1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Руйнування на площі Конституції в Харкові під час наступу армії РФ на Україну, 2 березня 2022 року
Руйнування на площі Конституції в Харкові під час нападу армії РФ на Україну, 2 березня 2022 рокуФото: Sergey Bobok/AFP

Як НАТО допомогти Україні, не провокуючи ядерний конфлікт

Михайло Бушуєв
5 березня 2022 р.

НАТО не втручається безпосередньо у війну на боці України. Але що робити, якщо гуманітарна ситуація стане нестерпною? Як зважити ризики невтручання супроти ризику ядерної ескалації: думки експертів з безпеки.

https://www.dw.com/uk/yak-nato-dopomohty-ukraini-ne-provokuiuchy-yadernyi-konflikt-iz-rf/a-61020370

Війна Росії проти України переходить у нову фазу: спроба швидкого захоплення сусідньої країни провалилась, і спостерігачі не відкидають тепер затяжних воєнних дій зі спробою облоги найбільших українських міст, Харкова та Києва. Судячи з останніх бомбардувань центру Харкова, можна говорити про безпосередню підготовку та спробу облоги. Якщо не досягти негайного припинення вогню, то подальший хід війни загрожує її перетворенням на ще більшу гуманітарну катастрофу, ніж є вже зараз, з тисячами нових жертв серед мирного населення України.

На цьому тлі тиск на лідерів західного світу тільки зростатиме - із закликами та вимогами посилити допомогу Україні, упевнений кадровий британський дипломат і колишній посол Великобританії при НАТО Адам Томсон. "Атаки та подальші жертви серед мирного населення України неймовірно підвищать тиск на країни Заходу для того, щоб шукати додаткові засоби реагування на російське вторгнення", - каже він.

Читайте також: Київ тримає оборону і намагається озброїти всіх охочих воювати

"Зіткнення РФ та НАТО виключене, інші опції відкриті"

Але які засоби? Багато країн Заходу після початку російського вторгнення в Україну ухвалили рішення про поставки оборонних озброєнь Києву. Цей факт сам по собі може бути розцінений Москвою як втручання у конфлікт, у відповідь на яке Москва відкрито пригрозила застосувати атомну зброю, нагадав незалежний експерт, директор проєкту "Стратегічне ядерне озброєння Росії" Павло Подвиг із Женеви. "Ми можемо обговорювати, що є чи не є втручанням на підставі якихось документів, правил і так далі, але рішення ухвалюватиме абсолютно конкретна людина. Поки що постачання якихось озброєнь в Україну Росія не називає втручанням", - зауважив Павло Подвиг.

Чи змусять погрози застосування ядерної зброї країни Заходу байдуже дивитися, як російські бомби падають на цивільні об'єкти та мирне населення України? Або, як написав у Twitter відомий американський журналіст Річард Енгел, коментуючи повідомлення про велику колону військової техніки РФ на шляху до Києва: "США/НАТО, ймовірно, могли б зруйнувати її. Але це означало б пряме втручання проти Росії та означало б ризикувати всім. Чи споглядатиме Захід мовчки, як вона рухається?"

Ні, впевнений Джеймс Кемерон, який займається вивченням контролю за озброєннями в Європі в університеті Осло. "Вибір не стоїть між тим, щоб нічого не робити або ризикувати прямим зіткненням з РФ. Вибір полягає в тому, щоб робити дипломатичні зусилля, підкріплені санкційними заходами, та за допомогою ООН сприяти захисту мирного населення та евакуювати його з районів, що зазнають атак. Ми повинні засуджувати дії російського керівництва, наскільки це можливо", - говорить Кемерон.

Країни Заходу нарощують постачання озброєнь останніми днями, і хоча ці кроки підвищують ризики зіткнень між НАТО й РФ, але це той мінімум, на який готові західні лідери, враховуючи загрозу навіть для тих цінностей, у які на Заході вірять, каже Адам Томсон. Пряме воєнне зіткнення між сторонами має бути виключено, але решта шляхів допомоги буде відкрита, упевнений він. Крім перерахованих способів ще не вичерпано дипломатичних засобів, упевнений британський дипломат. Крім російсько-українських переговорів, досі не було міжнародних ініціатив із закликами до негайного припинення вогню, щоб зупинити жахливу наступну фазу війни, каже Томсон, закликавши до появи такої ініціативи.

Читайте також: Воєнні злочини на території України: коли очікувати вирок?

Безпольотної зони над Україною не буде. А повітряний міст до Києва?

В експертних колах обговорюються заклики української сторони створити безпольотну зону над Україною, але опитані DW аналітики впевнені, що на такий крок країни Заходу не підуть. Навіть якщо це і "виглядає правильним кроком, але такий режим означатиме пряме зіткнення з російськими повітряними силами - з непередбачуваними наслідками", застерігає Павло Подвиг.

Якщо створення безпольотної зони неможливе, чи можуть країни, які допомагають Україні, організувати повітряний міст для надання гуманітарної допомоги владі у Києві - за аналогією з берлінським повітряним мостом 1948 року? Реалізація цієї ідеї можлива, але ніхто не може наперед прорахувати ризики, упевнений Подвиг. "Потрібна і сміливість з боку людей, які ухвалюватимуть такі рішення, і гранична обережність", - каже незалежний експерт із ядерної зброї. Зі свого боку, Джеймс Кемерон висловився скептично, зазначивши, що досвід 1948-го року мало що може дати в нинішній ситуації. Тоді радянські війська не стали нападати на літаки союзників, але на той момент СРСР ще не був ядерною державою, нагадав Кемерон.

