Погрози Трампа щодо Ірану: ціни на нафту стрімко виросли

Ціни на нафту значно зросли після погроз президента США Дональда Трампа на адресу Ірану. Так, вартість бареля марки Brent зранку четверга, 30 квітня, з поставкою в червні сягнула 125 доларів. До цього аналогічний рівень спостерігався в перші місяці війни РФ в Україні, нагадало агентство Reuters. До війни США та Ізраїлю проти Ірану барель цієї марки коштував близько 75 доларів.

Ціна за барель еталонної американської нафти West Texas Intermediate (WTI) піднялася до понад 110,31 долара.  

До цього Трамп заявив новинному порталу Axios, що він проти відкриття Ормузької протоки, поки не буде досягнуто угоди з Тегераном щодо ядерної програми. Газета The Wall Street Journal, тоді зазначила, що блокада може тривати кілька місяців.

Пентагон: Війна з Іраном обійшлася США у 25 млрд доларів

Між тим у Пентагоні повідомили, що війна з Іраном уже обійшлася США у 25 мільярдів доларів (21,4 млрд євро). Більша частина витрат припала на боєприпаси, заявив 29 квітня в Конгресі США в.о. заступника американського військового міністра з фінансів Джулс Херст. Водночас глава Пентагону Піт Гегсет стверджував, що сума - менша, передало агентство AFP.

Довгострокова блокада Ірану

Трамп доручив своїм помічникам підготувати довгострокову блокаду Ірану, повідомила 28 квітня газета The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників. За їхніми словами, напередодні Трамп під час обговорення ситуації на Близькому Сході зі своєю командою з національної безпеки запропонував продовжувати тиск на економіку Ірану і заважати Тегерану експортувати нафту, перешкоджаючи заходу суден у порти цієї країни та їхньому виходу звідти. "На думку Трампа, інші варіанти дій, на кшталт бомбардування Ірану або виходу з цього конфлікту, несуть у собі більший ризик, ніж встановлення блокади", - зазначило видання.

Війна США та Ізраїлю з Іраном

Війна США та Ізраїлю з Іраном розпочалася бомбардуваннями 28 лютого, внаслідок яких загинула частина керівництва країни, включаючи верховного лідера аятолу Алі Хаменеї. У відповідь Іран завдавав ударів, зокрема, по американських об'єктах, розташованих у сусідніх країнах, і фактично заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить приблизно 20 відсотків світової нафти.

Перші прямі переговори США та Ірану відбулися в столиці Пакистану 11 квітня, через кілька днів після досягнення перемир'я. Обговорення не призвели до позитивного результату. Вже наступного дня американський президент Дональд Трамп оголосив про взяття протоки під контроль ВМС США, а Тегеран пізніше звинуватив Вашингтон у порушенні перемир'я.