Як київський журналіст за підтримки ФРН вчить дітей екосвідомості | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.02.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Як київський журналіст за підтримки ФРН вчить дітей екосвідомості

Книжка "Еко-історії для моїх маленьких друзів" журналіста Богдана Красавцева жваво розходиться Україною та навіть за кордоном. Вихід книги став можливим завдяки Німецькому товариству міжнародного співробітництва (GIZ).

Богдан Красавцев під час зустріччі з маленькими читачами у Києві

Богдан Красавцев під час зустріччі з маленькими читачами у Києві

"Як ми з вами разом могли б покращити стан довкілля - всі українці, всі земляни?" - запитує журналіст Богдан Красавцев учнів четвертого класу, які прийшли на зустріч із ним у бібліотеку на київській Дарниці. "Треба прибрати всі машини, тому що вони забруднюють всесвіт!" - тягне руку хлопчик на задньому ряду. "Від автомобілів не треба повністю відмовлятися, лише від тих, що працюють на газу і бензині, - не погоджується з такою радикальною позицією його однокласник. - Але це дуже важко буде зробити, адже у таких країнах, як ОАЕ, багато нафти і вони хочуть її продавати". "От якби електрокар коштував як "Жигулі"!" - каже інша дитина.

Утім, коли мова заходить про більш практичні речі - приміром, про сортування сміття - діти відповідають вже не так впевнено, і Богдан пояснює їм, що скло треба викидати в зелений контейнер, пластик - у жовтий, а папір - у синій.

Екологічна освіта починається з родини

Богдан Красавцев - не професійний педагог і не еколог. 30-річний киянин працює тележурналістом, а майстер-класи на тему захисту довкілля для школярів він проводить у вільний від роботи час. Нещодавно Богдан спробував себе у ролі дитячого письменника. Написати книжку "Еко-історії для моїх маленьких друзів" чоловіка надихнув його 6-річний син, якого вони з дружиною змалку привчають жити екологічно свідомо. "Він знає, куди треба викидати батарейки, а коли він випиває свій кефір, ми разом миємо пляшечку і відносимо у контейнер для скла. Він знає, що таке лампи LED, а якщо ми на прогулянці бачимо якийсь папірець або стаканчик на дорозі, то викидаємо у смітник, - розповідає Богдан. -  І він, коли сам бере участь у цьому процесі, розуміє його важливість - він неначе рятує світ".

Книга Еко-історії для моїх маленьких друзів побачила світ завдяки підтримці GIZ

Книга "Еко-історії для моїх маленьких друзів" побачила світ завдяки підтримці GIZ

Казки про екологію Богдана Красавцева розраховані на дітей від 6 до 10 років. Автор розповідає про причини кліматичних змін, закликає саджати дерева, пояснює, чому не можна викидати батарейки у звичайний смітник. Йдеться і корисне для дорослих. Приміром, про важливість використання пральних засобів, що не містять фосфатів - автор сподівається, що його книжка мотивує до екологічно свідомого споживання не тільки дітей, але і їхніх батьків.

Наразі двомовне видання українською та англійською безкоштовно отримали вже сотні шкіл та бібліотек у всіх областях України та навіть представники українських діаспор у восьми країнах - зокрема, у США, Японії, Німеччині та Росії.

Читайте також: Що не так з екологією в Україні? (відео)

Як Німеччина сприяє енергоефективності в Україні

З представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яке профінансувало друк тисячі примірників книжки, Богдан Красавцев познайомився під час одного із заходів, який він висвітлював як журналіст. Захист клімату та підвищення енергоефективності - один із пріоритетів GIZ, що працює в Україні з початку 1990-х років. У цій сфері організація взаємодіє не тільки з урядом, але й з громадами та підприємцями.

Торік GIZ розпочала проєкт "Просування енергоефективності та імплементації директиви ЄС про енергоефективність в Україні". Метою ініціативи, розрахованої на п'ять років, є покращення рамкових умов для підвищення енергоефективності. При цьому йдеться не лише про структурні реформи, каже Даня Кріґ (Danja Krieg), яка керує освітнім напрямком у цьому проєкті: "Жодні реформи неможливі без кваліфікованих фахівців".

Читайте також: Як німецьке GIZ допомагатиме українським виробникам з енергоефективністю

За її словами, у рамках проєкту GIZ допомогла створити "Енерго-інноваційні центри" у трьох українських вишах, де навчаються майбутні інженери-будівельники та комунальники: у Харківському національному університеті міського господарства, Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, а також у Чернівецькому національному університеті.

Крім того, розповідає співробітниця GIZ, зараз розробляються кваліфікаційні програми і для закладів професійної освіти. Майбутніх майстрів планують навчати ізоляції фасадів, утепленню тепломереж та горищ, а також встановленню вікон. "Ми проаналізували ситуацію і з'ясували, що велика потреба у навчанні існує саме на ринку інсталяції вікон, - каже Даня Кріґ. - З Німеччини в Україну імпортується багато якісних вікон, а потім їх неправильно встановлюють". За її словами, курси підвищення кваліфікації пропонуватимуть і тим робітникам, які вже отримали освіту і працюють.

Тим часом наступні проєкти з екологічної просвіти планує і Богдан Красавцев. Нещодавно він із дружиною заснував громадську організацію "Екологічна нація" і хоче поїхати в авторський тур регіонами України з майстер-класами для дітей. Також активіст вже має ідеї для другої частини "Еко-історій". У новій книжці він планує більш детально розповісти про енергоефективність, а також про небезпеку лісових пожеж і Чорнобильську катастрофу.

Дивитись відео 03:49

Казки про захист довкілля для маленьких українців (24.02.2021)