Дискусій щодо створення повітряного мосту для надання гуманітарної допомоги Україні Адам Томсон, за його словами, у західних столицях не чув, але додав, що "у новому світі було б неправильно щось виключати". У будь-якому випадку, додав ветеран британської дипломатії, продовження російської агресії підвищить тиск на західні уряди для надання більш активної допомоги Україні та посилить напруженість між НАТО і РФ, навіть якщо обидві сторони не переходитимуть через окреслену в діалозі одна з одною "червону лінію" у цьому конфлікті, впевнений Томсон.

"Останнім досягненням Кремля", як іронічно зауважив британський дипломат, він вважає "немислиму раніше готовність" багатьох західних країн надавати всіляку підтримку українському опору, тобто, по суті, партизанському руху. "Київ, можливо, втримати не вдасться, і війна може принести ще тисячі нових жертв, але цілком очевидно, що українці продовжуватимуть битися і що Захід допомагатиме їм. Це буде не як у Сирії, коли Захід пішов. Це, швидше, буде схоже на Афганістан (під час інтервенції туди СРСР. - Ред.)", - припустив Адам Томсон.

Читайте також: Туреччина закрила Босфор для військових кораблів РФ. На що це вплине

Вихід із ситуації, він же - сценарій ескалації з боку РФ?

Будь-які можливі сценарії допомоги Україні з боку Заходу не можуть виключити подальшу ескалацію з боку Росії. У цьому аспекті опитаних DW експертів з безпеки турбують насамперед публічні погрози Кремля застосувати ядерну зброю. Ризик ядерної ескалації з боку РФ зараз не слід вважати високим, але навіть незначне підвищення ризиків має значення, кажуть аналітики.

У світлі того, що Росія все глибше втягується у воєнні дії в Україні, експерти закликають подумати про те, щоб знайти рішення, з яким сторони могли б примиритися. Не тільки пряме військове зіткнення з Росією має бути червоною лінією для західного світу, а й таке посилення економічного тиску, котре призвело б до колапсу російської економіки, - "таке, що безпосередньо загрожуватиме виживанню путінського режиму. Це дуже небезпечна ситуація з неясними перспективами", застерігає Кемерон. Він виступає за "дозоване" збереження чи підвищення економічного тиску на Росію за агресію в Україні.

Руйнування на околицях Києва внаслідок повітряного обстрілу з боку Росії, 28 лютого 2022 року
Руйнування на околицях Києва внаслідок повітряного обстрілу з боку Росії, 28 лютого 2022 рокуФото: Genya Savilov/AFP/Getty Images

"Дуже важливо не заганяти ситуацію в кут, з якого немає виходу. Інакше ескалація може завести дуже далеко", - застерігає Павло Подвиг. Навіть якщо всі сторони поводяться обережно, ризики випадкової ескалації з використанням ядерного арсеналу - неправильно зрозумілі кроки чи наміри - залишаються, каже він. "Ми опиняємося одразу у двох найгірших зі світів - з одного боку, ядерна зброя нікого не захищає, якщо ви стикаєтеся з ядерною державою, і водночас наявність ядерної зброї дає певним державам можливість проводити таку політику", - підсумував Подвиг.

"Ми маємо добре подумати над тим, які ми могли б запропонувати шляхи для виходу для російського військового істеблішменту та російського президента. Навіть якщо у нас немає жодних доказів того, що вони в таких варіантах не зацікавлені, і можливо, досі живуть в інформаційній бульбашці, що змусило їх зробити цей жахливий крок", - говорить Адам Томсон. За його словами, у країн Заходу "мають бути пряник і батіг. Але пряник теж важливий".

Проте сигналів готовності до переговорів британський дипломат не бачить і боїться подальшої ескалації з боку Росії. За його словами, у разі затягування війни в Україні західні розвідки вважають ймовірною "так звану горизонтальну ескалацію, тобто спроби РФ спровокувати хаос і кризу в інших країнах - Молдові, Грузії, країнах, розташованих на західних Балканах, або там, де активна група Вагнера".

На думку Томсона, в російського керівництва в ситуації, що склалася, залишився "обмежений вибір варіантів". "Один із них - припинити постачання енергоресурсів до Європи, але, за останніми оцінками, Європа це може пережити. Інший варіант - спробувати посіяти хаос ще десь. Застосувати тактичну ядерну зброю як жест відчаю теж, напевно, можна вважати опцією. Але особисто я не думаю, що він (Володимир Путін. - Ред.) на це піде, хоча й погрожує. Причину я вбачаю в наслідках для відносин з КНР, від якої тепер майбутнє Росії повністю залежить упродовж найближчого десятиліття, а може, й довше", - підсумував Адам Томсон.

Заробітчани повертаються до України, щоб захищати країну

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки ракетного обстрілу Запоріжжя 23 вересня

Війна в Україні коштуватиме економіці світу 2,8 трлн доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку