Коронавірус і дезінфекція в українських дитсадках: неперевірена хімія і хаос компетенцій | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.06.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коронавірус і дезінфекція в українських дитсадках: неперевірена хімія і хаос компетенцій

Після послаблення карантинних заходів в Україні запрацювали дитячі садки. Однак нові умови роботи дошкільних закладів викликають чималі занепокоєння фахівців.

Знезараження повітря ультрафіолетовими лампами, обробка рук спиртовими антисептиками, кожні дві години дезінфекція поверхонь і вимивання хлорвмісними засобами іграшок та посуду. З такими суворими санітарними вимогами розпочали у червні роботу дитячі садочки в Києві. Подібні правила почали діяти також у всіх регіонах країни, де місцева влада з огляду на епідемічну ситуацію з CОVID-19 відновлює освітній процес. 

Столичний стандарт

У столиці України станом на 1 червня відновили роботу 443 комунальні дитячі садки з-понад півтисячі. Детальні вимоги до їхньої роботи регулює спеціально розроблений Київською міською держадміністрацією (КМДА) регламент, затверджений 18 травня 2020 року. У цьому документі обсягом в 39 сторінок детально розписані, зокрема, процедура дезінфекції та перелік вимог до розчинів, які також визначені і відносяться до 3 та 4 класу токсичних речовин. На основі цього документа усі необхідні засоби садочкам забезпечують районні адміністрації, пояснюють у столичному департаменті освіти і науки на запит DW. Закупівля мийних і дезінфекційних засобів для садочків досі триває, загалом у 2020 році на ці потреби у бюджеті міста передбачено 24,5 мільйона гривень.

Дізнатися, що наразі конкретно закуповують у садочки місцеві відділи освіти, доволі складно. Співробітники дошкільних закладів, з якими спілкувалась DW, розповідають про різну підготовку та не до кінця роз’яснені інструкції. Так, у одному з київських садочків, за словами виховательки, посилено миють групу розчином із хлорних таблеток - Госпісепт та Саніліт. Серед рекомендованих у міському регламенті також такі препарати, як Хлорантоїн, Новохлор Екстра, Неохлор.

Читайте такожКоронавірус: дані про "суперпоширювачів" інфекції вселяють надію

Використання таких засобів, як і спиртовмісних антисептиків для рук, антибактеріальних серветок чи бактерицидних ламп, які також передбачені нормативно, викликає обурення в українського лікаря-епідеміолога, експерта з інфекційного контролю Андрія Александріна. "Ті дезінфекційні засоби, які пропонують використовувати, по-перше, не впливають на коронавірус, по-друге, не рекомендовані ВООЗ. І по-третє, вони взагалі застарілі та не мають доказової бази", - каже фахівець у розмові з DW.

Лікар-епідеміолог, к.мед.н. Андрій Александрін

Лікар-епідеміолог, к.мед.н. Андрій Александрін

Хлорка, спиртові антисептики - не для дітей

Усі дезінфекційні засоби, які дозволено використовувати в Україні - а їх близько 400, - занесені в державний реєстр. Як пояснили DW у лабораторії санітарної мікробіології та дезінфектології Інституту громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва, використання дезінфекційних засобів в Україні дозволяється після дослідження рекомендованих режимів за специфічною ефективністю, а також токсикологічної експертизи. Кожен із засобів має іменну інструкцію та методичні вказівки з використання, які перед використанням необхідно ретельно вивчати. Утім, керівниця лабораторії Олена Сурмашева у розмові з DW наголошує: "Раніше інструкція чи методика використання дезінфектанта затверджувались на державному рівні. Зараз відбулась лібералізація, і ці інструкції пишуть самі виробники".

Тобто самі виробники вказують на ті режими і концентрації засобу, які діють на об'єкти, на віруси, до яких відноситься коронавірус, на бактерії, на збудники туберкульозу тощо. Як кажуть співрозмовники DW, від порядності виробників залежать вказівки на те, чи є можливою присутність людей при використанні засобу, чи дозволено їх використання на громадських об'єктах (як-от в ресторанах чи кафе), у дитячих закладах (дитячих садках, школах) чи лікувально-профілактичних закладах (поліклініках, лікарнях). У цьому контексті пригадується, що нещодавно на Житомирщині та Київщині СБУ блокувала масштабні підпільні виробництва та реалізацію неякісних дезінфікуючих засобів. 

