас справді заскочило зненацька", - відверто каже президент Німецького союзу вищих шкіл (DHV) Бернгард Кемпен (Bernhard Kempen). Адже проведення лекцій в аудиторіях для близько 18 тисяч навчальних курсів, що нині здійснюються у Німеччині, стало неможливим через політику в галузі охорони здоров'я на тлі пандемії COVID-19.

Через це викладачі й студенти повинні уникати або звести до мінімуму особисті зустрічі. Будівлі вишів були зачинені, був закритий й доступ студентів до бібліотек - книги їм стали видавати лише за письмовим запитом.

Навчальні матеріали й тексти студенти почали отримувати через інтернет, а викладачі - записувати свої лекції на відеокамери. За словами Бернгарда Кемпена, великого ентузіазму від нових цифрових форматів не було, але й повністю від нових практик також ніхто не відмовився. Ті викладачі, які мали проблеми з технікою, отримували допомогу. Головною метою, попри всі коронавірусні обмеження, було дати можливість студентам успішно завершити семестр.

Читайте також: В'їзд до Німеччини під час пандемії COVID-19: питання і відповіді

Були, однак, і міркування стосовно того, щоб цей семестр просто не проводити. Але для студентів це б означало велику втрату часу на шляху здобуття професійної освіти, тому від цієї думки відмовилися. "Перехід відбувся безперешкодно не скрізь, але здебільшого це було саме так", - обережно підбив підсумок для керівництва німецьких університетів Кемпен.

Студенти сумують за старими часами

"У мене немає доступу до нормально функціонуючого інтернету", "У мене немає придатного комп'ютера", "У моєму житлі немає спокою, якого я потребую для навчання", "Я просто не можу усе робити самостійно, мені бракує контакту з іншими студентами чи з викладачами". Це - чотири приклади, які характеризують спектр проблем, з якими мають справу студенти під час вимушеного дистанційного навчання.

Порожня бібліотека Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері

Порожня бібліотека Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері

За словами представниці німецького Федерального об'єднання іноземних студентів Аманди Штайнмаус (Amanda Steinmaus), в університетах поширеною є практика, коли студентам дають у користування ноутбуки. "Але найбільшою проблемою для студентів є те, що вони втратили підробіток, наприклад у закладах харчування або на ярмарках, а фінансова допомога від держави насправді не працює", - каже Штайнмаус, яка сама є студенткою.

Читайте також: Відкриття шкіл на тлі пандемії: як це роблять у Німеччині

Лише близько 12 відсотків студентів у ФРН отримують стипендію від держави, тому багато студентів вимушені паралельно працювати, щоб мати змогу платити за навчання. Після початку пандемії COVID-19 багато робочих місць, на яких працювали студенти, були скорочені. Тому уряд Німеччини започаткував програму фінансової допомоги студентам у розмірі 500 євро щомісяця. Але виплачується вона не всім, але лише людям, що опинилися у скрутних обставинах через коронавірус. "Надати докази для цього часто занадто складно", - скаржиться Штайнмаус.

До того ж, насправді щасливі від дистанційного навчання лише невелика кількість студентів. Студенти водночас радіють, що отримали більше свободи: "Я не повинен тепер бути в університеті, щоб нічого не пропустити". А також: "Чудово, тепер завдяки лекціям в інтернеті я можу планувати ще більше". Такі відгуки також надходять від студентів німецьких вишів.

Навчання лише онлайн довго тривати не може

Найбільший шок нові реалії викликали у студентів першого семестру, яким і без того довелося звикати до нових обставин переважно у чужих для них містах. Тому багато університетів запропонували таким студентам-першокурсникам курси для орієнтування, які проводилися у невеликих групах від 30 до 50 осіб. Але за безпосереднім спілкуванням з однокурсниками сумують і студенти старших курсів, адже це є важливою складовою студентського життя.

Біля входу у Кельнський університет - незвично безлюдно

Біля входу у Кельнський університет - незвично безлюдно

Тому, наприклад, Боннський університет організував акцію "Ознаки життя", гасло якого - "Ми продовжуємо спілкування". У рамках цієї акції викладачі пишуть статті, приміром, на тему страху. Своєю чергою студенти також пишуть про свої емоційні переживання.

Читайте також: Карантин і дистанційне навчання: вчителям в Україні бракує онлайн-грамотності

І викладачі, і студенти поділяють думку про те, що винятково онлайн навчання довго тривати не може. Для прикладу, під час зимового семестру студенти, принаймні у невеликих групах, повинні проходити практичні заняття з хімії та фізики в лабораторіях з дотриманням усіх заходів безпеки. "Допоки немає вакцини, університетське навчання має здебільшого відбуватися онлайн", - переконаний один з професорів. "За жодних обставин університети не повинні стати гарячими точками COVID-19", - наголошує у розмові з DW інший викладач.

Протест частини викладачів

Але спостерігається й протестний рух: близько шести тисяч викладачів німецьких вишів - із загальної кількості у близько 26 тисяч - підписалися під відкритим листом, у якому стали на захист навчання в аудиторіях. У цьому листі викладачі наголошують, що університет є "місцем зустрічі", а навчання у ньому є "життєвою фазою колективу", під час якої між студентами зав'язуються важливі дружні стосунки і будується соціальна мережа. Навчання в університеті, йдеться у листі, базується на "критичному, спільному та основаному на довірі обміні між відповідальними людьми" - і воно потребує безпосередньої розмови між присутніми. І "цифровий стрибок" у навчанні, який відбувся у часи коронавірусу, загрожує втратою цих важливих елементів.

Також існує підозра, що політики у федеральному уряді в Берліні та в урядах федеральних земель мають на меті завдяки розбудові цифрового навчання економити кошти на викладачах. Але Бернгард Кемпен такі закиди рішуче відкидає. "Звісно, ми не будемо триматися за освітні концепції минулих десятиліть, цифрові пропозиції доповнять навчання в аудиторіях, але в жодному разі не замінять його", - наголошує президент Німецького союзу вищих шкіл.

Реклама