1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Війна в Ірані може призвести до світової кризи цін

25 березня 2026 р.

Чим довше триватиме війна з Іраном, тим гірше це буде для світової економіки. Як це відібивається на цінах в Україні, Німеччині чи Африці?

https://p.dw.com/p/5B3av
Нафтовий об'єкт в ОАЕ горить після атаки Ірану
Нафтовий об'єкт в ОАЕ горить після атаки Ірану: війна на Близькому Сході має величезний вплив на світову економіку Фото: Altaf Qadri/AP Photo/picture alliance

Короткими повідомленнями на своєму каналі Truth Social президент США Дональд Трамп нині впливає на міжнародні фондові ринки та частину енергетичних ринків. Після заяви Трампа про те, що він нібито веде переговори з Іраном і тому відтермінує на п'ять днів свій ультиматум щодо знищення іранських енергетичних об'єктів, на фондових ринках припинилося падіння й знову почалося зростання. Ціна на нафту ненадовго опустилася нижче позначки 100 доларів за барель. Однак ситуація змінилася, щойно Іран, у свою чергу, заявив, що жодних переговорів не було - біржові індекси знову почали знижуватися, а нафтові ф'ючерси подорожчали.

Наприкінці минулого тижня Трамп своєю погрозою атакувати іранські електростанції, якщо режим аятол не відкриє Ормузьку протоку, спричинив різке зростання цін на нафту.

Зростання цін у всьому виробничому ланцюжку

Якщо порівнювати ситуацію з тим, що було місяць тому, то стрімке подорожчання тим часом торкнулося не лише нафти та природного газ, а загалом 15 груп товарів, проаналізувало німецьке економічне видання Handelsblatt. Сировина для хімічної промисловості, добрива, пластмаси, благородні гази та деякі метали подорожчали на 10–50 відсотків. "Зростання цін буде відчутним у всьому виробничому ланцюжку промисловості", - вважає керівник хімічного концерну Lanxess Матіас Захерт (Matthias Zachert). 

Німецька хімічна компанія Lanxess
Ціни на сировину для хімічної промисловості зростають. На фото: німецька хімічна компанія LanxessФото: Thorsten Martin/LANXESS

У регіоні Перської затоки у великих обсягах виробляли компоненти для добрив - сірку, аміак, сечовину. Очікуваний дефіцит цих компонентів призводить до зростання цін на світовому ринку. Наприклад, компанія Qatar Energy припинила виробництво сечовини. В Індії, Пакистані та Бразилії заводи з виробництва добрив змушені скорочувати виробництво. У США сечовина вже відсутня в оптовій торгівлі. 

Читайте також:  Війна США та Ізраїлю проти Ірану: що відбувається та які наслідки?

Загроза дефіциту гелію 

Те саме стосується благородного газу гелію. 40 відсотків світового виробництва цього газу, який використовується у виробництві напівпровідників, отримують із природного газу в Перській затоці. Якщо його не буде, виробництво мікросхем в Азії зупиниться.

"Гелій - це справжня проблема, - сказав з цього приводу Юліан Гінц (Julian Hinz), експерт з торгівлі з Кільського інституту світової економіки. - Якщо це триватиме довше, це стане проблемою. Але що таке довго?" Професор Гінц вважає, що наразі не йдеться про фізичний дефіцит сировини, принаймні поки що. Однак уже саме очікування дефіциту спричиняє зростання цін, зазначає економіст: "Існує невизначеність щодо того, що може статися. Не так важливо, що насправді сталося". Непослідовні заяви з Білого дому тут не надто допомагають.

Гінц поки що не очікує серйозних проблем для німецької торгівлі. 90 відсотків обсягу торгівлі припадає на країни Європейського Союзу. Торгівля з країнами Перської затоки є досить незначною.

Проте в Німеччині можуть зрости ціни на продукти харчування через підвищення транспортних витрат та подорожчання добрив. Про це попереджає президент Спілки фермерів Йоахім Руквід (Joachim Rukwied). Низка галузей очікує зростання витрат і, можливо, підвищення цін для споживачів. Це, своєю чергою, може призвести до зростання нині низького рівня інфляції та уповільнення і без того скромного економічного зростання. 