Д.мед.н. Олена Сурмашева

Д.мед.н. Олена Сурмашева

Чи зважали у КМДА на такі застереження при визначенні нормативно дезінфекційних засобів, що мають використовуватись в дитсадках, не відомо, адже сам регламент схвалили за кілька днів до ухвалення відповідних рекомендацій міністерством охорони здоров'я.

Більше того, масове використання хлоровмісних речовин та спиртових антисептиків - дуже небезпечна практика саме для дитячого здоров'я, переконує лікар Александрін. "Хлорка має дуже високу летючість, тож якщо ми нею обробляємо, то діти потім у повітрі цим усім дихають. І у них тоді можуть проявлятися якісь алергічні захворювання, підніматися температура, ставатись алергічні напади, активізуватися бронхіальна астма. Це все може спровокувати як хронічні, так і сезонні захворювання", - коментує фахівець доцільність хлорування приміщень. "Це не просто небезпечно, а злочинно використовувати у дошкільних закладах хлоровмісні дезінфектанти, не важливо для чого - для обробки поверхонь, посуду, килимів тощо", - наголошує фахівець-епідеміолог.

Ультрафіолет і озон - шкідливі не тільки для здоров'я дітей, а й дорослих

Регламентом КМДА також передбачено використання в садочках бaктерицидних ламп. Утім, в одному з відеороликів КМДА, де директорка дитсадка показує готовність закладу до відкриття, вона хвалиться придбанням в садочок кварцевої лампи.

Читайте також: Коронавірус: як вчений з України допоміг довести важливість масок

Київський фізик Валерій Грищук пояснює, що бактерицидні, біоцидні і кварцеві лампи випромінюють ультрафіолет, який продукує в повітрі озон. "Якщо ставити питання руба, то ультрафіолет провокує рак шкіри, хвороби очей, а озон, який  є особливо небезпечною речовиною, провокує онкологічні хвороби внутрішніх органів, інфаркти, інсульти тощо. При коронавірусних захворюваннях він допомагає вірусу добивати легені", - наголошує він і у розмові з DW додає, що ультрафіолетом і озоном категорично заборонено знезаражувати повітря в присутності людей. А після використання таких ламп потрібно застосовувати потужну витяжну вентиляцію, якої певно немає в дитячих садках. 

Фізик, к.ф.-м.н. Валерій Грищук

Фізик, к.ф.-м.н. Валерій Грищук

"Не знаючи, як правильно і де застосовувати ультрафіолетове опромінення, можемо нанести більше шкоди, ніж отримати користі", - додає і епідеміолог Александрін, який вважає, що безпечнішою альтернативою є звичайне провітрювання та зволоження повітря.

До речі, у тимчасових рекомендаціях ВООЗ щодо дезінфекції приміщень в контексті COVID-19 від 15 травня 2020 року ультрафіолетові опромінювачі рекомендується використовувати для дезінфекції тільки у лікувально-профілактичних установах - під час заключного прибирання та за відсутності людей.

"На дітях не можна експериментувати"

Александрін переконує, що регламент КМДА суперечить санітарним нормам і загалом скептично оцінює порядок підготовки подібних нормативних документів в Україні. "Усім треба перевчатися, шукати першоджерела доказової медицини - якими компонентами інфекційного контролю можна користуватися, а якими - ні, і не впадати в повний маразм. Діти - це не те населення, на якому можна експериментувати. Мене вражає відсутність компетенції багатьох спеціалістів", - каже фахівець-епідеміолог.

Фізик Валерій Грищук, який, зокрема, досліджує фізичні властивості принципово нового класу дезінфекційних засобів - нейтральних анолітів - додає, що чиновники часто навіть не знають і не хочуть знати про альтернативи. "Деякі з нейтральних анолітів зареєстровані і в Україні. За складом суміші оксидантів вони еквівалентні до суміші, яка утворюється в організмах живих істот при фагоцитозі і до якої патогенна мікрофлора не здатна виробити резистентність, - пояснює фахівець. - При цьому нейтральні аноліти, наприклад, на основі хлорнуватистої кислоти в тисячі разів безпечніші і ефективніші, ніж широко відомі спиртовмісні антисептики, перекис водню, гіпохлорит натрію тощо".

Грищук розповідає, що метод аерозольного розпилення нейтрального аноліту не просто в присутності, а саме на людей у боротьбі з коронавірусом активно використовують, наприклад, у В'єтнамі. Ця густонаселена країна, яка має протяжний кордон з Китаєм, і не дуже ефективну систему охорони здоров'я, станом на зараз має дещо більше 300 випадків СOVID-19 і жодної жертви від нього.

Один з комунальних дитсадків у Києві

Один з комунальних дитсадків у Києві

Читайте також: У чому таємниця успіху В'єтнаму в боротьбі з коронавірусом

У трьох няньок дитина недоглянута?

З огляду на наведені очевидні сумніви фахівців у тому, яким чином і чим саме проводиться дезінфекція в дитячих садках під час епідемії коронавірусу, DW вирішила звернутись до органу, який контролює санітарну ситуацію у цих закладах по всій країні. Утім, виявилось, що знайти його непросто.

Функції контролю за дотриманням санітарних норм в Україні нині належать Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, якій передали такі повноваження після ліквідації у 2017 році санепідемслужби. Підпорядковується цей орган зараз міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Фахівці цієї держслужби проводять наради з директорами та медперсоналом дошкільних закладів і "роз'яснюють питання щодо організації протиепідемічних заходів на період карантину та дотримання постанови головного держсанлікаря від 21 травня 2020 року".  

Однак у цьому документі не розписані детальні вимоги до дезінфекційних засобів та бактерицидних ламп, а є згадка лише про те, що на вході до закладів необхідно облаштувати антисептики для рук з концентрацією активно діючої речовини понад 60 % для ізопропілових спиртів та понад 70 % для етилових спиртів.

Детальні ж норми, за якими працюють усі дитсадки країни, закріплені у санітарному регламенті 2016 року, пояснює DW експертка міністерства освіти і науки України Ганна Грищенко. Вона наголошує також, що 98 відсотків садочків в Україні комунальної форми власності, тож відповідальними за їхнє забезпечення є саме органи місцевої виконавчої влади. Усі закуплені дезінфекційні засоби відповідно до рекомендацій, окрім усього, мають бути зареєстровані відповідно до вимог державної реєстрації, і їхній перелік є у відкритому доступі. Водночас DW не знайшла у цьому переліку деякі з засобів, які згадувала вище щодо одного з садочків Києва.   

"Дійсно, місцева влада, як-от на зразок Києва, може видати свої відповідні документи для закладів дошкільної освіти, деталізувати деякі умови відкриття. Але головне, щоб вони не суперечили документам головного санітарного лікаря, міністерства освіти, Кабінету міністрів тощо", - каже Ганна Грищенко.

Сподівання на контроль батьків?

Як же ж діяти в умовах неузгодженої інфекційної політики?

У тимчасових рекомендаціях ВООЗ щодо прибирання та дезінфекції приміщень та поверхонь в контексті COVID-19 від 15 травня 2020 року зазначається: "За будь-яких обставин, у тому числі за неможливості проведення регулярного прибирання та дезінфекції через обмеженість ресурсів для профілактики поширення інфекції через контаміновані поверхні треба, в першу чергу, регулярно мити руки та не торкатись обличчя". 

Лікар Александрін каже, що для дитячих садків достатньо було б якісного вологого прибирання, а для обробки критичних поверхонь - спиртовмісних засобів. І мити руки дітям він радить звичайним рідким милом, не зловживаючи антисептиками.

"Я розумію директорів садочків, бо їм "спускають" такі-от безглузді документи. Тому перш ніж віддавати свою дитину в садок, насамперед, батьки повинні дізнаватись про всі умови її там перебування", - каже Александрін.

І в дитячих садках, до речі, батькам зобов‘язані показувати усі дезінфекційні засоби, які використовуються, інструкції й методичні вказівки до них.

Реклама