Читайте також: Війна на Близькому Сході: наслідки для глобальної продовольчої безпеки

Ціни на добрива та на пальне 

Подорожчання мінеральних добрив внаслідок війни на Близькому Сході не залишиться без наслідків і для України, яка вимушена закуповувати добрива за кордоном. Передусім це торкнеться різних груп сільгосптоварів та різних груп фермерів, пояснює DW Ігор Бураковський, голова правління українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

польові роботи на Запоріжжі
​​Подорожчання добрив відчують і українські аграрії. На фото: польові роботи на ЗапоріжжіФото: Ukrinform/dpa/picture alliance

Цикл визрівання озимих культур нині практично завершений, а основні добрива були внесені восени минулого і на початку цього року. "Тобто можна сказати, що цикл з озимими є більш-менш незалежним від світових коливань цін на мінеральні добрива", - каже Бураковський. Водночас різні ярові культури потребують різних мінеральних добрив, тож очевидно, попереджає експерт, фермери "не догодовуватимуть" свої культури і певним чином порушуватимуть технології вирощування.

"У зоні ризику цін на мінеральні добрива сьогодні є кукурудза. То ж ті, хто плануватиме весняну сівбу, дивитимуться у бік олійних чи інших культур, щоб мінімізувати в тому числі вплив зростання цін на міндобрива", - зазначив Бураковський. Він додав, що зараз переглядатимуть посівні плани малі та середні агрокомпанії, а агрохолдинги, зважаючи на запаси добрив, поки що критичність коливання цін не відчувають. 

Наслідки війни проти Ірану відчутні й в Африці. Гуманітарна організація євангелічної церкви Brot für die Welt ("Хліб для світу") уже б'є на сполох. Без достатньої кількості добрив у деяких африканських державах врожаї можуть бути гіршими, а продовольча безпека населення - під загрозою, побоюються експерти Brot für die Welt, які не побажали називати своїх імен.

Хоча африканські держави частково володіють запасами нафти та природного газу, вони сильно страждають від зростання цін на нафтопродукти. Адже через відсутність нафтопереробних заводів в Африці бензин, дизельне паливо та гас часто доводиться закуповувати на світовому ринку. Держави, які субсидують бензин, змушені значно збільшувати державні видатки, щоб компенсувати зростання цін. Це призводить до зростання державного боргу та інфляції, зазначає гуманітарна організація Brot für die Welt. За оцінками її експертів, найбільше від нещодавньої енергетичної кризи постраждають Сенегал, Бенін, Еритрея, Буркіна-Фасо та Замбія.

Енергетичне агентство бачить "подвійну нафтову кризу"

Очільник Міжнародного енергетичного агентства (IEА) Фатіх Бірол у дуже драматичних виразах застеріг від "великої загрози" для світової економіки. Жодна країна, чи то в Африці, Азії чи Європі, не уникне наслідків кризи, якщо вона й надалі розвиватиметься в цьому напрямку. Цей сценарій гірший, ніж обидві нафтові кризи 1970-х років разом узяті. 

Оскільки й самі США постраждали від значного зростання цін на пальне для автомобілів та логістичної галузі, можливо, воєнні дії невдовзі припиняться,  висловлюють припущення чиновники МЕА на умовах анонімності. Міжнародне енергетичне агентство - це міжурядова організація, до якої входять 32 розвинені індустріальні країни Північної півкулі.

Польоти та морські перевезення стають дорожчими

Параліч авіавузлів у Дубаї та Досі є проблемою для багатьох міжнародних авіакомпаній. Розклади рейсів пасажирських та вантажних літаків було скорочено. За словами представника Lufthansa, зараз зростає попит на прямі рейси з Європи до Азії без пересадок у Перській затоці. Відповідно, вони стають дорожчими.

Катарські авіалінії поки що припаркували свої літаки в Іспанії
Катарські авіалінії поки що припаркували свої літаки в ІспаніїФото: Nacho Doce/REUTERS

Зростання цін на авіапальне може призвести до подорожчання квитків у всьому світі в довгостроковій перспективі. Наразі в Перській затоці застрягло близько 2000 кораблів. Транспортні ланцюги перервані. Страхування морських перевезень дорожчає.

Уряд Німеччини: немає кризи постачання

Німецька міністерка економіки Катеріна Райхе (Katherina Reiche) вбачає наразі кризу цін, але не кризу постачання. За її словами, нафти та природного газу є достатньо, проте вони дорожчають. Як повідомив речник міністра в інтерв'ю DW, нині спостерігається зростання цін в інших галузях. Однак конкретних заходів щодо протидії можливій інфляції у Німеччині ще не ухвалено. Юліан Гінц з Кільського інституту світової економіки не рекомендує запроваджувати субсидовані державою знижки на ціни. Він застерігає, що вони обійдуться державі дорого, а в підсумку їх все одно доведеться фінансувати всім платникам податків. "Ми не можемо вдавати, ніби нічого не сталося. Гратися з цінами дуже небезпечно", - підсумовує аналітик.

Кореспондент Deutsche Welle Бернд Ріґерт
Бернд Ріґерт кореспондент DW в Берліні
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій